Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kriminologia (1).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Загальна характеристика методик кримінологічних досліджень.(1)

  1. Загальна характеристика показників злочинів.

Злочинність - соціально-правове історично обумовлене явище.

Але злочинність - і збірне поняття, оскільки включає в себе сукупність (суму) конкретних злочинів, скоєних у певний період часу в даному суспільстві (державі).

Тому злочинності, як і будь-якому соціальному явищу, можна дати кількісну та якісну характеристику.

Кількісні характеристики злочинності

Рівень (стан) злочинності - число скоєних злочинів. Кількість осіб, які вчинили злочини.

Дані показники звичайно виражаються в абсолютних цифрах за певний проміжок часу в країні або в її окремому регіоні.

Рівень злочинності:

1) відображає стан самого явища і

2) орієнтує для організації роботи по боротьбі з нею.

На практиці для визначення стану злочинності загальна її цифра, наприклад за рік поточний, порівнюється з цифрою злочинності за рік минулий, за 5-річчя - з попереднім 5-річчям.

Чим більш тривалі періоди рівня злочинності порівнюються між собою, тим з більшим ступенем вірогідності можна виявити її закономірності, що дуже важливо для вироблення заходів боротьби зі злочинністю.

Коефіцієнт злочинності - важливий показник рівня злочинності – співвідношення кількості злочинів (і числа осіб, що вчинили злочин) до чисельності населення країни (або певного регіону) у розрахунку на 1000, 10 000 або 100 000 чоловік населення в цілому або відповідних громадських або вікових груп.

Ціна злочинності - дає уявлення про обсяг і характер прямого і непрямого збитку, який завдає злочинність суспільству.

Прямі зби­тки майнового (матеріального) характеру (обчислюються у грошовому виразі) - кількість летальних наслідків, настання інва­лідності потерпілих, виплати їм за лікарняними листками, додаткові витрати на їх лікування.

Непрямі збитки від злочинності - кошти, що витрачаються державою на боротьбу зі злочинністю, і вар­тісний вираз її негативних соціальних наслідків - дезорганізація сім'ї, зниження продуктивності праці, додаткове навантаження на інститути соціалізації і ресоціалізації тощо.

Якісні характеристики злочинності

Структура злочинності - питома вага і співвідношення різних видів злочинів до всієї маси злочинності в тому чи іншому регіоні за конкретний період.

Вона визначає частку (питому вагу) виділених за певними підставами різних категорій злочинності.

Завдяки цьому по­казнику виявляється будова злочинності, її внутрішній склад.

Структура злочинності виражається у відсотках і характеризує її з якісного боку.

Характер злочинності - визначається числом найбільш небезпечних (тяжких) злочинів у структурі злочинності, а також тим, яка характеристика особистостей тих, хто скоює злочини.

Т.ч., характер злочинності виявляється через її структуру. При цьому структура та характер злочинності не незмінні і залежать насамперед від історичних, політичних, суспільно-економічних умов життя суспільства (наприклад, від стану економіки та економічних характеристик конкретних територій - промислова, сільськогосподарська та ін., від стану міжнаціональних відносин, а також національних особливостей, традицій, звичаїв, традицій, від рівня міграції, вікового складу населення, його культури і т. п.), а також від змін у кримінальному законодавстві, стану правозастосовчої практики і т. д.

Динаміка злочинності - відображає рух злочинності у часі шляхом встановлення відношення рівня і структури злочинності теперішнього часу до її рівнів і структури за поперед­ні періоди.

Аналіз динамічних рядів злочинності слід провадити за тривалі проміжки часу - за такого підходу усувається вплив на стан злочинності випадкових обставин.

Соціальні обставини, що впливають на динаміку злочинності:

- зміна соціально-економічних умов життя суспільства;

- стан і характер тих соціальних явищ і процесів, які детермінують злочинність;

- демографічна ситуація, що склалася в країні (зростання рівня народжуваності або смертності населення, зміна його вікової структу­ри, активізація міграції громадян із інших країн);

- зміни кримінального законодавства (криміналізація - введення до КК нових складів злочинів або декриміналізація - скасування складів, що вже є, або часткова зміна їх конструкцій);

- стан і заходи ефективності правоохоронної і правозастосовної діяльності (підвищення або зниження активності органів кримінальної юстиції, недосконалість реєстрації злочинів і т. ін.)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]