- •Економіка як галузь науки. Принципи та методи економіки. Мета, завдання та предмет дисципліни “Економіка підприємства”.
- •Модель економіки виробництва. Підприємство як система.
- •3. Поняття підприємства як організаційно відокремленої та економічно самостійної первинної ланки виробничої сфери.
- •4. Місія й різноманітні цілі підприємства. Головні напрямки діяльності підприємства. Юридичні акти що є законодавчою базою функціонування підприємства
- •5. Загальні та локальні нормативні акти.
- •6.Поняття структури підприємства. Загальна та виробнича структура. Типи структур.
- •Виробнича структура підприємства
- •7.Підприємництво як сучасна форма господарювання. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •8. Поняття персоналу в контексті економічних понять трудових ресурсів, кадрів, трудового потенціалу.
- •9. Класифікаційні ознаки поділу персоналу. Виробничий та невиробничий персонал.
- •1. По відношенню до участі у виробничому процесі
- •2. За функціями, що виконуються:
- •10. Категорії персоналу підприємства за функціональною ознакою.
- •Поділ персоналу за професіями і кваліфікацією.
- •12. Характеристика робітників підприємства.
- •Характеристика складу персоналу підприємства
- •13.Методика розрахунку ефективного фонду робочого часу на поточний рік.
- •14. Розрахунок чисельності окремих категорій працівників виробничих підприємств.
- •15. Визначення потреби в основних робітниках.
- •16. Розрахунок кількості обслуговуючого персоналу.
- •17. Кадрова політика підприємства сучасного підприємства
- •18. Поняття оплати праці. Основні положення Закону України «Про оплату праці».
- •Розділ III. Договірне регулювання оплати праці
- •Розділ IV. Права працівника на оплату праці та їх захист
- •Розділ V. Заключні положення
- •Структура заробітної плати. Основна заробітна плата й додаткова оплата праці.
- •Види доплат та надбавок до заробітної плати.
- •21.Сучасна державна політика оплати праці. Мінімальна заробітна плата.
- •22.Генеральна та галузева тарифні угоди. Основні положення та зміст.
- •23. Тарифна система оплати праці. Складові та їх характеристика.
- •24. Методика формування тарифної сітки.
- •25.Поняття тарифно-кваліфікаційних довідників.
- •Оплата праці керівників, спеціалістів і службовців. Форми і системи оплати праці робітників.
- •27. Умови застосування та порядок нарахування погодинної оплати праці. Системи погодинної оплати.
- •28.Умови застосування та порядок нарахування відрядної оплати праці. Системи відрядної оплати.
- •29. Ефективність та умови застосування колективних форм організації та оплати праці.
- •30. Продуктивність праці як економічна категорія. Показники продуктивності праці
- •31.Методичні підходи до розрахунку продуктивності праці на виробничих підприємствах.
- •32. Чинники зростання продуктивності праці.
- •33. Матеріальні активи як сукупність виробничих фондів та іншого майна підприємства
- •34.Основні засоби. Класифікація основних засобів за ознакою функціонального призначення та участі у виробничих процесах.
- •35.Групування основних засобів в обліку. Характеристика груп.
- •Знос основних засобів, його види
- •Відтворення основних засобів. Його види
- •36.Види вартості і оцінки основних засобів. Зміна вартості основних засобів (графічна інтерпретація).
- •37.Види зносу основних засобів: фізичний, моральний. Методи усунення зносу основних засобів (ремонт, реконструкція, модернізація).
- •Відтворення основних засобів. Його види
- •38.Амортизація основних засобів. Норми амортизаційних відрахувань.
- •39. Методи нарахування амортизації
- •Показники ефективності використання основних засобів: загальні та часткові. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів та виробничих потужностей підприємства.
- •41.Поняття та види виробничих потужностей.
- •42. Методика розрахунку виробничих потужностей підприємства.
- •43. Оборотні фонди, склад оборотних фондів.
- •44.Нормування витрат матеріальних ресурсів і обчислення необхідного обсягу оборотних фондів.
- •45.Показники ефективності використання оборотних фондів підприємства.
- •46.Сутнісна характеристика обігових коштів як сукупність поточних витрат фінансових коштів.
- •47.Нормовані і ненормовані обігові кошти. Джерела формування обігових коштів.
- •48.Основні показники рівня ефективності використання обігових коштів. Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів.
- •Нематеріальні ресурси. Нематеріальні активи підприємства. Характеристика та оцінка.
- •50. Поняття, склад і структура інвестицій.
- •51. Загальна характеристика інноваційних процесів на підприємстві.
- •Складники техніко-технологічної бази, найефективніші способи її формування на підприємстві.
- •Поняття, види та значення інфраструктури. Система технічного обслуговування.
- •Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства. Відтворення та розвиток інфраструктури
- •Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •Загальна сутнісна характеристика продукції, її класифікація й вимірники обсягу. Якість продукції (послуг) як економічна категорія.
- •Продукція. Класифікація продукції. Вимірники і показники обсягу продукції.
- •2. Поняття якості продукції.
- •57.Номенклатура й асортимент продукції (послуг). Валова, товарна, реалізована продукція.
- •58. Поточні витрати (собівартість продукції) як комплексний економічний показник.
- •59. Класифікація витрат на виробництво.
