- •Модуль 4. Серцево-судинна система.
- •Тема 1. Загальна характеристика судинної системи. Серце.
- •1. Загальна характеристика судинної системи. Вплив фізичних вправ і спорту на судинну систему.
- •2. Кровоносна система, її будова і значення. Велике і мале кола кровообігу, їх особливості.
- •3. Порівняльний аналіз будови стінок артерій, вен і капілярів; їх функціональне значення. Іннервація судин.
- •4. Вікові зміни стінок кровоносних судин. Анастомози. Колатеральний кровообіг і його значення. Закономірності розміщення і галуження судин.
- •1. Артерії.
- •6. Провідна система серця.
- •Модуль 4. Серцево-судинна система.
- •Тема 2. Кровоносні судини. Лімфатична система. План.
- •2.Кровопостачання серця.
- •3.Артерії шиї і голови.
- •4.Артерії верхньої кінцівки .
- •5.Артерії тулуба.
- •6.Артерії нижньої кінцівки .
- •7. Вени. Система верхньої порожнистої вени.
- •8. Система нижньої порожнистої вени.
- •9. Вікові зміни кровоносних судин.
- •10. Кровообіг плоду.
- •11. Онтогенез серцево-судинної системи.
- •12. Загальна характеристика лімфатичної системи.
- •14.Лімфатичні судини.
- •15. Лімфоїдні органи.
- •16. Вікові зміни лімфатичної системи.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 1. Загальна будова нервової системи. Нервова тканина. Спинний мозок. План.
- •1. Загальна будова нервової системи, її функціональне значення і розвиток. Значення робіт і.М. Сєченова і і.П. Павлова для розуміння єдності будови і функцій нервової системи.
- •2. Поняття про рефлекс. Принцип нервізму. Поняття про аналізатори. Центральний і периферичний відділи нервової системи.
- •3. Нервова тканина. Нейрони, їх будова, морфологічне і функціональна класифікація. Нейроглія, її види, будова і функціональне значення. Нервові волокна і їх види.
- •4. Нерви. Будова нервів. Види нервів. Нервові закінчення, їх види. Рецептори (екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори).
- •5. Поняття про рефлекторні дуги.
- •6. Поняття про синапси.
- •7. Центральний відділ нервової системи: будова і розвиток, сіра і біла речовина мозку. Поняття про нервові центри і ядра мозку.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 2. Головний мозок. План.
- •1. Загальна будова головного мозку.
- •2. Стовбурна частина головного мозку.
- •3. Кінцевий або великий мозок.
- •4. Провідні шляхи головного і спинного мозку.
- •5. Периферична нервова система.
- •Vііі- переддверно-завитковий;
- •6. Вегетативна нервова система.
- •Модуль 5. Анатомія нейроендокринної системи.
- •Тема 3. Ендокринна система. План.
- •1. Функції і класифікація залоз внутрішньої секреції.
- •2. Анатомія залоз внутрішньої секреції.
- •Модуль 6. Сенсорні системи ( естезіологія).
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем. Зорова сенсорна система. План.
- •1. Загальна характеристика сенсорних систем.
- •2. Зорова сенсорна система.
- •Модуль 6. Сенсорні системи (естезіологія).
- •Тема 3. Слухова сенсорна система. План.
- •Модуль 7. Анатомічний аналіз положень і рухів людини.
- •Тема 1. Анатомічна характеристика положень тіла. План.
- •1. Основні принципи анатомічного аналізу положень і рухів людини.
- •2. Класифікація положень тіла.
- •3. Положення тіла з нижньою опорою.
- •4. Положення тіла з верхньою і змішаною опорою.
- •Модуль 7. Анатомічний аналіз положень і рухів людини.
- •Тема 2. Анатомічна характеристика рухів людини. План.
- •1. Загальна характеристика рухів людини.
- •2. Ходьба.
- •4. Стрибок у довжину з місця.
- •5. Обертальні рухи тіла.
2.Кровопостачання серця.
Від висхідної частини аорти відходять дві вінцеві (ліва і права) артерії, які несуть кров до серця. Ці артерії утворюють серцеве, або вінцеве коло кровообігу.
Ліва і права вінцеві артерії і їх міжшлуночкові гілки, неодноразово розгалужуючись, утворюють все більш дрібні артерії, які переходять в артеріоли, прекапілляри і капіляри. Капіляри переходять в посткапіляри і венули, які, зливаючись, утворюють спочатку дрібні, а потім крупні вени. Крупні вени збирають кров зі всіх ділянок серця і впадають у вінцевий синус, який відкривається в праве передсердя. Вінцевим синусом і дрібними венами в правому передсерді закінчується серцеве коло кровообігу.
