83. Структура і форми діяльності правоохоронних органів Франції.

Судова система Франції складається з системи судів загальної та адміністративної юстиції. До системи загальних судів у Франції входять Касаційний суд, апеляційні суди і суди, які розглядають різні категорії справ у першій інстанції. Верховною судовою інстанцією у цій країні завжди був Касацій­ний суд, перший голова якого вважається вищим суддею Франції. 

Касаційний суд, що очолює систему загальних судів, — це одна з найстаріших державних установ Франції. Другим рівнем судової системи країни є апеляційні суди. У Франції судово-територіальний поділ не збігається з адміністративним: апеляц­ійних судів приблизно втричі менше, ніж департаментів, а це означає, що територіальна юрисдикція апеляційного суду поширюється на кілька департаментів Палати з кримінальних справ апеляційних судів у складі голо­ви палати і двох членів суду Палати з цивільних справ розглядають апеляційні скарги на рішення До компетенції суду великої інстанції входить розгляд цивіль­них справ майнового характеру з сумою позову, що перевищує 30000 франків, Суди малої інстанції (після реформи 1983 р. їх налічується 470) були створені в 1958 р. замість мирових суддів, що обиралися на­селенням кожного округу й існували у Франції з 1790 р. Вони роз­ташовані в головних містах усіх департаментів і округів, а також у деяких великих округах. Загальні суди з розгляду справ щодо тяжких злочинів назива­ються у Франції судами присяжних. Суди присяжних, винятковою компетенцією яких є розгляд кримінальних справ щодо тяжких злочинів.  Виправним судом може бути суд великої інстанції, що поперемінно розглядає то цивільні, то кримінальні справи. Поліцейські суди (так називається суд малої інстанції, коли він вирішує справи про правопорушення) розглядають у першій інстанції справи про найменш значні кримінальні делікти — проступки, за які може бути призначено штраф на суму до 10000 франків або, в окре­мих випадках, арешт на строк від одного дня до двох місяцівОсобливе місце у Французькій юстиції посідає Конституційна рада — орган, який однаковою мірою можна вважати і юридичним, і політичним. Державна рада для здійснення своєї діяльності поділена на шість секцій: п'ять управлінських і одну судову. Управлінські секції здійснюють контрольні функції за органами управління, і кожна з них компетентна вирішувати питання щодо певних міністерств. До управлінських секцій належать секція громадських робіт, внутрішніх справ, фінансів, соціальна, а також секція з доповідей і досліджень. Судові функції виконує судова секція, що контролює розгляд спорів і конфліктів. Рахункова палата — судова установа, яка контролює виконання бюджету і належить до системи судових установ адміністративної юстиції. Трибунал з конфліктів відіграє арбітражну, посередницьку роль у французькій судовій системі, а тому організований за принципом паритетного представництва високопоставлених магістратів від кожної з гілок правосуддя, а саме від імені їх вищих органів — Ка­саційного суду і Державної ради. Органи прокуратури у Франції входять до системи міністерст­ва юстиції. Прокурори перебувають під керівництвом і контролем керівників вищого рівня і підпорядковані міністру юстиції Сучасна поліція Франції підпорядкована міністерству внутрішніх справ, що має в своєму розпорядженні величезний адміністративний апарат. Окреме місце в складі центрального апарату міністерства внут­рішніх справ Франції посідає генеральна дирекція Національної по­ліції, очолювана генеральним директором, яка управляє всіма по­ліцейськими силами країни, за винятком Парижа і департаменту Сена-Уаза. Нині адвокатура Франції переживає період реформування, збері­гаючи однак традиції минулого. Основна особливість реформування полягає у класичному злитті функцій адвокатів та юрисконсультів, тобто сучасна реформа передбачає, що юрисконсульти за бажанням можуть стати членами адвокатських колегій, отримавши право на здійснення саме адвокатської діяльності, а адвокати, зберігаючи свій статус, можуть виконувати функції, які раніше були характерні тільки для професії юрисконсульта.