6.5. Ціновий моніторинг в апк

В умовах вільного ціноутворення цілеспрямована діяльність суб'єктів господарювання неможлива без наявності оперативної достовірної інформації про ціни на сільськогосподарську проду­кцію і продовольство, рівень попиту і пропозиції щодо конкрет­них їх видів.

Створення механізму збирання, обробки, зберігання та по­ширення найбільш доступної не тільки для товаровиробників, а й широкого кола споживачів продукції, достовірної та надійної оперативної інформації про ціни, рівень попиту і пропозиції по­кликана забезпечити система цінового моніторингу, яка започат­ковується в Україні.

Передбачається, що служби цінового моні­торингу діятимуть на районному, обласному та загально галузевому рівнях. Вони збиратимуть та поширюватимуть ринкову ін­формацію через всі можливі оперативні канали: окремі тиражу­вання, пресу, радіотелефонну мережу тощо. Така система ринко­вої інформації існує в більшості країн світу.

Методологія збирання інформації та складання звіту уніфі­ковані, що дозволяє користувачам оперативно аналізувати тенде­нції щодо цін різноманітної продукції на різних ринках та при­ймати обґрунтовані рішення про тактичні дії в агробізнесі.

Бартерні угоди

Перехід до суцільної лібералізації цін призвів до гіперінфля­ції, знецінення коштів господарських суб'єктів, погіршення між­галузевих співвідношень, зменшення попиту, зниження ефектив­ності виробництва, скорочення оборотних коштів, а в кінцевому підсумку - до втрати грошової маси та кризи неплатежів.

Платіжні кошти у великих масштабах почали витіснятися бартером за схемою „товар-товар". Високі процентні ставки упо­вільнили кредитну активність суб'єктів господарювання. Жорст­ка кредитно-фінансова політика держави спровокувала недосту­пність коштів для більшості з них. Негативний вплив на обсяги грошової маси справляє, також доларизація економіки.

Все це особливо позначилося на бартеризації в агропромис­ловому комплексі, насамперед у сільському господарстві. Укла­дання бартерних угод набуло значного поширення у взаємовід­носинах підприємств галузі з партнерами (у 1998 р. за бартерни­ми угодами реалізовано близько 30% продукції рослинництва і тваринництва).

Бартерні операції - вимушена форма відносин. Заходи, яких вживає уряд щодо подолання кризи неплатежів та уникнення бартерних операцій переважно дисциплінарними методами, не дають позитивних наслідків. Нині Україна має одну з найменших у Європі масу готівки (в 1998 р. - 13,6% ВВП).

Вирішення даної проблеми можливе лише при активному втручанні держави в регулювання економіки.

Банківська структура повинна кредитувати передусім власне виробництво - основу ринкової економічної системи, обмежува­ти переливання грошової маси з виробничої сфери до сфери обігу капіталу, де вона переходить у готівку, яка живить тіньову еко­номіку.

Правила укладання комерційних угод

Вчасне і повне виконання умов комерційної угоди значною мірою залежить від юридичне грамотного оформлення. Крім сут­тєвих умов (реквізити сторін, їх права та обв'язки), договір пови­нен містити інформацію про конкретні терміни, дати, "ціни, вимо­ги до якості товару, адресу поставки.

Бажана наявність фінансо­вої гарантії банку (при великих сумах договорів). Необхідно уто­чнити відповідальність сторін за порушення договору; пеня за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Угода про порядок здаван­ня-приймання робіт (виконання договору) оформлюється відпо­відним актом. Перед укладанням договору необхідно перевірити партнера, з'ясувати, чи має він ліцензії, дозволи, чи є платником ПДВ. Все це бажано вказати в реквізитах договору з припискою, що „відповідальність за достовірність інформації несе сам парт­нер". Слід пам'ятати, що визнати договір недійсним може лише суд.