2.3. Опис та обґрунтування вибору груп досліджуваних
Окреслений на початку предмет дослідження вимагав, щоб група досліджуваних складалася з дітей молодшого шкільного віку. З цих міркувань були обрані діти 1-4 класів, в яких була можливість провести заплановану роботу.
Школа веде навчання за програмою «Лицем до дитини» що є особисто орієнтованою на кожного учня зокрема. Діти з першого дня мають тематичне читання і вчаться читати від слова до тексту, а не складами. Всього, протягом 1місяця було охоплено74 дитини (40 дівчат і 34 хлопці): 18 учні 1-х класів;16 учні 2-х класів;16 учні 3-х класів; 24 учні 4-хкласів (Рис. 2.1).
Рис. 2.1 Розподіл досліджуваних по класах та за статтю
Висновки до другого розділу
Представлений план дослідження передбачає розробку та проведення анкети та стандартизованих методик на визначення інтелектуальних здібностей дітей, та висуненням рекомендацій.
Для дослідження особливостей читацької активності дітей була розроблена анкета. Для визначення інтелектуальних здібностей було використано окремі завдання тесту Векслера, методику «Запам’ятай малюнок», «Запам’ятай слова» та Коректурну пробу Бурдона-Анфімова на визначення рівнів втомлюваності дітей та концентрацію їхньої уваги.
Групу досліджуваних склали 74 учні 1-4 класів, з них 40 дівчат і 34 хлопці.
Розділ 3 емпіричне дослідження зв’язку читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку
3.1. Описова статистика кількісних та якісних первинних даних
Дані, отримані за допомогою анкети та стандартизованих методик, підраховувалися згідно ключів і вводилися в електронну таблицю програми Statistica 6.0.
Для кращого розуміння первинних даних була проведена їхня описова статистика. Обраховано показники середнього значення, медіани, мінімального, максимального значення та дисперсії, котрі представлено у таблиці Е.1 для шкал дослідження читання і у таблиці Е.2 для шкал дослідження інтелектуальних здібностей дітей (Додаток Е).
Дані описової статистики вказують на те, що діти переважно люблять читати. Свою любов до читання з 5-ти можливих вони оцінюють в середньому на 3,8 бали. Натомість про свою не любов до читання говорять лише 10 з 74 дітей, і показник «нелюбові до книжки» коливається в межах 0,4 бали з 5-ти можливих.
Як показано на коловій діаграмі рис. 3.1: 81% досліджуваних дітей люблять читати і лише 19% - не люблять. Тобто за умов шкільного освітнього середовища, коли читання стоїть вособливому пріоритеті та щоденно заохочується та контролюється вчителями, кожен 5-ий учень висловлює своє небажання читати.
Рис. 3.1 Розподіл результатів дітей за любов’ю та не любов’ю до читання
Діти досліджуваної групи читають досить багато, в середньому 8-12 сторінок на день. Як показано на рис. 3.2 більшість дітей читають 2-5 сторінок на день і далі зі збільшенням сторінок кількість дітей знижується.
Рис. 3.2 Розподіл результатів дітей за кількістю сторінок. які на день читає дитина
Оскільки переважна більшість дітей тренує навичку читання регулярно, то і швидкість їхнього читання, не дивлячись на ранній вік є достатньо високою. За отриманими даними середня швидкість читання коливається в межах від 40 до 120 слів на хвилину, з медіаною 81 слово. В перспективі діти мали би розвинути швидкість читання 120 до 150-ти слів на хвилину. Це є темп розмовної мови дорослої людини. Саме за такої швидкості досягається найоптимальніше розуміння тексту.
Якщо проаналізувати якісні відповіді дітей, то найбільше їм подобається читати пригодницькі історії. Дівчата типово обирають книжки про пригоди принцес, тварин та дружбу; хлопці, натомість – про бойові перемоги, розкриття таємниць, фантастичні історії та енциклопедії. Детальніше перелік тем обраних дітьми книжок наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1