Vііі- переддверно-завитковий;

ІX-язикоглотковий;

X- блукаючий;

XІ – додатковий;

XІІ – під’язиковий.

Кожен нерв має номер і назву. Порядковий номер відображає послідовність виходу нервів: I — нюховий, II — зоровий, III — око-руховий, IV — блоковий, V — трійчастий, VI — відвідний, VII — лицьовий, VIII — переддверно-завитковий, IX — язикоглотковий, X — блукаючий, XI — додатковий, XII — під'язиковий.

Після виходу з головного мозку черепні нерви прямують до відповідних отворів в основіві черепа, через які покидають порожнину черепа і розгалужуються у області голови і шиї, а блукаючий нерв (X пара) — також в грудній і черевній порожнинах.

Всі черепні нерви по функціональній характеристиці нервових волокон діляться на чутливі, рухові, змішані і нерви, що містять парасимпатичні волокна.

До чутливих нервів відноситься нерви I, II, VIII пар; до рухових — нерви III, IV, VI, XI, XII пар; до змішаних — нерви V, VII, IX, X пар. До нервів, що містять парасимпатичні волокна, належать нерви III, VII, IX, X пар.

Чутливі нерви розглядаються по ходу проходження збудження від рецепторів до головного мозку; рухові і змішані, навпаки, від ядер головного мозку до периферії.

I пара — нюхові нерви — чутливі. Кожен нюховий нерв утворений 15 — 20 нюховими нитками, які є центральними відростками нюхових клітин, розташованих в слизистій оболонці верхнього носового ходу і перегородки носа. Нюхові нитки переходять в порожнину черепа через отвори гратчастої пластинки і підходять до нюхової цибулини, що лежить на основі лобової частки.

II пара — зорові нерви — чутливі. Вони формуються з центральних відростків (аксонів) гангліонарних клітин сітківки ока, є провідниками зорових імпульсів. Кожен зоровий нерв через свій канал в клиновидній кістці проникає в порожнину черепа, де частина його волокон робить перехрест. Після перехреста зорові волокна у складі зорового тракту вступають в головний мозок.

III пара — око-рухові нерви — рухові. Око-руховий нерв складається з рухових і парасимпатичних нервових волокон. Він починається від нервових клітин (ядер) середнього мозку. На поверхню мозку нерв виходить між ніжками мозку і через верхньоочну щілину проникає в очну ямку. Рухові волокна нерва іннервують всі м'язи очного яблука, окрім верхнього косого і латерального прямого, а парасимпатичні — війковий м'яз і м'яз, що звужує зіницю.

IV пара — блокові нерви. Блоковий нерв руховий. Він утворений аксонами клітин ядра, що лежить в покришці ніжок мозку. Блоковий нерв через верхню очноямкову щілину проникає в очну ямку, де іннервує верхній косий м'яз очного яблука.

V пара — трійчасті нерви — змішані. Трійчастий нерв містить рухові і чутливі нервові волокна. Ядра нерва лежать у верхній частині ромбоподібної ямки. З головного мозку він з'являється між мостом і середніми ніжками мозочка двома корінцями — чутливим і руховим.

Чутливий корінець утворений центральними відростками (аксонами) нейронів, тіла яких лежать в трійчастому вузлі, розташованому на передній поверхні піраміди скроневої кістки, біля її вершини. Периферичні відростки (дендрити) клітин трійчастого вузла утворюють три гілки: очний, верхньощелепний і нижньощелепний нерви.

Руховий корінець складається з аксонів клітин рухового ядра трійчастого нерва, розташованого в області моста. Руховий корінець, минувши трійчастий вузол, приєднується до нижньощелепового нерва. Таким чином, очний і верхньощелепний нерви є чутливими, а нижньощелеповий — змішаним.

Очний нерв входить в очну ямку через верхню очноямкову щілину і дає чутливі гілки до слізної залози, очному яблуку, шкірі верхньої повіки, лоба і слизистій оболонці порожнини носа.

Верхньощелепний нерв виходить з порожнини черепа через круглий отвір, проходить на обличчя через підочноямковий канал і віддає чутливі гілки до зубів і ясен верхньої щелепи, а також до слизистої оболонки носової порожнини.

