Тема 7 аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства

Основні терміни і поняття: Трудові ресурси. Виробничі потужності. Робоча сила. Використання робочого часу. Продуктивність праці. Трудомісткість продукції. Фондовіддача. Фондоємність. Фондорентабельність. Фондоозброєність. Матеріальні ресурси. Матеріаломісткість. Організаційно-технічний рівень підприємства.

Методичні поради до вивчення теми.

Приступаючи до вивчення цієї теми варто пам’ятати, що найважливішим ресурсом підприємства є його працівники, які цілеспрямовано використовують усі інші ресурси для виробництва продукції. До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками труда у відповідній галузі. Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і ефективність їх використання залежать об'єм і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання, машин, механізмів і як результат - обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.

Під час вивчення даної теми необхідно уяснити, що основними задачами аналізу трудових ресурсів є:

вивчення і оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів трудовими ресурсами загалом, а також по категоріях і професіях;

визначення і вивчення показників текучості кадрів;

виявлення резервів трудових ресурсів, більше за повне і ефективне їх використання.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити по кількості відпрацьованих днів і годин одним працівником за період часу, що аналізується, а також по мірі використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і загалом по підприємству.

Кількісною характеристикою використання робочої сили є показники тривалості робочого часу. Вивчивши втрати робочого часу, необхідно встановити непродуктивні витрати труда, які складаються з витрат робочого часу внаслідок виготовлення забракованої продукції і виправлення браку, а також в зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу. Для визначення їх величини використовують дані про втрати від браку. Скорочення втрат робочого часу - один з резервів збільшення випуску продукції.

Однак треба мати на увазі, що втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, оскільки вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів велика увага приділяється вивченню показників продуктивності праці.

Слід пам’ятати, що продуктивність праці - це показник, що характеризує її ефективність і що показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. Рівень продуктивності праці характеризується показником вироблення, який показує кількість продукції, зроблену за одиницю часу.

Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, приватних і допоміжних показників.

На закінчення аналізу необхідно розробити конкретні заходи щодо забезпечення зростання продуктивності праці і визначити резерв підвищення середньогодинної, середньогодинної і середньорічної виробки робітників.

Трудомісткість - витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Зниження трудомісткості продукції - найважливіший чинник підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці відбувається насамперед за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтехзаходів (впровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, перегляду норм вироблення і т.д.

У процесі аналізу вивчають: динаміку трудомісткості, виконання плану по її рівню, причини її зміни і вплив на рівень продуктивності праці.

При вивченні даної теми необхідно приділити увагу поняттю виробничої потужності. Під виробничою потужністю підприємства мається на увазі максимально можливий випуск продукції при реально існуючому об'ємі виробничих ресурсів і досягнутому рівні техніки, технології і організацій виробництва. Вона може виражатися в людино-годинах, машино-годинах або обсязі випуску продукції в натуральному або вартісному вираженні. Виробнича потужність підприємства не може бути постійною. Вона змінюється разом з вдосконаленням техніки, технології і організацій виробництва і стратегією підприємства.

На величину виробничої потужності підприємства впливають наступні чинники: кількість обладнання, його потужність, режим роботи підприємства, кваліфікаційний рівень працівників підприємства, структура основних фондів.

Особливу увагу під час вивчення теми слід приділити розгляду основних фондів. Основні фонди займають, як правило, основну питому вагу в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від їх кількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового становища.

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних фондів служать показники рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондовіддача (відношення вартості виробленої або реалізованої продукції після вирахування ПДВ, акцизів до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондоємності (зворотний показник фондовіддачі) питомих капітальних вкладень на одну гривню приросту продукції. Розраховується також відносна економія основних фондів. Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондорентабельність. Її рівень залежить не тільки від фондовіддачі, але і від рентабельності продукції.

Після аналізу узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів більш детально вивчається міра використання окремих видів машин і обладнання.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Для характеристики міри екстенсивного завантаження обладнання вивчається баланс часу його роботи. Він включає календарний фонд часу, режимний фонд часу, плановий фонд, фактичний фонд відпрацьованого часу.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються наступні показники:

- коефіцієнт використання календарного фонду часу,

- коефіцієнт використання режимного фонду часу,

- коефіцієнт використання планового фонду часу,

- питома вага простоїв в календарному фонді часу.

Під інтенсивним завантаженням обладнання мається на увазі випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машино-година). Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивного його завантаження. У процесі аналізу вивчаються динаміка цих показників, виконання плану і причини їх зміни.

По групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання.

На закінчення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення цілоденних і внутрішньозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів НТП.

Під час вивчення даної теми необхідно уяснити, що чинниками підвищення економічної ефективності виробництва є технічний і організаційний розвиток, зовнішньоекономічні, соціальні і природні умови господарської діяльності. Вдосконалення техніко-організаційного рівня господарської діяльності - це комплексний безперервний процес її раціоналізації, який охоплює науково-технічний прогрес і науково-технічний рівень виробництва і продукції, що виробляється, структуру господарської системи і рівень організації виробництва і труда, господарський механізм і рівень організації управління і використання методів господарювання.

Методологічно потрібно розрізнювати показники економічної ефективності підвищення техніко-організаційного рівня і показники самого рівня, тобто стану техніки, технології, організації виробництва і управління.

Питання для самоконтролю.

1. Дайте визначення виробничої потужності. Вплив яких чинників визначається при її аналізі.

2. Що собою представляє забезпеченість підприємства трудовими ресурсами. Назвіть основні задачі, які вирішуються при її аналізі.

3. Розкрийте значення аналізу використання фонду робочого часу.

4. Що собою представляє продуктивність праці, і які показники вивчаються при її аналізі?

5. Розкрийте основні напрями пошуку резервів зростання продуктивності праці.

6. Сформулюйте визначення трудомісткості продукції. Яка залежність існує між трудомісткістю продукції і середньогодинною виробкою?

7. Перерахуйте показники, що характеризують ефективність використання основних фондів

8. Представте модель факторного аналізу фондорентбельності.

9. Розкрийте систему показників, на яких базується аналіз робити обладнання.

10. Які елементи вивчаються при аналізі балансу часу роботи обладнання?

11. Назвіть основні резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і фондорентабельності.

12. Якими показниками відбивається економічна ефективність заходів щодо технічного і організаційного розвитку підприємства.

Практичні завдання.

Завдання 1

За підсумками роботи за 2006 і 2005 рр. визначити виробничу потужність пекарні і її виробничу програму, якщо середня тривалість випічки хлібобулочних виробів загальною вагою 1 кг становила 40 (30) хв., тривалість зміни 8 годин, режим роботи двозмінний (трьохзмінний). Номінальний фонд робочого часу 300 (320) дн/рік, втрати робочого часу 10% (15%). Виробнича потужність пекарні визначається потужністю печей, яких встановлено 3 одиниці (4 од.). Коефіцієнт використання потужності 0,85 (0,87). Проаналізувати динаміку показників. Провести факторний аналіз.