- •Титулка
- •Розділ 1 теоретичні аспекти дослідження зв’язку читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку
- •1.1. Характеристика процесу формування у дітей навичок читання
- •1.2. Особливості інтелектуального розвитку дітей молодшого шкільного віку
- •1.3. Сучасні дослідження зв’язку читання та інтелекту
- •Висновки до першого розділу
- •2.1. Організація та етапи емпіричного дослідження
- •Vі. Висунення практичних рекомендацій.
- •2.2. Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження
- •2.3. Опис та обґрунтування вибору груп досліджуваних
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 емпіричне дослідження зв’язку читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку
- •3.1. Описова статистика кількісних та якісних первинних даних
- •Теми книжок, які цікавлять дітей
- •3.2. Кореляційний аналіз зв’язку читання та інтелекту дітей
- •3.3. Вплив статі, читання батьками, часу за комп’ютером та перед телевізором на читацьку активність дитини
- •3.5. Рекомендації щодо збільшення читацької активності молодших школярів
- •Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Анкета
- •Додаток е Описова статистика первинних даних
- •Описова статистика змінних дослідження читання
- •Описова статистика змінних дослідження інтелекту
- •Описова статистика додаткових змінних
- •Додаток ж Кореляційна матриця зв’язку шкал читання та інтелекту
- •Додаток з Вплив статі, читання батьками, часу за комп’ютером та перед телевізором на читацьку активність дитини: результати порівняння за т-критерієм Стьюдента
- •Порівняльний аналіз за т-критерієм Стьюдента читацької активності хлопців та дівчат
- •Порівняльний аналіз за т-критерієм Стьюдента читацької активності дітей в залежності від читання їм батьками
- •Порівняльний аналіз за т-критерієм Стьюдента читацької активності дітей в залежності від часу за комп’ютером
- •Порівняльний аналіз за т-критерієм Стьюдента читацької активності дітей в залежності від часу перед телевізором
3.5. Рекомендації щодо збільшення читацької активності молодших школярів
Основними рекомендаціями для батьків та вчителів щодо розвитку читацької активності молодшого школяра, з огляду на результати нашого дослідження, могли би стати наступні:
у навчальному процесі зробити акцент саме на читанні дитини, оскільки воно тренує концентрацію довільної уваги дитини та розвиває інтерес в неї до навколишнього світу, а це, в свою чергу, стає запорукою загальних навчальних успіхів дитини;
пропонувати дітям для читання різноманітні пригодницькі історії, зокрема можливий перелік цікавих книжок додано до роботи;
батькам потрібно розвивати інтерес дитини до книжок, допомагати у виборі, однак намагатися якомога менше самим читати дитині молодшого шкільного віку, оскільки це перешкоджає розвитку в неї навичок самостійного читання та не в такій сильній мірі сприяє її інтелектуальному збагаченню, як самостійне читання;
слід намагатися обмежувати час дитини за комп’ютером, оскільки він створює дуже потужну конкуренцію книжкам, і впливає на зниження інтересу та любові дитини до читання; Слід займатися активною популяризацією читання серед дітей та провадити профілактичні заходи, скеровані на обмеження часу дитини за комп’ютером.
Висновки до третього розділу
1 У розділі представлено результати описової статистики.. Встановлено, що за умовактивного стимулювання читацької активності дітей, 81% дітей проявляють любов до читання. Читацькі інтереси дітей охоплюють: сучасну українську, зарубіжну художню літературу, журнали, казки, читанки та енциклопедії.
2. За допомогою кореляційно аналізу частково підтверджено гіпотезу про існування зв'язку між читанням та інтелектом. Зокрема з’ясовано, що: при зростанні самостійного читання у дитини зростає словниковий запас; чим більше дитина читає, тим вищою є показник її загальної обізнаності; любов до читання пов’язана зі здатністю дитини зберігати порівняно більшу уважність до кінця уроку і навпаки.
3. Діти, котрі майже щодня бавляться на комп’ютері, у порівнянні з однолітками, котрі цього майже не роблять, статистично менш люблять читати.
4. На основі отриманих результатів у розділі представлено основні рекомендації для батьків та вчителів щодо розвитку читацької активності дітей молодшого шкільного віку.
Висновки
За оцінками психологів, на успішність дитини в школі впливає біля двохсот різноманітних факторів, причому один з основних – це рівень швидкості та свідомого читання школяра. Таким чином з самого початку освіта дитини повинна бути зосереджена довкола питань розвитку читацької активності та загалом інтересу дитини до книжок.
Результати проведеного дослідження вказують, що існує істотний зв'язок між читанням та інтелектом дитини. Зокрема:
при зростанні самостійного читання у дитини зростає словниковий запас, чого не відбувається, якщо більшість книжок дитині продовжують читати батьки;
чим більше дитина читає, тим вищою є показник її загальної обізнаності;
любов до читання пов’язана зі здатністю дитини зберігати порівняно більшу уважність до кінця уроку. І навпаки, чим більше дитина не любить читати, тим більш неуважною вона стає під кінець уроку.
Також вдалося встановити, що, що 81% досліджуваних дітей люблять читати і лише 19% - не люблять. При цьому в середньому діти читають 8-12 сторінок на день та 50-65 аркушів довільного тексту протягом тижня. Середня швидкість читання учнів 1-4 класів поступово зростає і коливається в межах від 40 до 120 слів на хвилину, з медіаною 81 слово.
Досліджувані діти читають різні книжки: 33 % - сучасну українську, 40 % - зарубіжну художню літературу, 17% - журнали, казки, читанки і 10 % - енциклопедії.
У віці 6-10 років читання вдома батьками не має такого великого значення для інтелектуального розвитку дитини, зокрема розвитку в неї обізнаності, словникового запасу чи уважності, як це, можна припустити, є у дошкільному віці дитини. За результатами порівняльного аналізу можна сказати, якщо батьки молодшого школяра мають звичку читати йому книжки, то читацька активність дитини знижується від 17 до 6 сторінок на день, від 86 до 42 сторінок на тиждень.
Між читацькою активністю хлопців та дівчат немає вагомої статистичної відмінності: діти обох статей однаково полюбляють читати, читають приблизно однакову кількість сторінок на день та на тиждень, володіють приблизно однаковою швидкістю читання.
Діти, котрі майже щодня бавляться на комп’ютері, у порівнянні з однолітками, котрі цього майже не роблять, статистично менш люблять читати.
Подальшою перспективною роботи могло би стати проведення порівняльного дослідження особливостей читацької активності дітей загальноосвітніх та приватних шкіл з подальшою розробкою відповідних психолого-педагогічних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного освітнього простору.
