- •Вивчення кримінальних справ і іншої офіційної документації за систематизованими запитниками. Загальна характеристика методу.
- •Види механізмів злочинної поведінки.
- •Віктимологічні аспекти злочинної поведінки.
- •Властивості злочинності.
- •Динаміка злочинності, як вона розраховується.
- •Економічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Завдання вивчення особистості злочинця.
- •Завдання кримінологічної науки в сучасний період становлення України як незалежної держави.
- •Загальна характеристика видів злочинності.
- •Загальна характеристика злочинності на сучасному етапі.
- •Загальна характеристика методик кримінологічних досліджень.(1)
- •Загальна характеристика показників злочинів.
- •Загально-соціальне попередження злочинності.
- •Загально-соціальне попередження злочинності. Його значення та співвідношення з спеціально-кримінологічним попередженням.
- •Застосування в кримінології анкетного методу.
- •Застосування в кримінології методу інтерв’ю і техніки його проведення.
- •1.1. Очне опитування - інтерв'ю - звичайна бесіда, яка передбачає прямий контакт поміж дослідником (інтерв'юером) і опитуваним (респондентом).
- •Зв’язок кримінологічної науки з кримінальним правом.
- •Зв’язок пияцтва і злочинності.
- •Злочинність неповнолітніх, її особливості.
- •Злочинність як історично-мінливе явище.
- •Злочинність як кримінально-правове явище.
- •Злочинність як соціальне і правове явище.
- •Злочинність як соціальне явище.
- •Історія розвитку кримінології в 20-30 роки в колишньому срср і в Україні.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинів.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності в залежності від об’єкту впливу.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності.
- •Класифікація злочинців.
- •Класифікація злочинності.
- •Класифікація негативних соціальних явищ, які детермінують злочинність.
- •Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •Кримінологія як навчальна дисципліна. Предмет і система курсу.
- •Латентна злочинність.
- •Методика вивчення латентної злочинності.
- •Механізми злочинної поведінки, пов’язані з деформацією моральних і правових настанов.
- •Механізми поведінки злочинця, пов’язані з дефектами прийняття рішення.
- •Місце і роль особливостей особистості злочинця в механізмі конкретної злочинної поведінки.
- •Місце кримінології в системі суспільних наук.
- •Неналежні умови формування особистості злочинця.
- •Несприятливі умови формування особистості.
- •Ознаки злочинності.
- •Основні напрямки попередження злочинності серед неповнолітніх.
- •Особистість злочинця і злочинна особистість.
- •Особистість злочинця і суміжні поняття.
- •Особистість злочинця. Поняття.
- •Поняття детермінації і причинності в кримінології.
- •Поняття економічної злочинності.
- •Поняття злочинності.
- •Поняття конкретної життєвої ситуації та її роль в механізмі злочинної поведінки.
- •Поняття попередження злочинності, місце попередження в системі заходів боротьби зі злочинністю.
- •Поняття попередження злочинності.
- •Поняття причин злочинності.
- •Поняття професійної злочинності.
- •Поняття раннього і безпосереднього попередження злочинності.
- •Поняття та види організованої злочинності
- •Поняття та предмет кримінології як науки.
- •Попередження злочинності як системи.
- •Правові засади попередження злочинності.
- •Предмет кримінології як науки.
- •Принципи функціонування системи попередження злочинності.
- •Причини злочинності в Україні на сучасному етапі.
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Причини та умови організованої злочинності.
- •Проблеми визначення ціни злочинності.
- •Психологічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Рівень злочинності, як розраховується цей показник і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Рівні, на яких вивчаються причини злочинності.
- •Системний характер попередження злочинності.
- •Специфіка вивчення причинності в кримінології.
- •Спеціально-кримінологічне попередження злочинності.
- •Співвідношення злочинності і конкретного злочину.
- •Співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця.
- •Структура злочинності, як вона розраховується і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Сучасний стан кримінологічної науки в Україні.
- •Характеристика механізмів злочинної поведінки, які пов’язані з деформацією потреб і інтересів.
- •Шляхи попередження організованої злочинності.
Ознаки злочинності.
Ознаки злочинності
1. Злочинність - соціальна категорія
Злочинність існує в людському суспільстві, є реальністю суспільного життя.
