- •Модуль 4. Серцево-судинна система.
- •Тема 1. Загальна характеристика судинної системи. Серце.
- •1. Загальна характеристика судинної системи. Вплив фізичних вправ і спорту на судинну систему.
- •2. Кровоносна система, її будова і значення. Велике і мале кола кровообігу, їх особливості.
- •3. Порівняльний аналіз будови стінок артерій, вен і капілярів; їх функціональне значення. Іннервація судин.
- •4. Вікові зміни стінок кровоносних судин. Анастомози. Колатеральний кровообіг і його значення. Закономірності розміщення і галуження судин.
- •1. Артерії.
- •6. Провідна система серця.
- •Модуль 4. Серцево-судинна система.
- •Тема 2. Кровоносні судини. Лімфатична система. План.
- •2.Кровопостачання серця.
- •3.Артерії шиї і голови.
- •4.Артерії верхньої кінцівки .
- •5.Артерії тулуба.
- •6.Артерії нижньої кінцівки .
- •7. Вени. Система верхньої порожнистої вени.
- •8. Система нижньої порожнистої вени.
- •9. Вікові зміни кровоносних судин.
- •10. Кровообіг плоду.
- •11. Онтогенез серцево-судинної системи.
- •12. Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •14.Лімфатичні судини.
- •15. Лімфоїдні органи.
- •16. Вікові зміни лімфатичної системи.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 1. Загальна будова нервової системи. Нервова тканина. Спинний мозок. План.
- •1. Загальна будова нервової системи, її функціональне значення і розвиток. Значення робіт і.М. Сєченова і і.П. Павлова для розуміння єдності будови і функцій нервової системи.
- •2. Поняття про рефлекс. Принцип нервізму. Поняття про аналізатори. Центральний і периферичний відділи нервової системи.
- •3. Нервова тканина. Нейрони, їх будова, морфологічне і функціональна класифікація. Нейроглія, її види, будова і функціональне значення. Нервові волокна і їх види.
- •4. Нерви. Будова нервів. Види нервів. Нервові закінчення, їх види. Рецептори (екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори).
- •5. Поняття про рефлекторні дуги.
- •6. Поняття про синапси.
- •7. Центральний відділ нервової системи: будова і розвиток, сіра і біла речовина мозку. Поняття про нервові центри і ядра мозку.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 2. Головний мозок. План.
- •1. Загальна будова головного мозку.
- •2. Стовбурна частина головного мозку.
- •3. Кінцевий або великий мозок.
- •4. Провідні шляхи головного і спинного мозку.
- •5. Периферична нервова система.
- •Vііі- переддверно-завитковий;
- •6. Вегетативна нервова система.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 3. Ендокринна система. План.
- •1. Функції і класифікація залоз внутрішньої секреції.
- •2. Анатомія залоз внутрішньої секреції.
- •Модуль 6. Сенсорні системи ( естезіологія).
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем. Зорова сенсорна система. План.
- •1. Загальна характеристика сенсорних систем.
- •2. Зорова сенсорна система.
- •Модуль 6. Сенсорні системи (естезіологія).
- •Тема 3. Слухова сенсорна система. План.
- •Модуль 7. Анатомічний аналіз положень і рухів людини.
- •Тема 1. Анатомічна характеристика положень тіла. План.
- •1. Основні принципи анатомічного аналізу положень і рухів людини.
- •2. Класифікація положень тіла.
- •3. Положення тіла з нижньою опорою.
- •4. Положення тіла з верхньою і змішаною опорою.
- •Модуль 7. Анатомічний аналіз положень і рухів людини.
- •Тема 2. Анатомічна характеристика рухів людини. План.
- •1. Загальна характеристика рухів людини.
- •2. Ходьба.
- •4. Стрибок у довжину з місця.
- •5. Обертальні рухи тіла.
8. Система нижньої порожнистої вени.
Нижня порожниста вена розташовується на задній стінці черевної порожнини, праворуч від черевної частини аорти. Утворюється вона від злиття правої і лівої загальних клубових вен на рівні четвертого поперекового хребця. Від місця початку нижня порожниста вена йде вгору, до діафрагми, через отвір якої проникає в грудну порожнину, де впадає в. праве передсердя.
Нижня порожниста вена приймає вени, які несуть кров від стінок і органів черевної порожнини і нижніх кінцівок.
Вени нижньої кінцівки, так само як і вени верхньої кінцівки, поділяються на поверхневі і глибокі.
Поверхневі вени, нижній кінцівці лежать в підшкірній клітковині. Вони починаються венозними сплетеннями підошви і тилу стопи. Найкрупнішими поверхневими венами ноги є велика і мала підшкірні вени ноги.
Велика підшкірна вена ноги починається у області тилу стопи і медіальної кісточки, йде вгору по медіальній поверхні гомілки і колінного суглоба, переходить на стегно, по якому йде також з медіальної сторони, і нижче за пахову зв'язку впадає в стегнову вену.
Мала підшкірна вена ноги починається на тильній стороні стопи з латеральної сторони, огинає знизу і ззаду латеральну кісточку, підіймається посередині задній поверхні гомілки до підколінної ямки, де впадає в підколінну вену.
