9.2. Критерії оцінки інвестиційних проектів в контролінгу.

Сенс загальної оцінки інвестиційного проекту полягає в уявленні всієї інформації про нього у вигляді, що дозволяє особі, що ухвалює рішення, зробити висновок про доцільність або недоцільності здійснення інвестицій. При цьому особливу роль грає фінансово-економічна (комерційна) оцінка.

В ході фінансової оцінки аналізується ліквідність (платоспроможність) проекту в ході його реалізації, а в ході економічної оцінки акцент ставиться на потенційній здатності проекту зберегти купівельну цінність вкладених засобів і забезпечити достатній темп їх приросту.

Цінність результатів, отриманих в процесі фінансово-економічної оцінки, залежить від повноти і достовірності початкових даних, а також від коректності методів, використовуваних при їх аналізі. При цьому передбачається необхідним застосування стандартизованих методів оцінки ефективності інвестицій (1972 р., публікація ЮНИДО «Керівництво за оцінкою проектів»). Необхідно відзначити, що в наших умовах виникає необхідність в певній корекції стандартизованих підходів.

Рішення про те, прийняти, відхилити або переорієнтовувати проект, здійснюється на підставі певних критеріїв. Вибір конкретного критерію для ухвалення рішень про економічну або фінансову привабливість проекту залежить від різних чинників: ринкової перспективи, існування обмежень на ресурси фінансових коштів, можливість отримання пільг при придбанні ресурсів і т.п.

У практиці проектного аналізу використовуються формальні і неформальні критерії оцінки і відбору проектів.

У складі загальних формальних критеріїв ефективності інвестиційних проектів виділяють дві групи: критерії фінансової спроможності і критерії економічної ефективності інвестицій. Відповідно до цього схема оцінки фінансово-економічної привабливості проекту може бути представлена таким чином (рис. 7.2)

Представлена схема характеризує формалізовані критерії, використовувані в проектному аналізі. Окрім формальних, можуть використовуватися і неформальні критерії, до основних з яких відносяться:

• рейтинг держави на основі оцінки інвестиційного клімату;

• відповідність цілей проекту загальної стратегії розвитку підприємства;

• наявність кваліфікованої і працездатної управлінської команди;

• готовність власників (акціонерів) піти на відстрочення виплати дивідендів;

• рівень розвитку інфраструктури, який забезпечує реалізацію проекту (транспорт, зв'язок, готельний сервіс і т.п.);

• наявність передбачуваних ринків збуту продукції (тут особливо важливим стає аналіз беззбиткової проекту) і т.д.

Оцінка фінансової спроможності проекту ґрунтується на 3-х формах фінансової звітності, які в літературі інакше називаються «Базовими формами фінансової оцінки»:

• звіт про фінансові результати (про прибуток);

• звіт про рух грошових коштів;

• балансовий звіт.

Структура базових форм забезпечує можливість прослідкувати динаміку розвитку проекту в перебігу всього терміну його життя по кожному інтервалу планування. При цьому можуть бути розраховані самі різні показники фінансового стану, проведена оцінка ліквідності, виконаний аналіз оцінки джерел фінансування проекту. Уніфікований підхід до представлення інформації гарантує зіставленість результатів розрахунків для різних проектів і варіантів рішень.

Всі 3 базові форми ґрунтуються на одних даних і повинні кореспондуватися один з одним.

Кожна з форм являє інформацію про проект в закінченому вигляді, але зі своєю, відмінною від інших, точки зору.

Звіт про прибуток, або фінансові результати, необхідний для оцінки ефективності поточної діяльності, дозволяє оцінити джерела зростання власного капіталу проекту, а також розрахувати величини податкових виплат і дивідендів.

Звіт про рух грошових коштів представляє інформацію, що характеризує операції, пов'язані з:

• утворенням джерел фінансових ресурсів;

• використанням цих ресурсів.

Балансовий звіт дозволяє показати динаміку зміни структури майна проекту (активів) і джерел його фінансування (пасивів), а також розрахувати різні фінансові коефіцієнти.