Реєстрація - з 11.00 за свідоцтвами, що посвідчують право власності на

акції.

3. Виберіть правильні варіанти сполучень.

1. Підписання акта.

2. 15 листопада.

3. Підписання акту.

4. Інструкція до телефона.

5. Подання на підпис рахунка.

6. Подання на підпис рахунку.

7. 15 листопаду.

8. Інструкція до телефону.

4. Не допущено помилки в реченні

1. Наш заклад виявився найуспішнішим за інші.

2. Наш заклад виявився найбільш успішним за інші.

3. Наш заклад виявився успішнішим за інші.

4. Наш заклад виявився самим успішним.

Самостійне опрацювання теми «текст у документах різного типу»

Теоретичний матеріал

План

1. Поняття тексту. Види текстів.

2. Композиція тексту.

3. Основні правила написання та оформлення тексту документа.

4. Текстова рубрикація.

5. Особливості тексту в документах різного типу.

1. Поняття тексту. Види текстів.

Основним компонентом документа є ТЕКСТ. Який би документ ми не проаналізували з погляду' оформлення в ньому переданої інформації, можна зауважити: будь-яка інформація - чи то запрошення, чи то заповіт або заява, наказ тощо — оформлюємся у вигляді тексту, хоча й неодногипового. Неоднотиповість може виявлятися, наприклад, у структурі тексту: він може складатися зі значних за обсягом складових частин або тільки з одного речення. Якщо розглянути документи з погляду СПОСОБУ викладу матеріалу, то вони можуть бути поділені на такі категорії:

1 Ділові папери, у яких можна заздалегідь передбачити і сформулювати лише окремі найзагальніші відомості компоненти формуляра, сам же спосіб викладу (добір слів і словосполучень, будова речень, зв’язки між ними) залежить кожного разу від конкретного змісту того, іцо викладається, від ситуації, певних обставин

ділового спілкування. Це документ з порівняно невисоким ступенем стандартизації (наприклад, автобіографія, заповіт, резюме, інструкція тощо). Серед таких документів за способом викладу матеріалу виділяються тексти : розповідь, опис, міркування ( про що мова більш детально пізніше).

Документи, де передбачений не лише формуляр, а навіть слова і словосполучення, речення в тексті, що в них має бути відображена думка, за винятком цілком конкретних відомостей (для них у бланках залишається кілька незаповнених місць). Це документи з високим рівнем стандартизації (наприклад, паспорт, посвідчення, диплом тощо).

Отже, незалежно від структури або способу викладу інформації ми, спілкуючись усно чи писемно, стаємо творцями різних форм тексту.

Сам термін текст ( Юхит) має латинське походження і перекладається як {тканина, сплетіння, з’єднання». Пор., слово текст зі спільнокореневими текстура, текстиль, текстоліт.

У мовознавстві немає одностайної .цумки про те, що таке текст. Дехто вважає, що ним може бути й одне речення, наприклад, прислів’я, афоризм, гасло або, якщо ішижче до нашої дисципліни, зміст заяви : Прошу надати планову відпустку з 01 до 21.11.2010.

Інші мовознавці дотримаються концепції тексту як об’єднання речень, пов’язаних між собою за змістом і граматично. Проаналізуймо:

Службові інструкції Левченко М.П. виконує старанно і якісно. Має високий професійний рівень з питань планування грошових витрат та кредитних ресурсів, іц/хгалтерського обліку.

Левченко М.П. працює на посаді економіста з 1991 року. У1975 році закінчив Київський інститут народного господарства ім.. Д.С.Коротченка за спеціальністю « Фінанси і кредит»

Підвищує свою кваліфікацію. Навчається на курсах впровадження каш 'ютерних систем у бухгалтерський облік.

Безперечно, перед нами речення, що пов’язані між собою . І все ж ця сукупність не є текстом, оскільки усі речення разом, у тій послідовності, у якій вони розташовані, не утворюють тематичну єдність. А саме тематична єдність завжди дає змогу визначити до тексту назву (зібрати заголовок). Інакше кажучи, тематична єдність, тема - це зміст у гранично стислому, сконцентрованому вигляді.

Послідовне розташування речень призводить до того, що кожне наступне речення продовжує й доповнює попереднє, - окремі речення зливаються в єдину цілісність (текст). Але, крім послідовно розташованих тематично пов’язаних речень, текст мусить відзначатися і завершеністю.

Кожний текст, висвітлюючи якусь тему, містить у собі певний обсяг фактичних даних , інформацію, виконує певні комунікативні завданітя. Наприклад, службовий лист є засобом спілкування між діловими партнерами; оголошення спрямоване на повідомлення інформації; вказівка - на методичні рекомендації щодо виконання наказу або розпорядження тощо. Але домінуючою функцією текстів ділових паперів є фіксація інформації, що регулює офіційно-ділові взаємини між особами - фізичними і юридичними.

Викладений грамотно, зрозуміло, стисло, об’єктивно, без повторень та вживання слів, які не несуть змістового навантаження, оформлений за відповідними вимогами, текст може бути визначений таким чином:

текст — це мовний витвір, що визначається завершеністю, смисловою та змістовою цілісністю, зв’язністю, який має структурну організацію складових частин, об’єднаних різними пшпами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв’язку, і має певну цілеспрямованість.