Нижньощелеповий нерв виходить з порожнини черепа через овальний отвір і ділиться на рухові і чутливі гілки.

Рухові гілки іннервують в основному жувальні м'язи, а чутливі — шкіру нижньої частини лиця, вискової області, зуби нижньої щелепи, слизисту оболонку щоки і двох передніх третин язика.

VI пара — відвідніс нерви - рухові. Вони утворені аксонами клітин відвідного ядра, що лежить в ромбоподібній ямці. З головного мозку відвідний нерв виходить між пірамідою і мостом, порожнину черепа покидає через верхньоочну щілину, входить в очну ямку, де іннервує латеральний прямий м'яз очного яблука.

VII пара лицьові нерви — змішані. Лицьовий нерв містить рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Ядра лицьового нерва лежать в мосту мозку. З мозку нерв виходить між мостом і довгастим мозком латеральніше відвідного нерва. Через внутрішній слуховий отвір він входить в канал лицьового нерва, а з нього через шилососковий отвір проникає на обличчя. Рухові волокна іннервують всі мімічні м'язи. Чутливі волокна забезпечують чутливу іннервацію двох передніх третин язика. Парасимпатичні волокна йдуть до всіх слинних залоз, окрім привушної.

VIII пара — переддверно-завиткові нерви - чутливі. Преддверно-завитковий нерв складається з двох частин — завиткової і переддверної.

Завиткова частина представлена аксонами нервових клітин, тіла яких лежать у вузлі (спіральний вузол завитки) завитки, розташованому в кістковій завитці. Завиткова частина проводить слухові збудження від рецепторів слуху.

Переддверна частина утворена аксонами клітин переддверного вузла, що лежить у переддвер’ї внутрішнього вуха. Вона передає збудження від рецепторів вестибулярного апарату в мозочок.

Волокна частини завитки закінчуються в слухових ядрах середнього мозку (нижні горбики), а переддверної у вестибулярних ядрах ромбоподібної ямки.

IX пара — язикоглоткові нерви — змішані. Вони містять рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Ядра їх лежать в нижній частині ромбоподібної ямки.

Язикоглотковий нерв з'являється на поверхні довгастого мозку, назовні від оливи, декількома корінцями. З порожнини черепа виходить загальним стовбуром через яремний отвір.

Чутливі волокна нерва іннервують жолобоподібні сосочки і слизисту оболонку задньої третини язика, а також слизисту оболонку глотки і середнього вуха, рухові волокна забезпечують іннервацію м'язів глотки, парасимпатичні волокна йдуть до привушної слинної залози.

X пара - блукаючі нерви — змішані. Блукаючий нерв в своєму складі має чутливі, рухові і парасимпатичні волокна. Парасимпатичні волокна складають основну частину нерва.

Ядра блукаючого нерва розташовуються в довгастому мозку, в нижній частині ромбоподібної ямки. Нерв виходить з мозку декількома корінцями позаду язикоглоткового нерва, покидає порожнину черепа через яремний отвір разом з нервами IX і XI пар.

Блукаючий нерв по шиї спускається в грудну порожнину, а потім в черевну. У ньому розрізняють шийну, грудну і черевну частини.

У області шиї блукаючий нерв іннервує слизисту оболонку коріння язика, м'язи глотки, слизисту оболонку і м'язи гортані; у грудній порожнині — серці, стравохід, бронхи і легені; у черевній — всі органи (товсту кишку тільки до низхідної ободової).

XI пара — додаткові нерви — рухові. Додатковий нерв має ядра в довгастому мозку і верхніх шийних сегментах спинного мозку. З порожнини черепа додатковий нерв виходить через яремний отвір разом з нервами IX і X пар і іннервує трапецієвидний і грудино-ключично-сосковидний м'язи.

XII пара — під'язикові нерви — рухові. Ядра їх лежать в ромбоподібній ямці. З мозку під'язиковий нерв виходить численними корінцями між оливою і пірамідою, а з порожнини черепа — одним стовбуром через канал під'язикового нерва. Він іннервує всі м'язи язика.