- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами.
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільств
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального,
- •Тема 2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •2.2. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.3. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формуванняпростору європейської вищої освіти
- •2.3.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступнів. Компетентнісний підхід
- •2.3.2.Загальні компетенції
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами Два інші невід'ємні компоненти конструкції – це система рівневих
- •2.3.4.Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступнів
- •2.4. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •2.5. Управління якістю підготовки фахівців у внз
- •2.6. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок Додатка до Диплома (dipzoma suppzement)
- •Тема 3. Принципи, шляхи і засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.
- •3.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •3.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •3.3.2. Індз – характеристика, мета, зміст, структура, порядок подання та захисту
- •3.4. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.4.1. Студентське самоврядування
- •3.5. Роль університетів у сучасній освіті
- •3.5.1. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.5.2. Міжнародне співробітництво
- •Тема 4. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту
- •4.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні.
- •4.3.2. Сприяння європейській співпраці у галузі гарантій якості освіти
- •4.4. Підвищення мобільності
- •4.5. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •4.5.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •4.5.2. Загальні положення
- •4.5.3. Принципи
- •4.5.4. Форми організації навчання
- •4.5.6. Контроль успішності студента
- •4.5.7. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов’язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects 5.3.1. Загальна характеристика.
- •5.3.2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •V. Приклади успішної реалізації. Vі. Покажчик змісту.
- •5.7.2. Пояснення щодо складання інформаційного пакету
- •5.7.3. Характеристика системи ects
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєнням ступенів 5.8.1. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.9. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •Тема 6. Концепція змісту освіти України у світі завдань приєднання до Болонського процесу
- •6.1. Зміст освіти як базовий чинник її
- •6.2. Навчання упродовж життя
- •6.3. Українська освіта сьогодні
- •6.4. Навчальне навантаження студента
- •7. Структура навчальної діяльності студента
- •7.2. Індивідуальна робота студента
- •7.3. Види індивідуальних занять
- •7.4. Самостійна робота студента
- •8. Контроль успішності студента та якості навчання
- •8.1. Шляхи вирішення завдань української освіти в умовах приєднання до Болонського процесу
2.3.3. Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами Два інші невід'ємні компоненти конструкції – це система рівневих
індикаторів та система описів курсів за типами.
Щодо рівнів за основу взято стандартну систему: - курс базового (Basic) рівня (вступ до предмету);
- курс проміжного (Intermediate) рівня (призначений для формування поглиблених базових знань);
- курс просунутого (досконалішого) (Advanced) рівня; - спеціалізований курс (Special).
За типами курси поділяються на: - основний (Core) курс (частина основної програми);
- зв’язаний (Related) курс (підтримуючий основну програму); - непрофілюючий (Minor) курс (необов’язковий).
Розподіл кредитів за рівнями і типами курсів робить систему прозорою і простою для розуміння і користування, наприклад, 5-А-R означає, що даний курс містить 5 одиниць трудомісткості, є просунутим (досконалішим) і підтримуючим.
Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями.
У рамках напрямів було виділено 5 типів модулів:
Основні модулі, тобто групи предметів, що становлять ядро даної науки. Підтримуючі модулі – додаткові дисципліни.
Організаційні і комунікаційні модулі – управління часом, робота в групах тощо.
Спеціалізовані модулі – необов’язкові, але такі, що поширюють компетенцію у даній галузі (факультативні).
Переносні модулі – проекти, дисертації, стажування, модулі, що пов’язують теорію і практику.
Загальна тенденція побудови модулів така: чим вищий рівень, тим більше модулів, що поглиблюють знання і встановлюють зв’язок між теорією і практикою.
Приклад: Модульна структура навчального плану підготовки за кваліфікацією
Модуль
|
Рівень знань
|
1-й 2-й (1-3 роки) (4-5 роки)
|
|
Основний Підтримуючий Організаційний і комунікаційний Спеціальний Переносний
|
30% 20% 25% 10% 10% --10% 40% 25% 30%
|
Разом
|
100% 100%
|
15
Можливі і інші форми розподілу, суть у визначенні діапазону коливання. Розподіл навантаження по курсах у межах програми навчання виражається в
кредитах ECTS.
1 кредит передбачає приблизно 25 – 30 годин навантаження студента, включаючи всі види діяльності.
Кількість годин навантаження на академічний рік є тільки одним з чинників, що визначають кількість годин навантаження на 1 кредит. Діапазон навчальних тижнів у всіх країнах 34 – 40 на рік. В тижні 40 – 42 години, тобто середнє число годин на рік – 1520. Ergo – 60 кредитів за рік.
У нашому університеті, зазвичай, 1 модуль містить 1,5 кредитів навантаження, або число, кратне 0,5 (1; 1,5; 2; 2,5...).
Кредитна рамка – це просто система, яка забезпечує вимірність і відповідність результатів навчання у контексті різних типів кваліфікацій, програм і середовищ, стандартний (прийнятий) інструмент порівняння програм. Кредити обов’язково повинні бути прив’язані до рівнів; тільки так вони забезпечують достовірну інформацію щодо складності і глибини курсу. Кредити в Додатку до диплому супроводжують і доповнюють інформацію про ВНЗ, одержаний ступінь, рівень, зміст, якість роботи випускника (оцінки) і т. ін.
