23.1. Поняття кримінальної відповідальності. Покарання: основні ознаки і види. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб.

Будь-який відступ від норм поведінки, прийня­тих у суспільстві, зустрічає осуд і має піддавати­ся покаранню, тягне за собою юридичну відпо­відальність. Найбільш суворим видом юридичної відповідальності є кримінальна, оскільки вона встановлена законом за скоєння саме злочину, а не будь-якого правопорушення взагалі.

Кримінальна відповідальність — це право­вий наслідок, результат застосування норм кри­мінального права, засудження від імені держави винної особи, яка вчинила злочин.

Кримінальна відповідальність установлена законодавством як правовий наслідок злочину і полягає в накладенні судом на особу, винну у скоєнні зло­чину, певних позбавлень особистого й майнового характеру (позбавлення волі, накладення штрафу та ін.). До кримінальної відповідальності призводять діяння та вчинки, визнані злочином.

Кримінальне покарання — примусовий захід, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод цієї особи.

За своєю суттю покарання є карою суспільства за скоєний злочин. Пока­рання — це реакція суспільства у відповідь на здійснення злочину. Без кари, тобто без правових обмежень, покарання втратило б свій сенс.

Кримінальний кодекс України передбачає різні види покарань, які поділя­ють на три групи: основні, додаткові, а також змішані покарання, що можуть призначатися як основні та додаткові. Основні покарання — позбавлення волі, виправні роботи, позбавлення права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю на визначений судом термін, штраф, громадська догана та ін. Додаткові покарання застосовуються лише разом з основними. До цієї групи покарань належать, зокрема, конфіскація майна, позбавлення батьківських прав, військового або спеціального звання, державних нагород. Покарання, що застосовуються як основні і додаткові, — штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх має такі особливості:

1) кри­мінальній відповідальності підлягають неповнолітні особи, яким на час здійснення злочину виповнилося 16 років;

2) кримінальна відповідаль­ність за найтяжчі злочини (вбивство, зґвалтування та ін.) настає з 14 років;

3) штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення;

4) громадські і виправні роботи призначаються тільки неповнолітнім від 16 до 18 років;

5) арешт (в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах) може бути призначений тільки неповнолітнім, які досягли 16 років на строк від 15 до 45 діб;

6) позбавлення волі на певний строк (неповнолітні його відбува­ють у виховних колоніях);

7) неповнолітні, які вчинили злочин до досягнення 18 років, мають пільги щодо погашення та зняття судимості (за умови до­ведення свого виправлення зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці).

Слід зазначити, що законодавець виходить із міркування, що неповноліт­ній вік накладає відбиток на особистість правопорушника. З огляду на це до молодих правопорушників не застосовується кримінальна відповідальність за поширені, але не особливо небезпечні злочини.

Висновок. Найбільш жорстким видом юридичної відповідальності є кри­мінальна. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за деякі види злочину — навіть із 14 років.

23.2. Наведіть приклади двох-трьох життєвих ситуацій, що регулюються нормами різних галузей права. Визначте, які це галузі. Сформулюйте власний висновок щодо важливості існування в суспільстві норм права.

Галузь права	Сфера застосування
Конституційне	Провідна галузь права. Визначає суспільно-економічний лад, правовий статус громадян, форми правління і державного устрою, порядок формування та компетенцію органів державної влади
Адміністративне	Регулює суспільні відносини в сфері державного управління, застосування адміністративних санкцій
Цивільне	Регулює майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини
Кримінальне	Регулює питання злочинності й карності діянь
Сімейне	Визначає особисті немайнові права людей та регулює їхні майнові відносини, які виникають у сфері шлюбу та сім'ї
Фінансове	Регулює питання державного бюджету, діяльності банків тощо
Трудове	Регулює трудові й пов'язані з ними інші суспільні відносини
Земельне	Регулює суспільні відносини, що пов'язані 3 воло­дінням, користуванням та розпорядженням землею
Господарське	Регулює господарські відносини, у які вступають організації, підприємці в ході своєї господарської діяльності
Житлове	Регулює житлові відносини задля забезпечення права громадян на житло, належного використання і збере­ження житлового фонду
Кримінально-процесуальне	Регулює порядок провадження кримінальних справ
Цивільно-процесуальне	Регулює порядок провадження цивільних справ
Адміністративно-процесуальне	Регулює порядок здійснення і розгляду адміністративно-правових справ

Норми права посідають особливе місце в системі соціальних норм — вони встановлюються державою і перебувають під її охороною, адресовані всім членам суспільства і являють собою загальнообов'язкове правило поведінки. Правова норма має бути спеціально оформлена, тобто мати письмову фор­му і відображатися в законах, указах тощо. Норми права містять конкретні, чіткі формулювання, взаємодіють із нормами моралі. Норма права — це обов'язкове для всіх правило поведінки, встановлене державою, підтриму­ване її примусовою силою і закріплене в офіційних державних актах.

Розглянемо, наприклад, вступ до шлюбу. Звісно, головну роль у цій події в житті людини відіграє особистий вибір, однак порядок вступу до шлюбу чітко встановлений нормами права: указано вік, з якого можна брати шлюб, визначені умови, за яких одружуватися можна, а за яких — ні. Усі ці норми записані в Сімейному кодексі, їх виконання обов'язкове, а невиконання тягне за собою певні правові наслідки. В останньому випадку шлюб визнається недійсним, а за порушення деяких норм може настати й кримінальна відпо­відальність (наприклад підробка документів, де вказано недійсний вік або відсутність іншого шлюбу). Наведені життєві ситуації регулюються нормами сімейної та кримінальної галузей права.

Висновок. Норма права є мірою волі і справедливості; є результатом владної діяльності держави, що полягає в узагальненні і систематизації типових конкретних правовідносин, що виникають у суспільстві; має. за­вжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване до необмеженого числа індивідуально невизначених суб'єктів і розраховано на багаторазовість застосування при визначених життєвих обставинах. Без норм права не може бути порядку в суспільстві.

Білет № 24