- •1.1 Сутність, необхідність і основні підходи у сучасному вітчизняному маркетингу
- •1.2 Принципи класифікації маркетингу
- •2.1 Сучасна система управління промисловим маркетингом
- •2.2 Методика маркетингового аналізу економічного простору
- •2.3 Планування в маркетингу на промисловому підприємстві
- •3.1 Відмінні риси промислового маркетингу в порівнянні зі споживчим
- •3.2 Сутність, необхідність і основні напрями промислового
- •4.1 Сутність, предмет і методи функціонально-вартісного
- •4.2 Класифікація функцій функціонально-вартісного аналізу та
- •4.3 Особливості функціонально-вартісного аналізу в
- •5.1 Функціональний маркетинг: його сутність і необхідність
- •5.2 Побудова й аналіз схеми функціонування досліджуваного устаткування
- •6.1 Особливості функціонального підходу до ціноутворення на
- •6.2 Метод ціноутворення порівняння питомих показників та
- •6.3 Розрахунок ціни шляхом аналізу граничного її рівня
- •Аналіз промислового ринку: особливості, основні підходи
- •7.2 Рекламний план промислового підприємства і методика його складання
- •7.3 Математична модель ефективності реклами
5.2 Побудова й аналіз схеми функціонування досліджуваного устаткування
Наведені вище методи на даному етапі мають потребу в узагальненні, у приведення їх у відповідність із сучасними економічними умовами шляхом установлення тим самим зв'язку між ланками «створення - експлуатація».
Поняття «експлуатація виробу» містить у собі використання за призначенням, транспортуванням, збереженням, технічним обслуговуванням, ремонтом, а також плануванням основного виробництва [21].
Зв'язок «створення - експлуатація» наочно ілюструється ієрархічним деревом цілей, що являє собою деяку залежність впливу різних факторів на ефективність функціонування досліджуваної машини. Дана схема була досить цікаво подана В.Д.Плахтіним [82] (див. рис 5.3), у результаті того, що вона дає наочне уявлення ієрархії факторів, що роблять безпосередній вплив, на ступінь ефективності функціонування устаткування протягом всього терміну експлуатації, при чому без особливих зусиль при такім розгалуженні можна виявити той фактор, який на визначеному етапі життєвого циклу товару негативно впливає на рівень функціонування машини. Утім, у досліджуваній схемі немає чіткого розподілу факторів на ланки «створення» і «експлуатація». З цією метою Л.А.Юрченко у своїй роботі [111] робить угруповання факторів, наведених у схемі В.Д.Плахтіна, до того ж замінюючи термін «рівень експлуатації» на «якість експлуатації» (див. рис 5.4), що , у свою чергу, полегшує, на його думку, математичний опис моделі. А поняття «якість експлуатації» у даному випадку підходить, як вважає Л.А.Юрченко, щонайкраще, тому що воно відображає «сукупність властивостей процесу експлуатації, від яких залежить відповідність цього процесу і його результатів установленим вимогам» [109]. Дана схема може бути застосована не тільки до якого-небудь технічного комплексу в цілому, але і до конкретної машини зокрема, що в даний час особливо важливо, до того ж в поняття «споживча якість» Л.А.Юрченко вкладає той же зміст, що і Г.Г.Балегчян, а саме він має на увазі «групу властивостей устаткування, що виявляються саме в процесі споживання» [9] і крім того, як вважає Л.А.Юрченко, ці характеристики машини «безпосередньо впливають на ефективність функціонування машин» [111].
Крім наведених і досліджених схем заслуговує також особливої уваги схема факторів, запропонована П.В.Аксьоновим і А.С.Поляковим, яка крім всього іншого демонструється на наочному прикладі, шляхом застосування до конкретного виду машин (див.рис. 5.5) [4].
Як свідчить Л.А.Юрченко у своїх трудах, основна перевага схеми, полягає в тому, що в ній виробляється «поділ факторів, що впливають на функціонування, за місцем їхнього формування на визначених стадіях життєвого циклу машини (проектування, виготовлення, експлуатація) і, відповідно, за організаціями, які несуть основну відповідальність за якість проведення робіт на цих стадіях» [109]. При цьому Л.А.Юрченко робить поділ обов'язків між трьома основними учасниками в процесі функціонування машини - «розробника - виготовлювача - споживача», а саме режим використання устаткування безпосередньо знаходиться під впливом споживача чи користувача, за якість виготовлення відповідає виготовлювач і відповідно за якість проекту - розроблювач. Виходячи з цього, даного виду схеми Л.А.Юрченко обґрунтовано називає терротехнологічними [109].
Однак, у схемі, запропонованій П.В.Аксьоновим і А.С.Поляковим, слабко розвинута експлуатаційна сторона процесу, що ускладнює контроль за даною сферою діяльності. Виходячи з цього, досить цікавої є схема В.Н.Гриневої (див. рис 5.6) [22, с.94]. Але, незважаючи на це перевага (схема В.Н.Гриневої) також має деякі незручності, що полягають у тому, що губиться ієрархічність факторів, що ускладнює процес дослідження і віддаляє від терротехнології. Таким чином, схеми П.В.Аксьонова і В.Н.Гриневої доповнюють один одного, тим самим усуваючи недоліки обох схем. Отже, на підставі цих розробок з'являється можливість виведення нової схеми, більш заглибленої і доповненої
У даний час існує велика кількість схем такого роду, але багато хто з них виявляються або недостатньо розгорнутими, що ускладнює процес дослідження й у випадку аварії чи поломки - пошук винуватця, або занадто розгалужені, більшість факторів яких неможливо віднести однозначно до одного з трьох основних учасників процесу: розроблювача, виготовлювача, споживача, що до деякої міри ускладнює процес виявлення відповідача. Але, незважаючи на це, аналізуючи результати проведених досліджень, можна зробити висновок про ефективність використання схем функціонування устаткування, що дозволяють вчасно й оперативно виявити винуватця відхилення рівня функціонування устаткування від норм і вжити відповідних заходів щодо усунення недоліків відповідачем за закріплену за ним ланку ієрархії. Наочним прикладом цього служить схема, виведена Л.А.Юрченком для роторного комплексу з визначенням ступеня впливу (див. рис5.8) [109]. Якщо врахувати всі зауваження, зазначені в схемі на рисунку 5.7, і внести їх до схеми, зображеної на рисунку 5.5, то вона набуде відповідного вигляду (див. рис.5.9) [50].