3.Артерії шиї і голови.
До артерій шиї і голови відносяться ліва і права загальні сонні артерії і їх гілки і гілки підключичної артерії.
Ліва загальна сонна артерія довша за праву, оскільки відходить від дуги аорти. Кожна загальна сонна артерія йде на шиї поряд з трахеєю і стравоходом по глибоких м'язах шиї. На рівні верхнього краю щитовидного хряща загальна сонна артерія розділяється на внутрішню і зовнішню сонні артерії. У тому місці, де артерія проходить по передніх горбиках п'ятого і шостого шийних хребців, її можна притиснути до них для зупинки кровотечі у разі пошкодження цілісності судини.
Зовнішня сонна артерія підіймається на шиї до скронево-нижньощелепового суглоба, де ділиться на свої кінцеві гілки: верхньощелепну артерію і поверхневу скроневу артерію. До свого розділення зовнішня сонна артерія віддає численні гілки, що забезпечують кров'ю щитовидну залозу, гортань, язик, піднебінні мигдалини, слизисту оболонку порожнини рота, м'які тканини особи, м'язи, що лежать вище за під'язикову кістку, шкіру і м'язи потилиці, вушну раковину, тверду оболонку мозку, м'яза шиї.
Верхньощелепна артерія розташовується в підскроневій і крилопіднебінній ямках. Вона віддає численні гілки, які забезпечують кров'ю зуби, ясна, верхню і нижню щелепи, тверде небо, стінки порожнини носа, жувальні м'язи, м'язи очного яблука.
П
оверхнева
скронева артерія проходить
попереду зовнішнього слухового проходу
і розташовується під шкірою в скроневій
області. Тут легко промацати її пульсацію.
Гілки цієї артерії забезпечують кров'ю
м'які тканини скроневої і поряд розміщених
областей.
Мал..2. Артерії головного мозку.
1- внутрішня сонна артерія; 2- передня мозкова артерія; 3- передня сполучна артерія; 4- середня мозкова артерія; 5- задня сполучна артерія; 6- задня мозкова артерія; 7- бацилярна артерія; 8- хребетна артерія;
9- мозочкові артерії.
Внутрішня сонна артерія (мал..2) підіймається на шиї до скроневої кістки і через її сонний канал проходить в порожнину черепа. На шиї гілок не дає. У порожнині черепа внутрішня сонна артерія розділяється на декілька гілок. Очна артерія через зоровий канал виходить з порожнини черепа в очну ямку і бере участь в постачанні кров'ю очного яблука, м'язів ока і м'яких тканин лоба. Передня мозкова артерія забезпечує кров'ю передню частину півкуль великого мозку. Права і ліва передні мозкові артерії з'єднуються між собою за допомогою передньої сполучної артерії. Середня мозкова артерія забезпечує кров'ю середню частину півкуль великого мозку. Задня сполучна артерія з'єднується з гілками підключичної артерії.
Права підключична артерія починається від плечеголовного стовбура, ліва підключична артерія — від дуги аорти. Кожна підключична артерія, огинаючи верхівку легені, підходить до першого ребра і проникає в простір між переднім і середнім драбинчастими м'язами. У цьому просторі підключична артерія віддає велику кількість гілок, які, забезпечують кров'ю органи шиї, діафрагму, спинний мозок, перший і другий міжреберні проміжки, бронхи, м'язи, що прикріпляються до лопатки. Найкрупнішою гілкою підключичної артерії є хребетна артерія.
Хребетна артерія підіймається вгору, входить в отвір поперечного відростка шостого шийного хребця і через отвори шийних хребців і потиличний отвір входить в порожнину черепа. У порожнині черепа ліва і права хребетні артерії зливаються разом, утворюючи базилярну, або основну, артерію.
Основна артерія лежить в борозні мозкового моста. У верхнього краю моста вона розділяється на ліву і праву задні мозкові артерії, що забезпечують
кров'ю задній відділ головного мозку. Задні мозкові артерії через задні сполучні артерії з'єднуються з внутрішньою сонною артерією.
Таким чином, в основі головного мозку утворюється замкнуте кільце — артеріальне коло великого мозку. У його формуванні беруть участь внутрішня сонна артерія (права і ліва) і хребетна артерія (права і ліва) (мал..2).
