- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами.
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільств
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального,
- •Тема 2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •2.2. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.3. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формуванняпростору європейської вищої освіти
- •2.3.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступнів. Компетентнісний підхід
- •2.3.2.Загальні компетенції
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами Два інші невід'ємні компоненти конструкції – це система рівневих
- •2.3.4.Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступнів
- •2.4. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •2.5. Управління якістю підготовки фахівців у внз
- •2.6. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок Додатка до Диплома (dipzoma suppzement)
- •Тема 3. Принципи, шляхи і засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.
- •3.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •3.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •3.3.2. Індз – характеристика, мета, зміст, структура, порядок подання та захисту
- •3.4. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.4.1. Студентське самоврядування
- •3.5. Роль університетів у сучасній освіті
- •3.5.1. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.5.2. Міжнародне співробітництво
- •Тема 4. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту
- •4.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні.
- •4.3.2. Сприяння європейській співпраці у галузі гарантій якості освіти
- •4.4. Підвищення мобільності
- •4.5. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •4.5.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •4.5.2. Загальні положення
- •4.5.3. Принципи
- •4.5.4. Форми організації навчання
- •4.5.6. Контроль успішності студента
- •4.5.7. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов’язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects 5.3.1. Загальна характеристика.
- •5.3.2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •V. Приклади успішної реалізації. Vі. Покажчик змісту.
- •5.7.2. Пояснення щодо складання інформаційного пакету
- •5.7.3. Характеристика системи ects
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєнням ступенів 5.8.1. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.9. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •Тема 6. Концепція змісту освіти України у світі завдань приєднання до Болонського процесу
- •6.1. Зміст освіти як базовий чинник її
- •6.2. Навчання упродовж життя
- •6.3. Українська освіта сьогодні
- •6.4. Навчальне навантаження студента
- •7. Структура навчальної діяльності студента
- •7.2. Індивідуальна робота студента
- •7.3. Види індивідуальних занять
- •7.4. Самостійна робота студента
- •8. Контроль успішності студента та якості навчання
- •8.1. Шляхи вирішення завдань української освіти в умовах приєднання до Болонського процесу
4.4. Підвищення мобільності
Це важлива якісна особливість європейського простору, що передбачає вільне пересування студентів і викладачів між ВНЗ та державами.
Цьому сприяє МОНУ, розвиваючи можливості навчання студентів за кордоном як за системою грантів, так і за індивідуальними програмами.
Ми вже говорили про міжнародну співпрацю нашого факультету з науковцями інших країн.
Тому тільки нагадаю про деякі факти. Наш факультет щорічно надає студентам можливість навчання за індивідуальним планом, який вони виконують у зарубіжних ВНЗ. Щороку кілька студентів нашого факультету виїздять на навчання до ВНЗ інших країн. Молоді викладачі кафедри романської філології і перекладу, а це наші кращі випускники, щорічно запрошуються на підвищення кваліфікації та стажування до Франції, виїздять за запрошеннями до університетів Німеччини викладачі кафедри німецької філології та перекладу.
Хоча й не можна відвести на рахунок підвищення мобільності короткочасні контакти, не можна не враховувати й те, що неодноразово наші студенти відвідували з навчальними цілями влітку Польщу, Австрію, Італію та інші країни. Через Інтернет знаходили можливість поспілкуватися зі студентами з інших країн у літніх таборах відпочинку. Тобто не можна не зазначити, що контакти і мобільність студентів посилюються. А у відношенні студентів інших напрямків освіти, не маючи на увазі факультет іноземних мов, можна сказати, що для них відкрилися нові горизонти, створено можливість і для них не тільки вивчати іноземну мову і складати іспити на сертифікати щодо знання її у відповідній країні, а й реально вивчати свою спеціальність в університетах інших країн, що посилює контакти між країнами і сприяє інтернаціоналізації освіти.
4.5. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
39
4.5.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
У тимчасовому положенні про організацію навчального процесу у кредитно-модульній системі підготовки фахівців використано терміни, подані у законах України та запроваджено нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:
кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі -КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові, тобто дисципліна.
Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкуренто-спроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.
Основними завданнями цієї системи є:
- адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та міжнародного ринків праці;
- забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, яка сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку та, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.
