Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pricing_is_a_methodical_manual.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 5. Ме­то­ди вста­но­в­лен­ня ці­н в умовах

ри­н­ко­вої еко­но­міки

План

1. Вста­но­в­лен­ня ці­н на ос­но­ві се­ре­д­ніх ви­трат і забезпечення цільового при­бу­т­ку

2. Вста­но­в­лен­ня ці­н з урахуванням цінності то­ва­ру та рівня поточних ринкових цін

3. Вста­но­в­лен­ня кінцевої ці­ни про­по­зи­ції на то­вар

4. Вста­но­в­лен­ня цін із знижками і націнками для сти­му­лю­ван­ня збу­ту

5. Вста­но­в­лен­ня ди­фе­ре­н­ці­йо­ва­них цін та опе­ра­ти­в­не ре­гу­лю­ван­ня цін в залежності від ситуації на ринку

Використана література

  1. Закон України “Про ціни і ціноутворення”.

  2. Положення “Про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію товари і послуги.

  3. Ерухимович И. Л. “Ценообразование” К.: 1998 с.-85

  4. Жельтякова И. “Цены и ценообразование” М. – 2000 – с.-94

  1. Ме­то­ди вста­но­в­лен­ня ці­н в умовах ри­н­ко­вої еко­но­мі­ки

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення. Головні з них показано на малюнку. Варто звернути увагу на їхню змістову характеристику.

Мал. 4. Методи ціноутворення

5.1. Вста­но­в­лен­ня ці­ни на ос­но­ві се­ре­д­ніх ви­трат і забезпечення цільового при­бу­т­ку

Цей ме­тод ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­вався в ві­т­чи­з­ня­ній еко­но­мі­ці. В умо­вах ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­но - ко­ман­д­ної еко­но­мі­ки він був ос­но­в­ним. В ри­н­ко­вій еко­но­мі­ці сфе­ра йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня об­ме­же­на.

Від­по­ві­д­но до цьо­го ме­то­ду ці­на по­ви­нна вра­хо­ву­ва­ти по­вну со­бі­ва­р­тість і чи­с­тий до­ход у ви­ді при­бу­т­ку від її ре­а­лі­за­ції.

При­бу­ток у ці­ні ви­зна­ча­єть­ся по но­р­ма­ти­ву у від­со­т­ках до со­бі­ва­р­то­с­ті (ре­н­та­бе­ль­ність про­ду­к­ції). Ве­ли­чи­на ре­н­та­бе­ль­но­с­ті вста­но­в­лю­єть­ся то­ва­ро­ви­ро­б­ни­ком ви­хо­дя­чи з при­бу­т­ко­во­с­ті про­ду­к­ції та кон­ку­рен­то­сп­ро­мо­ж­но­с­ті; во­на мо­же ре­гу­лю­ва­ти­ся дер­жа­вою за до­по­мо­гою вста­но­в­лен­ня гра­ни­ч­но­го рі­в­ня ре­н­та­бе­ль­но­с­ті.

Цим ме­то­дом ви­зна­ча­єть­ся ни­ж­ня гра­ни­ця ці­ни, тоб­то ці­на ви­ро­б­ни­ц­т­ва. Ри­н­ко­ва ці­на мо­же бу­ти ни­ж­че ці­єї гра­ни­ці тіль­ки у ви­ня­т­ко­вих ви­па­д­ках і про­тя­гом ко­ро­т­ко­го пе­рі­оду ча­су.

Цей ме­тод ві­до­бра­жає тра­ди­цій­ну орі­є­н­та­цію го­ло­вним чи­ном на ви­ро­б­ни­ц­т­во, а не на ри­н­ко­вий по­пит. Він має як по­зи­ти­в­ні, так і не­га­ти­в­ні сто­ро­ни. По­зи­ти­в­ні сто­ро­ни цьо­го ме­то­ду скла­да­ють­ся в йо­го про­с­то­ті, не­га­ти­в­ні - у від­су­т­но­с­ті орі­є­н­та­ції на ри­н­ко­ві фа­к­то­ри ці­но­у­т­во­рен­ня (у пе­р­шу чер­гу на по­пит). То­му при но­р­ма­ль­но­му фу­н­к­ці­о­ну­ю­чо­му ри­н­ку та­ка схе­ма вста­но­в­лен­ня ці­ни аб­с­т­ра­к­т­на і ві­ді­рва­на від ре­а­ль­них ри­н­ко­вих умов ці­но­у­т­во­рен­ня.

У ре­а­ль­но­му жит­ті цей ме­тод мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти під­при­єм­с­т­ва (фі­р­ми) - мо­но­по­лі­с­ти (тип ці­но­вої по­лі­ти­ки “ці­но­вий лі­дер”); під­при­єм­с­т­ва, що ви­го­то­в­ля­ють зо­всім но­ву, ори­гі­на­ль­ну про­ду­к­цію ( тип ці­но­вої по­лі­ти­ки, “знят­тя ве­р­ш­ків”); під­при­єм­с­т­ва, що ви­ко­ну­ють оди­ни­ч­ні (ра­зо­ві за­мо­в­лен­ня; під­при­єм­с­т­ва, що виро­б­ляють про­ду­к­цію, на яку дер­жа­ва об­ме­жує рі­вень ре­н­та­бе­ль­но­с­ті.