- •Модуль 4. Серцево-судинна система.
- •Тема 1. Загальна характеристика судинної системи. Серце.
- •1. Загальна характеристика судинної системи. Вплив фізичних вправ і спорту на судинну систему.
- •2. Кровоносна система, її будова і значення. Велике і мале кола кровообігу, їх особливості.
- •3. Порівняльний аналіз будови стінок артерій, вен і капілярів; їх функціональне значення. Іннервація судин.
- •4. Вікові зміни стінок кровоносних судин. Анастомози. Колатеральний кровообіг і його значення. Закономірності розміщення і галуження судин.
- •1. Артерії.
- •6. Провідна система серця.
- •Модуль 4. Серцево-судинна система.
- •Тема 2. Кровоносні судини. Лімфатична система. План.
- •2.Кровопостачання серця.
- •3.Артерії шиї і голови.
- •4.Артерії верхньої кінцівки .
- •5.Артерії тулуба.
- •6.Артерії нижньої кінцівки .
- •7. Вени. Система верхньої порожнистої вени.
- •8. Система нижньої порожнистої вени.
- •9. Вікові зміни кровоносних судин.
- •10. Кровообіг плоду.
- •11. Онтогенез серцево-судинної системи.
- •12. Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •14.Лімфатичні судини.
- •15. Лімфоїдні органи.
- •16. Вікові зміни лімфатичної системи.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 1. Загальна будова нервової системи. Нервова тканина. Спинний мозок. План.
- •1. Загальна будова нервової системи, її функціональне значення і розвиток. Значення робіт і.М. Сєченова і і.П. Павлова для розуміння єдності будови і функцій нервової системи.
- •2. Поняття про рефлекс. Принцип нервізму. Поняття про аналізатори. Центральний і периферичний відділи нервової системи.
- •3. Нервова тканина. Нейрони, їх будова, морфологічне і функціональна класифікація. Нейроглія, її види, будова і функціональне значення. Нервові волокна і їх види.
- •4. Нерви. Будова нервів. Види нервів. Нервові закінчення, їх види. Рецептори (екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори).
- •5. Поняття про рефлекторні дуги.
- •6. Поняття про синапси.
- •7. Центральний відділ нервової системи: будова і розвиток, сіра і біла речовина мозку. Поняття про нервові центри і ядра мозку.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 2. Головний мозок. План.
- •1. Загальна будова головного мозку.
- •2. Стовбурна частина головного мозку.
- •3. Кінцевий або великий мозок.
- •4. Провідні шляхи головного і спинного мозку.
- •5. Периферична нервова система.
- •Vііі- переддверно-завитковий;
- •6. Вегетативна нервова система.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 3. Ендокринна система. План.
- •1. Функції і класифікація залоз внутрішньої секреції.
- •2. Анатомія залоз внутрішньої секреції.
- •Модуль 6. Сенсорні системи ( естезіологія).
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем. Зорова сенсорна система. План.
- •1. Загальна характеристика сенсорних систем.
- •2. Зорова сенсорна система.
- •Модуль 6. Сенсорні системи (естезіологія).
- •Тема 3. Слухова сенсорна система. План.
- •Модуль 7. Анатомічний аналіз положень і рухів людини.
- •Тема 1. Анатомічна характеристика положень тіла. План.
- •1. Основні принципи анатомічного аналізу положень і рухів людини.
- •2. Класифікація положень тіла.
- •3. Положення тіла з нижньою опорою.
- •4. Положення тіла з верхньою і змішаною опорою.
- •Модуль 7. Анатомічний аналіз положень і рухів людини.
- •Тема 2. Анатомічна характеристика рухів людини. План.
- •1. Загальна характеристика рухів людини.
- •2. Ходьба.
- •4. Стрибок у довжину з місця.
- •5. Обертальні рухи тіла.
2. Кровоносна система, її будова і значення. Велике і мале кола кровообігу, їх особливості.
Загальна характеристика кровоносної системи. Кров в організмі рухається по кровоносній системі. Кровоносна система виконує дві найважливіші функції: транспортну — доставляє з кров'ю до всіх органів і тканин організму необхідні їм речовини і відносить від них продукти життєдіяльності клітин — і обмінну — забезпечує обмін речовин між кров'ю і тканинами. Кровоносна система складається з серця — центрального органу кровообігу, артеріальної і венозної систем і сполучаючої їх ланки — мікроциркуляторного русла.
Кола кровообігу. У людини, як і у всіх ссавців , кров рухається по великому і малому колах кровообігу (див. мал..).
С
хема
кровообігу.1-
аорта; 2- артерії і вени голови і шиї; 3-
артерії і вени верхньої кінцівки; 4-
артерії і вени нижньої кінцівки; 5-
артерії непарних органів черевної
порожнини; 6- вени непарних органів
черевної порожнини; 7- ворітна вена; 8-
нижня порожниста вена; 9- печінка;
10- верхня порожниста вена; 11- лівий шлуночок;
12- правий шлуночок; 13- праве передсердя;
14- легеневий стовбур; 15- легеневі артерії
( права і ліва); 16- легенева вена.
Не дивлячись на те, що одне коло кровообігу без перерви переходить в інше, кожне з них виконує певну функцію. Велике коло кровообігу — це шлях крові, що доставляє до тканин і клітин організму кисень, поживні речовини, солі, гормони і відносить від них продукти обміну речовин .
Мале коло кровообігу виконує функцію постачання крові киснем.
Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця найкрупнішою кровоносною судиною — аортою. При скороченні серцевого м'яза кров під тиском 180 мм рт. ст. з лівого шлуночка серця спрямовується в аорту, а потім по її численних парних і непарних гілках — артеріях — розходиться по всьому тілу. У органах артерії, все більш і більш стоншуючись, утворюють систему капілярів — судинних трубочок, невидимих простим оком. Проходячи через капіляри, кров віддає клітинам організму необхідні речовини і забирає від них продукти обміну речовин і вуглекислий газ. У капілярах відбувається зміна артеріальної крові на венозну. Венозна кров по венах все більш наростаючого діаметра збирається в нижню і верхню порожнисті вени, по яких потім поступає в праве передсердя. Тут велике коло кровообігу закінчується. Далі кров йде по малому колу кровообігу, яке називається ще легеневим, оскільки воно проходить через легені.
У малому колі кровообігу венозна кров, пройшовши через правий передсердно-шлуночковий отвір, переходить в правий шлуночок, а звідти виштовхується в легеневий стовбур, який поблизу серця ділиться на праву і ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія, увійшовши до відповідної легені, багато разів гілкується, утворюючи своє артеріальне дерево, яке несе венозну кров. У капілярах артеріального дерева, які густою мережею обплітають альвеоли легенів, відбувається газообмін. Тут кров віддає вуглекислий газ, а одержує кисень з повітря, яке ми вдихаємо в легені. В результаті газообміну венозна кров перетворюється на артеріальну, яка збирається в чотири легеневі вени (по дві з кожної легені),що впадають в ліве передсердя. З лівого передсердя кров йде в лівий шлуночок, а звідти в аорту.