- •61. Калькулювання та його місце в економічних розрахунках. Типова номенклатура калькуляційних статей витрат.
- •63. Види калькуляцій. Методи розрахунку собівартості.
- •64. Визначення впливу окремих техніко-економічних чинників на зменшення поточних витрат
- •65. Беззбитковий обсяг виробництва. Аналітичний розрахунок та графічна інтерпретація.
- •Система знижок і доплат до ціни. Державне регулювання ціноутворення.
- •69.Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства. Економічна сутність прибутку.
- •70. Функції та принципи розподілу прибутку підприємства.
- •Функції прибутку:
- •Принципи розподілу прибутку підприємства:
- •71. Види прибутку. Норма прибутковості та чинники, що впливають.
- •73. Види та розрахунок рентабельності
- •74. Загальна схема показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.
36.Види вартості і оцінки основних засобів. Зміна вартості основних засобів (графічна інтерпретація).
Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх оцінки.
Розрізняють такі види оцінки основних засобів:
1) первісна;
2) залишкова;
3) відновна або переоцінена;
4) ринкова;
5) ліквідаційна.
Придбані (виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з наступних витрат:
· сум, які сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
· реєстраційних зборів, державного мита, які стягуються в зв’язку з придбанням (Отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
· сум ввізного мита;
· сум непрямих податків в зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
· витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;
· витрат на установку, монтаж, наладку основних засобів;
· інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, які придбані (створенні) повністю або частково за рахунок запозиченого капіталу. Порядок формування первісної вартості об’єктів, отриманих у межах бартерних договорів, залежить від виду обмінної операції: обмін на подібний об’єкт і обмін на неподібний об’єкт.
Подібними об’єктами вважаються об’єкта, які мають однакову функціональну залежність з об’єктом, отриманим у результаті обміну. До них можна віднести об’єкти основних засобів, які за своїми технічними характеристиками відносяться до однієї з 9 груп, до якої належить отриманий об’єкт основних засобів у результаті обміну подібними об’єктами. Крім того, подібні об’єкти повинні мати однакову справедливу вартість.
Під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.
Для основних засобів визначено, що справедливою вартістю є:
1) для будівель і землі – ринкова вартість;
2) для машин і обладнання – ринкова вартість, а в разі відсутності таких даних – відновна вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням зносу;
3) для інших об’єктів основних засобів – відновна вартість;
Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в межах операції з обміну подібними об’єктами, визначається залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів, що передається перевищує справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого об’єкта основних засобів буде вважатися справедлива вартість. Сума перевищення залишкової вартості переданого об’єкта основних засобів над справедливою вартістю включається до складу витрат відповідного періоду.
Якщо справедлива вартість перевищує залишкову вартість об’єкта, що передається то первісна вартість отриманого об’єкта основних засобів дорівнюватиме залишковій вартості об’єкта основних засобів, що передається. Сума перевищення справедливої (договірної) вартості обміну над залишковою вартістю об’єкту основних засобів, що передається, до доходу не включається.
Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в межах обміну неподібними об’єктами, є справедлива вартість переданого неподібного об’єкта. Доречно буде припустити, що справедливою вартістю переданого неподібного активу є вартість, застережена в договорі, тобто договірна ціна. Якщо при обміні здійснюється доплата за отриманий об’єкт основних засобів, то сума такої доплати включається до первісної вартості такого об’єкта. В цій ситуації придбавається об’єкт основних засобів, оплатою вартості якого є подібний об’єкт і грошова доплата.
Якщо ж разом з об’єктом основних засобів отримано доплату (за передані об’єкти), то сума такої доплати до складу первісної вартості отриманих об’єктів основних засобів не включається, а зменшує справедливу вартість переданого об’єкта. Іншими словами, в цій ситуації продається неподібний об’єкт з компенсацією у вигляді об’єкта основних засобів і грошових коштів.
Первісна вартість безоплатно отриманого об’єкта основних засобів являє собою справедливу вартість об’єкта. У цьому випадку при визначення справедливої вартості слід керуватися вимогами, викладеними в П(С)БО 19.
Застосовуючи порядок формування первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта основних засобів, при якому до первісної вартості такого об’єкта включається сума обов’язкових платежів і витрат, можна виявити. Сума нарахованої амортизації передусім залежить від первісної вартості об’єкта основних засобів, яка включає до себе суму обов’язкових платежів і витрат.
Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого як внесок до статутного капіталу підприємства, є вартість, визначена у засновницьких документах
Залишкова вартість основних засобів є вартістю, за якою вони відображаються у валюті балансу підприємства. Вона розраховується шляхом віднімання від первісної вартості об’єкта основних засобів суми нарахованого зносу. Знос основних засобів – це сума амортизації об’єкта основних засобів з початку їх корисного використання.
Відновна або переоцінена вартість основних засобів представляє собою вартість основних засобів після їх переоцінки. Причинами переоцінки основних засобів може бути їх капітальний ремонт, модернізація тощо.
Ринкова вартість основних засобів визначається вартістю їх аналогів на певний момент на ринку.
Ліквідаційна вартість – сума засобів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінчені строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, які пов’язані з продажем (ліквідацією).
ОЗ, грн.
Протягом терміну корисного використання ОЗ змінюють свою вартість:
СА
Тсл
ОЗз
ОЗп
ОЗл
Озз = Озп-СА
