5.1. Правопорушення: основні ознаки, види, приклади.

Зазвичай люди добровільно, без примусу дотримуються вимог права, не виходять за його межі. Такі вчинки (діяння), які не суперечать при­писам правових норм або основним принципам певної держави, називають правомірною поведінкою Наприклад, право­мірною поведінкою можна вважати отримання і громадянами обов'язкової середньої освіти. Для забезпечення цього процесу держана створює мережу шкіл, ліцеїв, гімназій, приймає закони, які регулюють порядок тримання середньої освіти, встановлює відповідальність за порушення права на отри­мання освіти.

Однак поведінка людей не завжди є правомірною, адже люди іноді по­рушують встановлені норми права, тобто діють протиправно. Протиправну поведінку називають правопорушенням.

Основними ознаками правопорушення є:

1. Порушення норм права — це поведінка людей, виражена в дії (пере­вищення швидкості водієм автомобіля, викрадення чужої речі, запізнення працівника на роботу) або бездіяльності (наприклад, несплата податків, ненадання рятувальником допомоги постраждалим особам, невиконання умов договору тощо).

2. Заподіяння шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі (фізич­ної шкоди — нанесення тілесних ушкоджень, майнової шкоди - пошкоджен­ня речей, моральної шкоди — приниження честі, гідності людини).

3. Усвідомлення вини — ставлення того, хто вчинив правопорушення, до власного діяння і його наслідків (умисне правопорушення – розуміння осо­бою протиправності своїх дій та їх шкідливих наслідків (наприклад, убивство з помсти, заволодіння чужим майном), правопорушення з необережності —непередбачення особою шкідливих наслідків своїх дій або легковажне споді­вання, що зможе їм запобігти (наприклад, виникнення пожежі в лісі в наслідок непогашеного багаття).

Отже, правопорушення — це діяння (проступок або злочин), що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі й тягне за собою юри­дичну відповідальність. Юридичною відповідальністю називається вста­новлений законодавством і забезпечений держаною обов’язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей.

За ступенем тяжкості та характером наслідків розрізняють такі види пра­вопорушень, як цивільні проступки, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки й кримінальні злочини.

Цивільні проступки — невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, заподіяння шкоди майну (наприклад, пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди) або заподіяння моральної шкоди (напри­клад, потурання честі та гідності людини, її ділової репутації).

Адміністративні проступки — посягання на встановлений законом суспіль­ний порядок: громадський спокій, правоохоронні норми, правила дорожнього руху, правила виконавчої та управлінської діяльності (наприклад, безквит­ковий проїзд у тролейбусі, перевищення швидкості водієм, невиконання посадових обов'язків державним службовцем).

Дисциплінарні проступки — порушення трудових чи службових обов'язків (наприклад, запізнення працівника на роботу).

Кримінальні злочини — передбачені кримінальним законом суспільно не­безпечні діяння — дія або бездіяльність (наприклад, грабіж, шахрайство, умисне вбивство).

Неправомірна поведінка людей завжди тягне за собою юридичну відпо­відальність і негативно впливає на майбутнє життя людини.

Висновок. Правомірною поведінкою називають вчинки, які не суперечать приписам правових норм або основним принципам певної держави. Проти­правну поведінку називають правопорушенням, тобто діянням, що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі й тягне за собою юри­дичну відповідальність. Основними видами правопорушень є цивільні про­ступки, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки й кримінальні злочини. Неправомірна поведінка людей завжди тягне за собою юридичну відповідальність.