39. Місце кримінології в системі суспільних наук.

Кримінологія - комплексна наука про закономірності злочинності та її окремі прояви, про особу злочинця, причини й умови, що породжують та обумовлюють злочинність і окремі злочинні посягання, а також про форми і методи соціального і нормативного впливу на них з метою контролю за цими негативними явищами.

Як готувати кримінологів, в рамках якої професії? Що являє собою спеціаліст-кримінолог, чому його необхідно вчити, яка його базова підготовка?

Ці питання вирішувалися і вирішуються по-різному різними авторами і в різних державах, а також у різні періоди. Поширені 4 основні точки зору:

1. Кримінологія - соціологія злочинності, і базовою повинна бути соціологічна підготовка дослідника.

Виходячи з цього в ряді держав кримінологію викладають майбутнім соціологам, а не юристам - США, Великобританія та ін.

2. Кримінологія - юридична наука, і базовою повинна бути юридична підготовка відповідного фахівця.

Аргументи: межі злочинного встановлює закон, боротьба зі злочинністю в усіх її аспектах регулюється законом з такою ретельністю, який не спостерігається при боротьбі з іншими формами правопорушень та іншими негативними соціальними відхиленнями. Крім того, кримінолог, аналізує, оцінює злочинність і її причини, дієвість приймалися заходів, повинен ясно собі уявляти практику боротьби зі злочинністю, реальне функціонування законодавства.

Тому не випадково кримінологію викладають на юридичних факультетах у Росії, інших державах Східної Європи, в Китаї та ряді інших держав. При цьому кримінологія розглядається як одна з юридичних спеціальностей, при цьому кримінолог на відміну від інших фахівців-юристів повинен краще знати соціологію, соціальну психологію.

Іншими словами, кримінологію вважають соціально-правовою наукою.

3. Кримінологічне дослідження - дослідження насамперед поведінки людини і, відповідно, його повинні проводити фахівці-психологи, психіатри. Це характерно для представників так званої клінічної кримінології.

Але в останні десятиліття на практиці такий підхід все більше проникає у розгляд кримінологічного дослідження як комплексного або міждисциплінарного, тобто здійснюваного з урахуванням соціологічних, економічних, юридичних та інших знань.

4. Кримінологія - комплексна наука - система різнорідних ... знань і методів, які утворюють специфічну цілісність, а також система особливого роду міждисциплінарної науково-дослідницької діяльності, спрямованої на вивчення злочинності «, - вважають В. Б. Першин та А. М. підрядів.

Кримінологія не може бути замкненою в межах будь-якої з існуючих наук, тому що вона є наукою комплексною. Існує тісний взаємозв'язок кримінології з прокурорським наглядом, цивільним правом і процесом, іншими правовими спеціальностями, а також з іншими суспільними науками: філософією, політологією, соціологією, економікою, демографією, соціальної та загальною психологією, статистикою.

Цей перелік практично можна продовжувати довго, так як злочинність пронизує всі сфери суспільного життя, пов'язана з проблемою людини і її поведінки в суспільстві, а при вивченні злочинності застосовується комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання.

Вивчення всіх кримінологічних проблем неможливе без глибокого проникнення у галузі суспільного життя, а, отже, без широкого використання досягнень різних суспільних наук, що вивчають закономірності соціального розвитку і закони поведінки людей.

Цією обставиною пояснюється взаємодія кримінології з науками про суспільство і людину, зокрема з філософією, соціологією, прикладною економічною теорією, педагогікою, психологією та іншими науками цієї спрямованості.

Кримінологія і філософія

Філософія - загальнометодична база для всіх наук про природу і суспільство.

У цій ролі вона виступає і щодо кримінології, яка користується багатьма філософськими категоріями і законами. Вона конкретизує їх стосовно свого предмета.

Кримінологія і соціологія - особливо тісний зв'язок.

Предмет соціології - життя суспільства. Соціологія, окрім суспільства взагалі, вивчає окремі сторони цього складного організму: соціологію особистості, умови формування її поглядів, соціологію сім'ї, соціальних груп, проблеми зайнятості, освіти, дозвілля, міграції тощо.

Істотне місце в ній належить соціальній патології: проблемам алкоголізму, наркоманії, безробіттю, негативній ролі окремих напрямів ЗМІ та іншим соціальним аномаліям.

Викладене має, безсумнівно, велике значення для кримінології.

Завершуючи розгляд питання про взаємозв'язки кримінології з пра­вовими, суспільними і природничими науками, слід висловити декілька підсумкових зауважень з тим, щоб застерегти від можливих неправильних думок про характер їх співвідношення між собою.

Кримінологія не втручається у сферу зазначених наук, механічно не поглинає їх. Втім вона не розчиняється в цих знаннях, а лише синтезує різні дослідження з питань злочинної поведінки, що проводяться представниками інших наук, реципує окремі їх положення і досягнення, що стикаються деякою мірою з проблемами злочинності, творчо адаптує подібні запозичення для своїх потреб. Спираючись на все це, кримінологія формулює і обґрунтовує свої власні висновки, положення і рекомендації.

Незважаючи на широкий комплексний підхід при вивченні кримінологічних проблем, кримінологія має свій предмет, досліджує певну галузь суспільних відносин, не пориваючи зі своїм юридичним підґрунтям, має чіткі рамки при розмежуванні з суміжними галузями знань. І, нарешті, кримінологічні знання не є ізольованими, замкненими. Вони використовуються іншими науками при розгляді питань стосовно злочинності та її подолання.