Завдання на наступне заняття

1. Сутність соціального планування і прогнозування.

2. Характеристика методів соціального планування і прогнозування.

Рекомендована література

1. Афонин Ю.А. Социальный менеджмент: учебник / Ю.А. Афонин, А.П. Жабин, А.С. Панкратов. – М.: Изд-во МГУ, 2004. – 320 с.

2. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления / Д.Н. Бахрах. – Пермь, 1978. – 326 с.

3. Єгорова Л.С. Управління соціально-психологічним кліматом для підприємства /Л.С. Єгорова, Н.Ю.Челнокова // Вісник Нижньогородського університету їм. Н.І. Лобачевського. – 2008. – № 2. – С. 161–168.

4. Кибанов А.Я. Управління персоналом: підручник. / А.Я. Кибанов, Д.К. Захаров. – М.: ГАУ, 2007. – 412 с.

5. Омаров А.М. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики / А.М. Омаров. – М., 1984. – 236 с.

6. Слепенков И.М. Основы теории социального управления / И.М. Слепенков, Ю.П. Аверин. – М., 1990. – 332 с.

7. Соціальна робота: менеджмент соціальної роботи: навчальний посібник. – К.: ДЦССМ, 2003. – 372 с.

Практичне заняття №14

Тема 12. Соціальне планування та прогнозування

Мета заняття: визначити та охарактеризувати особливості соціального планування та прогнозування, їх етапи та методи.

План заняття

1. Вхідний контроль знань студентів:

- повторення навчального матеріалу;

- контрольні питання;

- запитання для обговорення;

- тестовий контроль основних понять з теми.

2. Підведення підсумків заняття, оголошення поточних оцінок, видача завдань на наступне заняття.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте особливості соціального планування.

2. Назвіть методи соціального планування.

3. Охарактеризуйте особливості соціального прогнозування.

4. Розкрийте зміст методів соціального прогнозування.

Тести

1. Планування як функція менеджменту – це:

а) загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей;

б) система правил, яка дає змогу члену організації визначити свою позицію та поведінку в організації;

в) вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення;

г) розробка та послідовність дій.

2. Планування поділяється на:

а) стратегічне і тактичне;

б) адміністративне і економічне;

в) стратегічне і економічне;

г) тактичне і бюджетне.

3. Який із методів соціального планування передбачає врахування всього комплексу чинників у визначенні темпів і пропорцій раціонального розвитку, характеристиці основних його параметрів:

а) варіантний;

б) нормативний;

в) аналітичний;

г) комплексний.

4. У плануванні соціальні показники використовують для:

а) оцінки відповідності реального стану науково обґрунтованим вимогам;

б) аналізу результатів діяльності організації;

в) прогнозування очікуваних результатів;

г) підвищення соціального захисту населення.

5. Соціальні нормативи є:

а) науково обґрунтованими кількісними та якісними характеристиками оптимального стану соціального процесу, одержані на підставі об’єктивних закономірностей суспільного розвитку і можливостей суспільства;

б) нормативами, що відбивають потреби і можливості суспільного розвитку на певному етапі;

в) характеристиками, що спрямовані на максимальне задоволення матеріальних і духовних потреб людин;

г) величиною, котра характеризує ідеальну мету розвитку процесу, що планується;

д) всі відповіді вірні.

6. За проблемно-цільовим критерієм соціальне прогнозування поділяється на:

а) пошукове, нормативне;

б) оперативне, короткотермінове і довготермінове;

в) евристичне, факторне;

г) експертне, статистичне.

7. Метод Делфі відноситься до:

а) методів експортних оцінок;

б) формалізованих методів прогнозування;

в) методів пошукового прогнозування;

г) статистичних методів.