- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами.
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільств
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального,
- •Тема 2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •2.2. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.3. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формуванняпростору європейської вищої освіти
- •2.3.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступнів. Компетентнісний підхід
- •2.3.2.Загальні компетенції
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами Два інші невід'ємні компоненти конструкції – це система рівневих
- •2.3.4.Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступнів
- •2.4. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •2.5. Управління якістю підготовки фахівців у внз
- •2.6. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок Додатка до Диплома (dipzoma suppzement)
- •Тема 3. Принципи, шляхи і засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.
- •3.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •3.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •3.3.2. Індз – характеристика, мета, зміст, структура, порядок подання та захисту
- •3.4. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.4.1. Студентське самоврядування
- •3.5. Роль університетів у сучасній освіті
- •3.5.1. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.5.2. Міжнародне співробітництво
- •Тема 4. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту
- •4.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні.
- •4.3.2. Сприяння європейській співпраці у галузі гарантій якості освіти
- •4.4. Підвищення мобільності
- •4.5. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •4.5.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •4.5.2. Загальні положення
- •4.5.3. Принципи
- •4.5.4. Форми організації навчання
- •4.5.6. Контроль успішності студента
- •4.5.7. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов’язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects 5.3.1. Загальна характеристика.
- •5.3.2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •V. Приклади успішної реалізації. Vі. Покажчик змісту.
- •5.7.2. Пояснення щодо складання інформаційного пакету
- •5.7.3. Характеристика системи ects
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєнням ступенів 5.8.1. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.9. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •Тема 6. Концепція змісту освіти України у світі завдань приєднання до Болонського процесу
- •6.1. Зміст освіти як базовий чинник її
- •6.2. Навчання упродовж життя
- •6.3. Українська освіта сьогодні
- •6.4. Навчальне навантаження студента
- •7. Структура навчальної діяльності студента
- •7.2. Індивідуальна робота студента
- •7.3. Види індивідуальних занять
- •7.4. Самостійна робота студента
- •8. Контроль успішності студента та якості навчання
- •8.1. Шляхи вирішення завдань української освіти в умовах приєднання до Болонського процесу
4.5.6. Контроль успішності студента
Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що обирається вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, яка використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS.
ЕСТS – оцінка
|
Визначення назви за шкалою ЕСТS
|
А
|
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
|
В
|
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
|
С
|
ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
|
D
|
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
|
Е
|
ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
|
FX
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібна додаткова самостійна робота
|
F
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота над матеріалами модулів
|
Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.
4.5.7. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого Міністерством освіти 15.07.96 р.
43
При переведенні студент додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю.
При позитивному розгляді заяви ректором деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів та обсягу змістових модулів і визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, зазвичай, 10 навчальних дисциплін.
Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, незарахованих результатів семестрових контролів 3-ох змістових модулів або у зв'язку з неможливістю студента сформувати індивідуальний план на наступний рік у результаті незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також порушення умов договору про навчання.
4.5.8. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального
навчального плану студента і його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора.
Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультету (директора Інституту). У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядковується заступникові декана факультету (заступнику директора інституту), який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.
Куратор відповідає за виконання таких основних завдань:
- ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
- надання студентам рекомендацій щодо формування їхнього індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном;
- контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.
Куратор має право:
- відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
- подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;
- подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.
44
