- •3.Загальна характеристика і предмет порівняльного правознавства.
- •4.Методи і принципи порівняльного правознавства.
- •5.Принципи порівняльного правознавства.
- •10.Регіони поширення права романо-германського типу
- •11.Загальна характеристикаправової системи України.
- •13.Джерела права романо-германської правової сімї
- •14.Характеристика джерел права України
- •16. Ознаки Європейського Союзу.
- •17. Ознаки права Європейського Союзу.
- •18. Англо-американська правова сімя або система загального права.
- •19. Географія поширення загального права англо-американського типу.
- •20. Джерела права системи загального права.
- •21. Загальне право англії і право справедливості.Характеристика,принципи.
- •22. Доктрина і зичай в системі джерел права англо американської правової сімї
- •23. Характеристика англійського права
- •24. Характеристика права сша
- •25. Особливості правової системи мексики та інших латиноамериканських країн
- •26.Характеристика приватного права Мексики.
- •27. Характеристика цивільного права Мексики. Кодифікація.
- •28.Характеристика публічного права Мексики.
- •29. Державно-правова характеристика Мексиканських Сполучених Штатів.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права
- •32. Характеристика шиїтської школи мусульманського права
- •34.Джерела мусульманського права
- •35. Коран, як основне джерело мусульманського права
- •36. Сім'я традиційного чи звичаєво-общинного права
- •37. Історія становлення правових систем Африки
- •38. Характеристика правових систем Африки
- •39. Становлення правової системи Індії
- •40. Індійські шастри, загальна характеристика.
- •41. Правові системи країн Далекого Сходу
- •42. Китайське право
- •43. Зміни в китайському праві в кінці 70-их років хх століття. Конституція Китаю 1978 року
- •45. Право Японії
- •48.Предмет регулювання торговельних кодексів європейських країн.
- •49.Субєкти торгового (господарського) права в європейських країнах.
- •50. Особливості правового статусу суб*єктів підприємництва в сша.
- •51. Правовий статус комерсантів та інших торговельних агентів в країнах романо-германського типу.
- •52. Правовий статус прокуристів, комівояжерів, торгових агентів в країнах різних типів правових систем.
- •53. Правове становище консигнаційних агентів або факторів агентів-делькредере, брокерів, агентів з виключними правами, аукціоністів за законодавством сшАі Великобританії.
- •54. Юридичні особи як субєкти торгового (господарського) права зарубіжних країн.
- •58.Субєкти адміністративного права Франції.
- •61. Система адміністративних судів Німеччини
- •62. Характеристика Адміністративного право Італії
- •63. Компетенція державних службовців у Італії
- •65. Адміністративне право країн англо-американської правової сім'ї
- •67. Характеристика адміністративного права Великобританії
- •68. Завдання та особливості адміністративного права Великобританії.
- •69. Характеристика і вимоги до держ службовців Великобританії.
- •70. Поняття шлюбу та умови його взяття в праві країн різних правових систем
- •71. Розуміння шлюбу в мусульманському праві
- •72. Матеріальні умови реєстрації шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •73. Формальні умови взяття шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •74. Особисті відносини між подружжям за національним правом різних країн
- •75. Майнові права та обов’язки подружжя за правом різних країн
- •77. Утримання подружжя у різних правових системах.
- •78. Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн.
- •79. Принцип свободи розлучення. Підстави для розлучення в зарубіжних країнах.
- •81. Організаційно-функціональна будова правоохоронних органів Німеччини.
- •82. Прокуратура і поліція Німеччини.
- •83. Структура і форми діяльності правоохоронних органів Франції.
- •84.Прокуратура і поліція Франції.
- •86. Судова система Франції.
- •87.Судова система Англії.
- •88. Судова система сша.
- •89.Особливості функціонування правоохоронних органів Англії.
- •90.Загальна характеристика правоохоронних органів сша.
26.Характеристика приватного права Мексики.
Мексиканське приватне право також формувалося під значним впливом французького Цивільного і Торгового кодексів. Зазначаючи великий вплив французького законодавства на авторів цивільних кодексів у більшості країн Латинської Америки, бразильський юрист С. Карнейро писав: "Деякі нації дали нам більше емігрантів, інші надали нам більше капіталів, але від Франції ми отримали найважливіше — структуру і дух наших інститутів". До сприйняття саме європейської моделі кодифікації Мексика була певною мірою підготовлена характером колоніального права, перенесеного на континент завойовниками і близького за своїм історичним розвитком до французького права.
Перший Цивільний кодекс Мексики був прийнятий у 1870 р. і багато в чому відтворював одночасно ЦК і ЦПК Франції. Наслідком реформи цивільного права стало прийняття нового кодексу 1884 p., обсяг якого помітно скоротився порівняно з кодексом 1870 р. за рахунок вилучення з нього великого розділу, що регулював цивільний процес. Характеризуючи перші цивільні кодекси, прийняті у другій половині XIX ст., мексиканські юристи наголошують, що вони стали результатом відображення економічних та політичних потреб того періоду, коли панувала дрібна власність, а в праві переважали принципи надмірного індивідуалізму. Нині положення цих кодексів стають абсолютно неприйнятними при вирішенні питань, пов'язаних із регулюванням цивільного обороту, який перебуває під впливом принципів солідарності та постійно зростаючих темпів промислового розвитку.
Наступний ЦК Мексики був прийнятий у 1932 р. і посів особливе місце серед цивільних кодексів латиноамериканських країн. У ньому знайшли своє відображення прогресивні принципи, висунуті під час Мексиканської революції 1910-1917 pp. Зокрема, у ньому вперше порівняно з цивільними кодексами інших латиноамериканських країн багато уваги було приділено врегулюванню земельних відносин, розвинуто ідею суспільної функції власності, створено, на думку мексиканських юристів, умови для того, аби приватна власність стала опорою закону, тоді як власник, що
здійснює своє право, робив це в інтересах суспільства. Ще однією особливістю цього ЦК є те, що через федеральний устрій держави сфера його впливу обмежена лише федеральним округом і двома федеральними територіями. Отже, під час вирішення питань, які становлять загальнонаціональний інтерес, за основу береться ЦК 1932 р. В усіх інших випадках питання вирішуються на основі ЦК штатів, які відрізняються один від одного залежно від ступеня впливу на них цивільних кодексів 1870, 1884 або 1932 р.
У Латинській Америці ще до здобуття незалежності сприйняли ідею поділу приватного права на цивільне та торгове, яка отримала подальший розвиток під впливом французького законодавства в період кодифікації права, коли поряд із Цивільним був прийнятий і Торговий кодекс 1884 р. Нині більшість мексиканських юристів вважають, що дуалізм приватного права не має практичної доцільності, тому шукають найприйнятніші форми уніфікації цивільно-правових і торгово-правових інститутів. Хоча право Мексики, по суті, є кодифікованим, роль і значення чинного законодавства не лише не зменшується, а й постійно зростає. Для законодавчого процесу Мексики, особливо в останні десятиріччя, характерна велика ступінь мобільності, пов'язана з тим, що за існування гострих кризових явищ законодавство розглядають як важливий стабілізуючий фактор.
