- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами.
- •1.1. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільств
- •1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального,
- •Тема 2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу
- •2.2. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •2.3. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формуванняпростору європейської вищої освіти
- •2.3.1. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступнів. Компетентнісний підхід
- •2.3.2.Загальні компетенції
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами Два інші невід'ємні компоненти конструкції – це система рівневих
- •2.3.4.Основні принципи співпраці з розробки загальноєвропейської системи кваліфікацій і ступнів
- •2.4. Технологія проектування інноваційного навчального середовища у системі професійної підготовки фахівців в європейських країнах
- •2.5. Управління якістю підготовки фахівців у внз
- •2.6. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок Додатка до Диплома (dipzoma suppzement)
- •Тема 3. Принципи, шляхи і засоби адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.
- •3.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України
- •3.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу
- •3.3.2. Індз – характеристика, мета, зміст, структура, порядок подання та захисту
- •3.4. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.4.1. Студентське самоврядування
- •3.5. Роль університетів у сучасній освіті
- •3.5.1. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.5.2. Міжнародне співробітництво
- •Тема 4. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту
- •4.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні.
- •4.3.2. Сприяння європейській співпраці у галузі гарантій якості освіти
- •4.4. Підвищення мобільності
- •4.5. Науково-методичні засади впровадження кмсонп у вищу освіту України
- •4.5.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •4.5.2. Загальні положення
- •4.5.3. Принципи
- •4.5.4. Форми організації навчання
- •4.5.6. Контроль успішності студента
- •4.5.7. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •5.1. Загальна характеристика ects
- •5.2. Загальні умови користування ects
- •1. Зобов’язання навчального закладу
- •2. Вирішення проблем
- •5.3. Кредити ects 5.3.1. Загальна характеристика.
- •5.3.2. Призначення кредитів ects
- •5.4. Присвоєння студентам кредитів ects
- •5.5. Перезарахування кредитів ects
- •5.6. Координатори ects
- •5.7. Інформаційний пакет
- •V. Приклади успішної реалізації. Vі. Покажчик змісту.
- •5.7.2. Пояснення щодо складання інформаційного пакету
- •5.7.3. Характеристика системи ects
- •5.8. Опис структури курсу з присвоєнням ступенів 5.8.1. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •5.9. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •Тема 6. Концепція змісту освіти України у світі завдань приєднання до Болонського процесу
- •6.1. Зміст освіти як базовий чинник її
- •6.2. Навчання упродовж життя
- •6.3. Українська освіта сьогодні
- •6.4. Навчальне навантаження студента
- •7. Структура навчальної діяльності студента
- •7.2. Індивідуальна робота студента
- •7.3. Види індивідуальних занять
- •7.4. Самостійна робота студента
- •8. Контроль успішності студента та якості навчання
- •8.1. Шляхи вирішення завдань української освіти в умовах приєднання до Болонського процесу
5.8. Опис структури курсу з присвоєнням ступенів 5.8.1. Анкета-заява студента та угода про навчання
Для заповнення анкети – заяви студент має бути добре ознайомлений з програмою навчання в закордонному ВНЗ. Він має проконсультуватися з координатором факультету ECTS в місцевому ВНЗ. Студент може за бажанням включити до анкети додатково 2-ий, 3-ий ВНЗ на вибір, якщо його заяву до факультетського ВНЗ не буде прийнято. У такому разі він має підготувати угоду про навчання для кожного навчального закладу, до якого він подає заяву.
Угоду підписують три сторони – студент, місцевий ВНЗ та закордонний ВНЗ. Вона додається до анкети-заяви і підписується до виїзду за кордон. Копію підписаної угоди про навчання отримують всі сторони. На зворотньому боці угоди відображаються зміни програми, якщо в них виникла потреба. Їх потрібно внести у відносно короткий час після приїзду до закордонного ВНЗ. Копію нової угоди про навчання необхідно представити у обидва ВНЗ для підпису координатора.
Зразки анкет подаються у додатку до пакета документів.
5.8.2. Перелік оцінок вивчених дисциплін Перезарахування кредитів у системі ECTS відбувається шляхом обміну
переліком оцінок вивчених дисциплін між місцевим та закордонним ВНЗ. Підписана копія переліку оцінок дисциплін повинна бути представлена усім сторонам до початку навчання в новому закладі. Цей перелік додається до студентської анкети-заяви. Він є основним документом для повного визнання навчання студента і перерахування кредитів за системою ECTS і підтверджує проходження навчання за кордоном, якщо є така умова про роботу у майбутнього роботодавця.
5.9. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
Результати екзаменів і заліків відображаються в оцінках. Однак в Європі існує багато різних систем оцінювання, відрізняється і тлумачення оцінок, а помилка може мати серйозні наслідки для студентів. Шкала оцінювання ECTS
53
допомагає ВНЗ перевести оцінки з однієї системи в загальноприйняту, яка ґрунтується на загальному розумінні слів "добре“ та “відмінно”.
Кількість оцінок у шкалі оцінювання ECTS компромісна.
ШКАЛА
ECTS – оцінка
|
Визначення назви за шкалою ECTS
|
Національна шкала
|
Відсоток студентів, які, зазвичай, успішно досягають відповідної оцінки
|
A
|
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
|
5
|
10
|
B
|
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
|
4
|
25
|
C
|
ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
|
4 –
|
30
|
D
|
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
|
3
|
25
|
E
|
ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
|
3 –
|
10
|
FX
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібна додаткова самостійна робота
|
2
|
–
|
F
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота над матеріалами модулів
|
1
|
–
|
Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання у країнах Європи, який враховував би всі деталі національних систем оцінювання. У більшості з них – всезагальна система оцінювання, яка в жодному випадку не є універсальною. Однією з основних засад шкали оцінювання ECTS є її чітка визначеність щодо способу відповідності балів ВНЗ до шкали ECTS. Для того, щоб цей своєрідний освітній "міст" став більш ефективним, зараз активно обговорюється проблема створення EUROCATS – Європейської системи акумулювання та перенесення кредитів. Недостатній рівень розвитку національних кредитних систем, з одного боку, але політичне бажання створити спільний Європейський простір вищої освіти, з іншого боку, дозволяють стверджувати можливість та перспективи трансформування ECTS у міжнародний стандарт вищої освіти.
54