Текст документа - залежно від виду документа - може оформлятися у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.

Форма анкети використовується під час викладення цифрової чи словесної інформації про один об’єкт за певним обсягом ознак. Анкетними текстами послуговуються в організаційно-розпорядчих документах, документах з матеріально-технічного постачання і збуту.

Тексти у вигляді таблиці використовуються у звітно-статистичних, бухгалтерських, планових та інших документах.

2. Композиція тексту.

Як будується текст? Що являє собою його композиція?

Текст поділяється на взаємообумовлені логічні елементи: вступ, основну частину, або виклад (доказ), закінчення.

У вступі зазначається причина написання документа; адресат готується до сприйняття теми (подається історія питання, зазначається привід, що став підставою створення документа і тому подібне). В основній частині викладається суть питання, наводяться докази, пояснення, міркування, які можуть супроводжуватися цифрами, розрахунками, посиланнями на законодавчі акти, інші аргументи. У закінченні формулюється мета, заради якої складено документ. Варто пам’ятати, що закінчення може бути як активним, так і пасивним. Активне закінчення точно зазначає, яку дію мусить виконати адресат, пасивне інформує його про якийсь факт, обставину тощо. Наприклад:

20 лютого я запізнився на заняття у зв’язку із затримкою транспорту, що пояснюється погіршенням погодних умов. Прошу вважати зазначену причину об ’єктивною.

Як бачимо, з погляду композиції, у цьому тексті, що складається лише з двох речень, чітко окреслюється причина написання пояснювальної записки , констатується факт і висловлюється прохання в активному варіанті закінчення. Треба пам’ятати, що навіть якщо документ складається лише з одного речення

( наприклад, заява, наказ, розпорядження), воно структурно поділяється на дві частини - констатувальну і розпорядчу. Отже, не завжди в документі наявні три складових частини - все залежить від виду документа.

Якщо на початку документа викладаються обставини, які викликали появу документа, або називається причина, а в кінці - мета, то такий порядок розташування композиційних частин називається прямий виклад. За зворотнім викладом на першому місці визначається мета написання документа, а мотив, причина, обставина, що спонукали до створення документа, - наприкінці.

У будь-якому разі виклад належить вести за чітко продуманим планом; ні в загальній системі викладу, ні в переходах від однієї частини тексту до іншої, ні в окремих формулюваннях не можна порушувати закони логіки. Це - найзагальніша вимога, яка ставиться до тексту ділового паперу.

Композиційної стрункості діловим паперам надає вдале розміщення матеріалу, послідовний виклад, оптимально визначені характер та обсяг відомостей. У процесі

тікладу не слід перевантажувати документ другорядними деталями, дрібницями, ідйвими словесними прикрасами й надлишковими трафаретними формулами.

3. Основні правила написання та оформлення тексту документа.

Мова тексту документа відповідає загальнолітературним нормам сучасної української мови, які безпосередньо не пов’язані з особливостями того чи іншого функціонального стилю. Вимога зрозумілості мови документа означає вживання іііі альновідомих, зрозумілих усім мовцям слів, офіційних термінів у значенні, яке шкрішпоють за ними словники.

Разом з тим мова не є пасивним фіксатором змісту документа, а виконує активну регулювальну функцію, тобто добір мовних засобів впливає на дієвість документів. «Ділові папери — не матеріал для читання, - зазначає А.Коваль, - а спосіб спонукання до дії. Саме цій меті повинна бути підпорядкована мова ділового документа».

Творець документа мусить добре володіти українською літературною мовою, юкрема тим її варіантом, який обслуговує сферу ділових стосунків та має писемну форму вияву.

Мовні засоби тексту документа повинні відповідати таким основним засадам: Об’єктивність

Особистий момент у документах зведений до мінімуму. Це досягається пжпнанням мовних одиниць, які не називають особи укладача документа. Текст викладається від третьої особи: Ректорат клопочеться..., Університет гарантує.... Під першої особи викладають прохання (або пропозицію), яке висловлене в заяві: Прошу звільнити мене від занять...; інформацію, подану в автобіографії, оповідній або пояснювальній записці, розпорядчих документах, рекомендаційному листі, дорученні, заповіті, розписці: Доводжу до вашого відома..., Наказую..., Знаю претендента..., Я не з ’явився на заняття... тощо.

Об’єктивність документів пов’язана з використанням безособових конструкцій односкладних безособових речень, присудок у яких виражений формою інфінітива дієслів, безособовими дієсловами та предикативними формами дієслів на НО-,ТО-, предикативними прислівниками: Запропоновано внести на розгляд питання про..., V хвалено рішення про... .

Стандартність

Стандартність на рівні мовних засобів передбачає використання готових, перевірених практикою словесних формул, які легко сприймаються і точно описують ситуацію, яка неодноразово повторюється. Стандартизовані мовні звороти виступають як сигнал певного типу інформації: Вважаємо за необхідне

попередити..., У порядку надання технічної допомоги.... Якщо службова особа відмовляється від стандартного викладу, це може означати, що цьому документові чи справі надають особливої ваги, зумовленої винятковості.

Основними засобами стандартизації є канцеляризми (кліше):

• згідно з Вашим проханням;

• відповідно до Постанови Кабінету Міністрів...;

у порядку обміну досвідом...;