Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
200 Кб
Скачать
☆

6.1. Юридична відповідальність: поняття та основні види. Обставини, що звільняють від юридичної відповідальності.

Неправомірна поведінка людей завжди тяг­не за собою певні утиски й обмеження, тобто юридичну відповідальність. Юридична відпо­відальність — встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей.

Метою юридичної відповідальності є не тільки накладення на правопорушника обмежень, а й попередження вчинення особою правопорушень у майбутньому, формування в нього потреби по­водитися правомірно, відновлення прав потер­пілих осіб.

Залежно від правопорушення основними видами юридичної відповідаль­ності є дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова, кримінальна.

Дисциплінарна відповідальність встановлюється у випадку порушення тру­дової дисципліни (наприклад, невиконання трудових обов'язків, спізнення на роботу). Вона здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств та організацій дисциплінарних стягнень (оголошення догани, звільнення з роботи).

Адміністративна відповідальність настає у випадку адміністративного порушення (наприклад, порушення правил дорожнього руху, вживання ал­когольних напоїв у громадських місцях, використання нецензурних слів). Вона полягає у застосуванні адміністративного стягнення (штрафу, поперед­ження, втрати спеціальних прав — прав водія, адміністративного арешту до 15 діб).

Цивільно-правова відповідальність настає у випадку невиконання чи не­належного виконання особою цивільних обов'язків, які виникають на основі закону або договорів (наприклад, заподіяння майнової шкоди, посягання на права й блага інших людей). Вона полягає у примусовому впливі на по­рушника через застосування щодо нього санкцій (неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків і моральної шкоди).

Кримінальна відповідальність встановлюється за найнебезпечніші по­рушення — злочини (наприклад, вбивство, нанесення тілесних ушкоджень, крадіжка, хуліганство). Вона полягає у покладенні на винного примусового обов'язку зазнати державного осуду особи, а також понести передбачене кримінальним законом покарання (арешт, позбавлення волі, громадські ро­боти).

Основними принципами юридичної відповідальності, що закріплені в Кон­ституції та законах України, є:

- законність

- обґрунтованість

- невідворотність

- доцільність

- справедливість.

Підставами для застосування заходів юридичної відповідальності є факт учинення особою протиправного діяння, вина особи й вік, в якому вона може нести відповідальність, доведене й охарактеризоване протиправне діяння, визначення благ чи інтересів, що постраждали, рішення суду чи уповнова­женого державного органу.

У разі скоєння неповнолітнім адміністративного проступку, він несе відпо­відальність з 16 років. Якщо неповнолітнім скоєне цивільне правопорушення, то обов'язок відшкодувати збитки настає з 14 років за умови, що він має власне майно чи заробіток. За відсутності власного майна чи заробітку шкоду повинні відшкодувати його батьки.

Неповнолітній, який скоїв злочин, нестиме за своє діяння кримінальну відповідальність з 16 років. За деякі злочини (вбивство, зґвалтування) перед­бачена відповідальність з 14 років. До дитини, що скоїла злочин у віці від 11 до 14 років„ не можуть бути застосовані кримінальні покарання. Батьки такої дитини сплачуватимуть штраф до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обставини, що звільняють від юридичної відповідальності, закріплені у Кримінальному кодексі України:

- необхідна оборона, якщо шкоду заподіяно з метою захисту прав та інтересів особи, суспільних інтересів чи інтересів держави від суспільно не­безпечного посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони;

- крайня необхідність, якщо шкоду заподіяно для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує правам та інтересам особи, суспільним інте­ресам чи інтересам держави;

фізичний або психічний примус, якщо шкоду правоохоронним інте­ресам заподіяно під його безпосереднім впливом, унаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Висновок. Юридична відповідальність — встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей. Залежно від правопо­рушення основними видами юридичної відповідальності є дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова, кримінальна. Основними принципами юридичної відповідальності є законність, обґрунтованість, невідворотність, доцільність, справедливість. Підстави для застосування заходів юридичної відповідальності та обставини, що звільняють від юридичної відповідальнос­ті, закріплені у Кримінальному кодексі України.

