Теми книжок, які цікавлять дітей
Хлопці |
Дівчата |
Енциклопедії Бойові перемоги Розкриття таємниць Пригоди |
Дружба Принцеси Тварини Пригоди |
В одному з анкетних питань дітей просили назвати цікаві книжки, котрі їм нещодавно довелося прочитати. Цей перелік наводиться у Додатку Д. Для табличних даних було обрано 20 найбільш повторюваних творів та книжок, окремо для хлопців та дівчат. Отож, ми можемо сказати, що у досліджуваних школярів такі літературні вподобання:
Якщо проаналізувати твори яких авторів читають досліджувані діти, то з 40-ка оглянутих книжок 33 % - це сучасна українська художня література, 40 % - зарубіжна, 17% - журнали, казки, читанки і 10 % - енциклопедії. Як бачимо з порівняльної діаграми на рис. 3.3 дітям особливо подобається читати художні твори, причому існує стійкий інтерес не лише до робіт західних, але і вітчизняних сучасних письменників.
Рис. 3.3 Літературні вподобання дітей 1-4 класів
Інші змінні дослідження стосуються інтелектуальних здібностей дітей. Показники середнього значення, медіани, мінімального і максимального значень та дисперсії за відповідними шкалами представлено у Таблиці Е.2 (Додаток Е).
Як бачимо з таблиці Е.2 (Додаток Е), більшість дітей за виконання різних інтелектуальних завдань отримали середні бали. Що стосується завдання на уважність, то можна відслідкувати тенденцію, що діти показали досить відмінну динаміку, під кінець уроку в когось продуктивність виконання завдання зросла, він став охоплювати більшу кількість символів і робити менше помилок, а в когось, навпаки, знизилася, кількість символів зменшилася, а кількість помилок натомість зросла. В наступних розділах ми спробуємо прослідкувати чи існує зв'язок між читанням та втомлюваністю дитини.
Також в наше дослідження ми включили два додаткових показника, а саме час, котрий дитина присвячує комп’ютеру та телевізору. Припускалося, що ці візуальні джерела інформації займають особливо конкурентне становище по відношенню до читацької активності дитини.
Дані описової статистики за цими додатковими показниками наведено в таблиці Е.3. (Додаток Е) згідно з котрими переважна кількість досліджуваних дітей лише час від часу дивиться телевізор чи сидить за комп’ютером.
3.2. Кореляційний аналіз зв’язку читання та інтелекту дітей
Для з’ясування особливостей зв’язку між основними змінними, котрі досліджували читацьку активність та інтелектуальні здібності дитини, був проведений кореляційний аналіз. кореляційна матриця результатів повністю наведена у Додатку Ж.
Значимі кореляційні зв’язки унаочнено у вигляді кореляційних плеяд.
Перший такий взаємозв’язок простежується між самостійним читанням та словниковим запасом дитини: при зростанні самостійного читання у дитини також зростає словниковий запас (r=0,38, р≤0,05) (Рис. 3.4).
Рис. 3.4 Кореляційна плеяда зв’язку самостійного читання та словникового запасу дитини
Це означає, що лише тоді, коли дитина самостійно читає у неї збагачується словниковий запас, вона стає здатною краще і змістовніше пояснювати явища дійсності та виражати свої думки у спілкуванні з дорослими та ровесниками. Тобто ті батьки мають рацію, котрі заохочують власну дитину до читання, однак самі намагаються читати дитині якомога менше.
На користь зв’язку читання та розвитку словникового запасу дитини свідчать роботи З. А. Ачайкіна, А. А. Горбунова та Є. Є. Рунова: «Коли учень оволодів умінням читати, тоді він зуміє оволодіти його змістом, осягнути ідею, задум автора. Він збагачує свій розвиток здібністю правильно формувати думку, оволодіває нормами правильної вимови, оволодіває навичками правильної артикуляції кожного звуку та чіткої дикції».
Це досить закономірний зв'язок, його підкреслюють багато авторів, вказуючи на те, що самостійне читання підвищує розумову діяльність, інтерес до навчання, що в свою чергу відображається на успішності учня.