Злочинність - форма соціальної поведінки людей, що порушує нормальне функціонування суспільного організму. Але такими порушеннями є й аморальні вчинки, і те, що називають делінквентною поведінкою (що відхиляється).
З усіх порушень злочинність найбільш небезпечна для суспільства. Злочинці - члени суспільства, які посягають на різні суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування суспільного організму.
Злочинність - соціально-правове явище, оскільки маса (цифра) злочинності складається із суми здійснених в даному суспільстві і в даний період часу злочинів.
Злочинність - не проста сума скоєних злочинів, а явище, що має свої закономірності існування, внутрішньо суперечливе, пов'язане з іншими соціальними явищами, які часто його визначають.
2. Історична мінливість
Злочинність - конкретно-історичне явище.
Походження злочинності пов'язується з періодом виникнення держави, права, соціальних, майнових і класовим розшаруванням людського суспільства.
Її зміст і характер змінюються залежно від стану соціально-економічних умов життя людей, розвитку їх культури, суспільно-моральних і політичних переконань.
Проте ця мінливість залежить і від правових оцінок тих чи інших явищ, що стають в ряд кваліфікуються як злочини або виключаються з них.
3. Злочинність – негативне явище
Злочинність по своїй суті - явище негативне, що приносить шкоду як суспільству в цілому, так і конкретним його членам.
У той же час були вчені, які говорили, що злочинність - настільки ж природне явище, як народження людини, смерть і зачаття (Ломброзо), що злочинність є явище, властиве кожному здоровому суспільству (Дюркгейм). Тим самим ставилося під сумнів розуміння злочинності як негативного явища.
Проте біди, які злочинність несе людям, навряд чи дозволяють говорити про неї інакше, ніж як про негативне явище в цілому. Ймовірно, на інші думки вчених «виводили» конкретні життєві факти, коли, скажімо, вбивство бузувіра, мучив інших людей, сприймалося як благо, як звільнення інших від можливих мінливостей долі. Звичайно, життя не однозначна. І, до речі, кримінальне право в деяких своїх положеннях враховує це, наприклад, в інститутах необхідної оборони і крайньої необхідності, у встановленні переліку пом'якшувальних обставин і ряді інших. Але це не змінює загальної характеристики злочинності як негативного явища.
4. Злочинність – правове, і навіть більше – кримінально-правове явище.
До обсягу злочинних включаються ті діяння, що порушують кримінально-правові норми.
Злочинність вчинків встановлюється тільки законом, злочини - це не тільки суспільно небезпечні, але й обов'язково кримінально-протиправні дії, заборонені кримінальним законодавством під загрозою покарання..
Поза кримінально-правовою оцінкою немає як злочинів, так і злочинності взагалі.
Врахування правового походження злочинності є дуже важливим, оскільки зміни в законодавстві в бік криміналізації або декриміналізації окремих дій з невідворотністю відбиваються на всіх показниках злочинності.
Об'єктивний характер злочинності, як небезпечного для суспільства явища, немов коректується суб'єктивним розсудом законодавця - будучи об'єктивно існуючим явищем, що має свої закономірності існування, злочинність в той же час «зникне», якщо конкретні злочини не будуть передбачені кримінальним законом.
5. Територіальна і часова поширеність.
Як би не прагнув той чи інший учений в одному визначенні показати і глибину (сутність) злочинності, і її зовнішні атрибути, це ще нікому не вдавалося, що й було завжди (і буде) ґрунтом для дискусій, критики, тверджень і спростувань, навіть непорозумінь і необґрунтованих докорів (якщо не обвинувачень), бо кожен розуміє і тлумачить сказане іншим суб'єктивно і навіть перекручено.
Злочинність - відносно масове, історично мінливе соціальне явище, яке має певну територіальну і часову поширеність, являє собою цілісну, засновану на статистичних закономірностях систему одиничних суспільно небезпечних діянь, заборонених кримінальним законом.
Або
Злочинність - негативне соціально-правове явище, що існує в людському суспільстві, що має свої закономірності , кількісні та якісні характеристики, що тягнуть негативні для суспільства та людей наслідки, і яка потребує специфічних державних та громадських заходів контролю за нею.
