Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pp__1-15 (3).docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
234 Кб
Скачать
☆

40. Індійські шастри, загальна характеристика.

Норми, які регулюють поведінку людей, викладено в книгах, що називаються шастри. Існує декілька видів шастри. Дхар-машастри — збірники норм (дхарми), які створювались у брахманських школах і мали форму віршів. Найві-доміші з них — закони Ману, закони Яджнавалк'я, закони Нарада, що, як гадають дослідники минулого, складені в період між І століттям до н. є. і III—VI століттями н. є. У них вперше даються відносно впорядковані і зрозумілі норми, що за сучасними поняттями відповідали б нормам цивільного, кримінального і процесуального права. Авторитет того чи іншого трактату, що викладає дхарму, остаточно і незмінно встановлений традицією. Дхармашаст-ри, визнані такими, що є одним цілим, незалежно віддати створення кожної з них. Щоб пізнати дхарму, слід враховувати весь цей комплекс. її знання неможливо почерпнути з якоїсь окремої праці, хоч би який авторитет вона мала: шастри роз'яснюють і доповнюють одна одну. У правовій теорії склалася релігійна установка про те, що норми всіх дхармашастр мають рівне значення і не можуть між собою суперечити. Закони Ману закріплювали, що, “коли є протиріччя у двох частинах священного відкриття, то вони обидва вважаються дхармою ...”.

В ієрархії джерел права в давній Індії особливого значення надавалося артхашастрам — творам, що охоплюють філософські, соціально-політичні й економічні проблеми державної діяльності. До нас дійшла одна артхашастра, приписувана Каутільє — раднику царя Чандрагупти. Головний її зміст — розгляд дхарми царя, внутрішньої і зовнішньої політики, у центрі уваги якої стоїть поняття вигоди, користі (артхи). Дхармашастри визнають артхашастру як джерело права. Був визнаний пріоритет дхармашастр над артхашастрам и. “Дхармашастри мають більше значення, ніж артхашастри, — таке правило”, — проголошує Яджнавалк'я.

Важливими джерелами права були нибандхи (або ни-бандхази за Р. Давидом), що являють собою збірники коментарів до дхармашастр. Нибандхи складалися в проміжку між XI століттям і кінцем XVII століття. їх мета — пояснити часто незрозумілий зміст дхармашастр, усунути явні суперечності між ними, зробити їх доступнішими простим людям. Так, деякі автори витягали зі старих текстів і систематизували відповідні уривки, що їх можна було застосувати в сучасних їм умовах. У такий спосіб було “модернізовано” чимало норм, а багато застарілого юридичного матеріалу зовсім вилучено з правового обороту.

41. Правові системи країн Далекого Сходу

Країни Далекого Сходу дуже відрізняються як за своїм історичним розвитком, так і за сучасним станом. Але незважаючи на це,можна, принаймні з точки зору багатьох європейських вчених, виявити деякі спільні для них ознаки. На відміну від Заходу, народи цих країн не вірять у право як засіб забезпечення соціального порядку і справедливості. Звісно, що в цих країнах існує право, але воно залишається більше формальним і не відіграє значної ролі в їх суспільному житті. До судових інстанцій тут заведено звертатися лише тоді, коли вичерпано всі інші можливості вирішити конфлікт мирним шляхом. Жителі цих країн пов'язують право з примусом, а це суперечить принципам їх ідеології, їх переконанням, які ґрунтуються на тому, що соціальний порядок повинен охоронятися переважно методами переконання, технікою посередництва, самокри­тичною оцінкою поведінки, духом поміркованості і злагоди.

Цей загальний підхід в жодному разі не усуває існуючих між країнами Далекого Сходу розбіжностей, пов'язаних з різними концепціями суспільства тієї або іншої держави. Географічне положення та історичний розвиток зумовили значну відмінність Китаю, Японії, Монголії, Кореї, країн Індокитаю. По-різному відчувався вплив Заходу на ці країни. Наприклад, більшість країн Далекого Сходу кодифікувала своє законодавство. (Крім Малайзії та Бірми, які були під англійським володінням, до того ж право цих країн зазнало також впливу ісламу та індуського права, яке здебільшого було скопійоване з моделей загального права.) Складалося враження, що ці країни мають намір приєднатися до романо-германської правової сім'ї. Але згодом деякі з них висловили бажання трансформувати свою структуру у процесі будівництва комунізму.

Структури й інститути західного типу, що були запроваджені в цих країнах, залишаються здебільшого звичайним "фасадом", за яким регламентація суспільних відносин відбувається, як правило, згідно із традиційними моделями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]