Наступний кореляційний зв'язок було отримано між кількістю прочитаних сторінок в день та протягом тижня і обізнаністю дитини. Чим більше читає дитина, тим вищою є показники її загальної обізнаності (Рис. 3.5).
Рис.3.5 Кореляційна плеяда зв’язку між кількістю сторінок,прочитаних протягом дня та тижня, і обізнаністю дитини
Спостереження за дітьми також показує, що діти, котрі багато читають вирізняються від не читаючих однолітків, обширними знаннями навколишньої дійсності, а це, в свою чергу, робить їх цікавими співрозмовниками та наповнює їхні ігри яскравим змістом. Також такі діти навчаються краще та з більшим інтересом, їм вдається сприймати нові повідомлення без зайвих зусиль, ніби додаючи щось нове до вже раніше засвоєного матеріалу, котрий часто потрапляє до них саме через різноманітні літературні джерела. Також, за нашими спостереженнями, діти, котрі багато читають, схильні ставати активними учасниками різноманітних дебатів, тобто високий рівень обізнаності дозволяє їм активно вибудовувати власну автономію у взаєминах з іншими.
Ще один кореляційний зв'язок простежується між любов’ю до читання та кількістю помилок у третій коректурній пробі, про що йдеться на рис. 3.6: чим більше дитина любить читати, тим меншу кількість помилок вона допускає у завданні коректурної проби, котре проводилося наприкінці уроку. Тобто любов до читання розвиває уважність дитини та здатність тривалий час зберігати концентрацію уваги, тобто не втомлюватися. (r= -0,67, р≤0,05).
Рис.3.6 Кореляційна плеяда зв’язку між показниками любові дитини до читання та її втомою під кінець уроку
Тобто можемо порекомендувати читання як добрий тренажер розвитку у дитини здатності тривалий час залишатися в робочому, зосередженому стані. Це вміння є особливо важливим для успішного засвоєння навчального матеріалу протягом уроку. Як бачимо з дослідження, далеко не всім дітям вдалося вирішити інтелектуальні завдання та залишитися під кінець уроку достатньо зібраними та уважними. І, що цікаво, це вдалося лише тим дітям, котрі особливо полюбляють проводити час з книжкою в руках.
Наступний кореляційний зв’язок доповнює попередній і окреслює залежність між показниками не любові дитини до читання та кількістю помилок у третій коректурній пробі (r = 0,45, р≤0,05) (Рис. 3.7). Тобто чим більше дитина не любить читати, тим більш неуважною вона стає під кінець уроку. Знову ж таки якість навчальної діяльності дитини в молодшому шкільному віці особливо залежить від її здатності зберігати увагу протягом 45 хвилин уроку, в протилежному випадку вона просто випадає з навчального процесу.
Рис.3.7 Кореляційна плеяда зв’язку між показниками не любові дитини до читання та її втомою під кінець уроку
Результати ж нашого дослідження показують, що увагу та зосередженість можна і треба тренувати, зокрема за допомогою читання. Можна сказати, що якщо нам вдається розвинути у дитини любов до читання, то це автоматично сприяє кращому засвоєнню нею різного навчального матеріалу, що підвищує рівень її загальної грамотності та успішність з різних дисциплін.
Ще Ушинський, працюючи з дітьми, помітив, що читання – це засіб розвитку уваги дитини. Тому, чим більше дитина тягнеться до книжки, тим уважнішою та загалом успішнішою в навчанні вона стає.
Між шкалою читання вдома батьками та шкалами інтелекту кореляційних зв’язків не виявлено. Тобто у віці 6-10 років читання вдома батьками не має такого великого значення для інтелектуального розвитку дитини, зокрема розвитку в неї обізнаності, словникового запасу чи уважності, як це, можна припустити, є у дошкільному віці дитини.
Також не виявлено жодних кореляційних зв’язків між швидкістю читання дитини та її інтелектуальними здібностями. Тобто швидкість читання сама по собі не визначає способу обробки та засвоєння отриманої інформації і не можна сказати, що діти, котрі швидше читають, більше знають чи їм краще вдається виконувати окремі інтелектуальні завдання.