Глибокі вени нижньої кінцівки повторюють розгалуження артерій, причому на стопі і гомілці кожна артерія супроводжується двома венами.
Серед вен черевної порожнини можна виділити вени тазу і вени живота. Вени тазу збирають кров від стінок і органів тазу. До них відносяться зовнішня і внутрішня клубові вени.
Зовнішня клубова вена йде паралельно однойменній артерії і приймає кров із стегнової вени, продовженням якої вона є, і з дрібних вен, що несуть кров від передньої стінки черевної порожнини і внутрішньої поверхні тазу.
Внутрішня клубова вена супроводжує внутрішню клубову артерію і так само, як однойменна артерія, утворюється від злиття пристінкових і внутрістінкових вен, які несуть кров від стінок і органів малого тазу. Зливаючись із зовнішньою клубовою веною у області крижово-клубового суглоба, внутрішня клубова вена утворює загальну клубову вену.
Права і ліва загальні клубові вени йдуть поряд з однойменними артеріями і на рівні четвертого поперекового хребця формують нижню порожнисту вену. У ліву загальну клубову вену впадає крижова вена.
Вени живота збирають кров від стінок і органів черевної порожнини. Відповідно цьому вони, як і артерії черевної порожнини, діляться на пристінкові і внутрістінкові.
Пристінкові вени несуть кров від стінки живота. Вони відповідають пристінковим артеріям. Це чотири парні поперекові вени і парні нижні діафрагмальні вени. Поперекові вени анастомозують з висхідними поперековими венами, які переходять в грудній порожнині в непарну і напівнепарну вени.
Непарна вена (мал..9) формується як продовження правої висхідної поперекової вени, яка утворюється від злиття правих поперекових вен, розташованих на задній стінці черевної порожнини. Пройшовши через діафрагму, непарна вена підіймається по правій стороні тіл грудних хребців до п'ятого грудного хребця, на рівні якого вливається у верхню порожнисту вену. Непарна вена приймає праві задні міжреберні вени, частину стравохідних і бронхіальних вен, верхні діафрагмальні вени і напівнепарну вену.
М
ал..
9. Вени стінок грудної і черевної порожнин.
1- внутрішня яремна вена; 2- підключична вена; 3- плечоголовна вена; 4- верхня порожниста вена; 5- непарна вена; 6- напівнепарна вена;
7- додаткова напівнепарна вена; 8- задні міжреберні вени ( праві); 9- задні міжреберні вени ( ліві ); 10, 11- прав і ліва висхідні поперекові вени; 12- нижня порожниста вена; 13- загальна клубова вена; 14- зовнішня клубова вена;
15- внутрішня клубова вена.
Напівнепарна вена розташовується зліва від грудної частини аорти, в задньому середостінні. Вона є продовженням лівої висхідної поперекової вени, яка утворюється від злиття лівих поперекових вен. У грудній порожнині напівнепарна вена приймає ліві нижні задні міжреберні вени, додаткову напівнепарну вену, в яку вливаються ліві верхні задні міжреберні вени, стравохідні і середостінні вени.
Напівнепарна вена впадає в непарну вену на рівні сьомого-восьмого грудних хребців.
Нутряні вени діляться на дві групи. До першої групи входять вени, які несуть кров від парних органів черевної порожнини: яєчникові (або яєчкові), ниркові і наднирковозалозні вени; вони впадають безпосередньо в нижню порожнисту вену. У нижню порожнисту вену впадають також 2—3 печінкові вени.
Вени, що входять до другої групи, збирають кров від непарних органів черевної порожнини (виключаючи печінку) і впадають не в нижню порожнисту вену, а в непарну венозну судину — ворітну вену, що йде в печінку.
Ворітна вена (мал..10) утворюється від злиття трьох крупних вен черевної порожнини: верхньої брижової, нижньої брижової і селезінкової.
Верхня брижова вена збирає кров від тонкої кишки, сліпої кишки і червоподібного відростка, висхідної і поперечної ободових кишок, підшлункової залози, шлунку і великого сальника. Нижня брижова вена несе кров від низхідної і сигмовидної ободових кишок і верхньої частини прямої кишки. Вона впадає в селезінкову вену у місці її злиття з верхньобрижовою веною.
Селезінкова вена приймає кров від селезінки, підшлункової залози і шлунку. Вени від малої кривизни шлунку і жовчного міхура вливаються безпосередньо в ворітну вену.
М
ал..
10. Система ворітної вени:
1- ворітна вена; 2- ліва шлункова вена; 3- селезінкова вена; 4- верхня брижова вена; 5- нижня брижова вена; 6- венозні капіляри печінки; 7- печінкові вени; 8- нижня порожниста вена.
Ворітна вена в печінці розділяється відповідно до структурних одиниць печінки на дольві, сегментарні і міжчасточкові вени. Останні в часточках печінки утворюють синусоїди, що зливаються в центрі часточки в центральні вени. Центральні вени утворюють 2—3 печінкові вени, які впадають в нижню порожнисту вену.