6.2. Поясніть, що таке сім'я та в чому полягає її значення для вас особисто, суспільства, держави. Складіть правову ситуацію щодо прав і обов'язків подружжя. Сформулюйте запитання до ситуації та дайте відповідь на нього.

У юридичній науці сім'єю називають людей, які спільно проживають, пов'язані спільним по­бутом, мають взаємні права та обов'язки. Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України: «Сім'я є первинним і основним осередком суспільства».

Особисто для мене сім'я — це коло рідних і близьких мені людей, які завжди зрозуміють мене, підтримають, у разі необхідності — при­йдуть на допомогу. Це люди, які піклуються про мене, а я з радістю піклу­юсь про них. Сім'я вимагає від мене дотримання певних правил: навчатись, попереджати про запізнення, вчасно повертатись додому, без дозволу не брати гроші та коштовні речі тощо; я маю певні обов'язки у родині: прибрати, винести сміття, доглядати свійську тварину тощо. Іноді мені здається, що це заважає, але я розумію, що коли подорослішаю — буду висувати такі самі вимоги й до своїх дітей та онуків.

Сім'я — найголовніший соціальний інститут суспільства. Порівняно з інши­ми формами людської спільності вона посідає головне місце в житті людини. Кожна сім'я — це частина суспільства. І від того, наскільки здоровою буде кожна частина, залежить доля суспільства й держави. Повноцінна родина, у якій поважають права кожного члена, дотримуються певних обов'язків, виховує особистість, яка буде достойним членом соціуму та гарним гро­мадянином. Саме в родині закладаються моральні, етичні правила, пова­га до законів. Діти, наслідуючи принципи й правила родини, й власні сім'ї будуватимуть за тими ж нормами. Батьки закладають дітям і ставлення до обов'язків громадянина. Активна громадська позиція батьків, їхнє сприйнят­тя держави та усвідомлення свого місця в державі теж передаються дітям і формують їхній майбутній портрет громадянина.

Якщо в родині існує тільки одне правило: «Всі мені зобов'язані, я — центр всесвіту», то у світ вийде такий егоцентричний член суспільства, який, посівши будь-яку посаду, буде переживати тільки за власні інтереси, а не інтереси держави й суспільства. Тому оздоровити суспільство, розбудувати сильну правову державу можна тільки через виховання, створення здорової родини. Розгляньмо дві правові ситуації.

Ситуація 1. Чоловік Алли П. вимагає від неї покинути навчання в універ­ситеті, забороняє виходити з дому, розмовляти по телефону, користуватись Інтернетом. Чоловік мотивує свої вимоги тим, що він є головою родини, заробляє гроші й цілком забезпечує матеріальні потреби дружини, виконує всі її забаганки, піклується про її здоров'я — тому обмежує спілкування. Чи є законними такі вимоги чоловіка? Вимоги чоловіка цілком не законні. Він порушує право дружини на духовний і фізичний розвиток, право на особисту свободу та повагу до своєї індивідуальності.

Ситуація 2. Дарина Б. — повнолітня, має неповну середню освіту, не пра­цює, відмовляється від будь-якої роботи по господарству, сприймає чоловіка тільки як механізм для заробітку грошей, вважаючи, що саме так і повинна жити заміжня жінка — мати права й не мати жодних обов'язків. Які особис­ті немайнові обов'язки подружжя порушені? Порушені основні немайнові обов'язки подружжя, а саме: дружина та чоловік зобов'язані спільно турбу­ватись про побудову сімейних відносин на почуттях дружби, взаємоповаги; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.

Висновок. Отже, сім'я — надзвичайно важлива ланка людського суспіль­ства. Саме завдяки сім'ї подовжується людський рід, у ній виховуються діти — майбутні члени соціуму, громадяни держави. У сім'ї важливим є дотримання прав кожного її члена та виконання обов'язків. В Україні кажуть, що «з родини йде життя людини», починається становлення громадянина, будуються під­валини здорового суспільства та демократичної правової держави.

Білет № 7