- •«Яблучна полиця», її зміст і призначення.
- •Види комунікації.
- •Використання bliss системи в комунікації дітей із тпм.
- •Діагностика комунікативного розвитку дітей із тпм.
- •Етапи роботи з графічними засобами комунікації.
- •Основні завдання психолого-педагогічної допомоги дітям із тппфр.
- •Основні напрямки роботи з розвитку мовлення дітей із і рівнем знм.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із моторними алаліями.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із складними дизартріями.
- •Особливості комунікації безмовленнєвих дітей / людей.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із анартріями.
- •Особливості мовленнєвого розвитку осіб із афазіями.
- •Особливості розвитку мовлення аутичних дітей
- •Поняття «безмовленнєві діти», особливості їх комунікації.
- •Поняття «якість життя» дитини з ппфр.
- •Поняття аас; її користувачі.
- •Поняття базальної стимуляції як способу навчання комунікації дітей із тпм.
- •Поняття і значення комунікації.
- •Поняття категорії безмовленнєвих дітей.
- •Поняття про тяжкі та багаточисленні порушення психофізичного розвитку.
- •Правила організації спілкування дітей із тпм.
- •Принципи впровадження системи аас.
- •Принципи впровадження ситсеми додаткової комунікації.
- •Принципи нового розуміння співпраці сім’ї і фахівців у розвитку комунікативних умінь дітей із тпм.
- •Прості технічні засоби аас.
- •Розвиваюче середовище як засіб розвитку комунікативних умінь дітей із тпм.
- •Складні технічні засоби аас.
- •Спеціальна методика використання піктограми у розвитку мовлення дітей із тпм.
- •Спеціальна методика навчання елементарним комунікативним функціям дітей із тпм.
- •Спеціальна методика навчання комунікації безмовленнєвих дітей засобами pecs.
- •Спеціальна методика навчання комунікації за допомогою жестів.
- •Спеціальна методика навчання комунікації за допомогою простих технічних засобів.
- •Спеціальна методика розвитку пасивного словника дітей із тпм (із знм).
- •Спеціальна методика формування активної наслідувальної мовленнєвої діяльності у дітей із тпм.
- •Способи навчання комунікації дітей із тпм.
- •Структура та зміст етапів діагностики комунікативного розвитку дітей із тпм.
- •Технології альтернативної і додаткової комунікації.
Основні завдання психолого-педагогічної допомоги дітям із тппфр.
Досліджуючи «безмовленнєвих дітей» Лія Каліннікова (Поморський університет м. Архангельськ) стверджує, що навчати і виховувати їх, використовуючи традиційні методи корекційної педагогіки неможливо, тому необхідно комплексне лікувальна і психолого-педагогічна допомога, яка включає в себе такі аспекти: догляд, виховання, сприяння, консультування. Вони є основною базою взаємодії із дітьми даної категорії у різних сферах життєдіяльності.
Основними завданнями комплексного впливу визначають:
1. Розкриття смислу функцій. Дітей потрібно не просто навчати, або виховувати, а усім видам діяльності надавати смислу. Діти повинні знати, чому і для чого вони це роблять, тобто мова іде про свідоме навчання , а не про просте наслідування.
2. Інтеграція. Діти із ТППФР повинні жити всередині суспільства. Для них необхідно утворювати різноманітні можливості контактів і взаємодій. Дітей необхідно вчити вступати і підтримувати відношення з іншими людьми, забезпечити інтеграцію їх в навколишнє середовище.
3. Комплексний характер допомоги. До навчання практичним діям необхідно додати розвиток емоційних і соціальних потреб, мовлення, креативності, фантазії.
4. Розвиток когнітивності. Доведена важливість когнітивної області для розвитку мовленнєвих, практичних, моторних, соціальних, емоційних, креативних функцій, функції сприймання. Але когнітивний розвиток має смисл тільки тоді, коли він спрямований на практичну дію і забезпечення конкретних побутових здібностей.
5. Розвиток відношень. Довірені нам люди повинні постійно втягуватися у відношення з іншими людьми. Сюди входить встановлення відношень і з протилежною статтю. Проста турбота позначає обмеження відношень.
6. Розвиток самостійності. Необхідно постійно спонукати дітей із ТППФР до активності і певної самостійності. Їх життя не повинно постійно керуватися іншими, у певних межах вони можуть її визначати самостійно.
7. Системний підхід. Навчання і виховання дітей із ТППФР повинно являти собою дещо більше, ніж просте прийняття до уваги їх обмежень. Труднощі, з якими зустрічається дитина / людина даної категорії на протязі життя, є слідством не тільки його особистих обмежень, але й інших факторів всередині соціальної системи. Системний підхід означає врахування усіх факторів системи. Необхідно навчати змінюватися не тільки довірених нам людей, а розвивати і змінювати всю систему, частиною якої є педагоги, увесь персонал спеціальних закладів.
Основні напрямки роботи з розвитку мовлення дітей із і рівнем знм.
Безмовленнєві діти – це клінічно не однорідна група дітей,які характеризуються відсутністю активного повноціннго мов., тобто розвиток спілкування за доп-ю мов-х засобів для них є неможливим. Характерним для них є своєрідність спілкування, що виражається до здатності вокалізації, звуконаслідування, емоційного оклику та окрему побудову слів,що вимовляються не чітко. Їх хар-ть відсутність мотивації, порушення уміння орієнтуватися у часі, негнучкість у контактах, розлади у поведінці, підвищена емоційна виснаженість.
Досліджуючи «безмовленнєвих дітей» Лія Каліннікова (Поморський університет м. Архангельськ) стверджує, що в результаті труднощів розуміння подій таким дітям важко проявляти себе активно, вони стають пасивними, з обмеженнями розуміння дитини дорослими та навпаки. Для розуміння потреб і необхідностей «особливих» дітей, їх розвиток повинен бути спрямований на удосконалення умінь адекватно виражати свої емоції, відчуття, повідомляти про них.
Багато аутистичних людей мовчать взагалі, або говорять із труднощами. Порушення мовленнєвих функцій та комунікації мають комплексний характер. Люди з синдромом Каннера зовсім не можуть розмовляти, вони не в змозі виразити словами свої внутрішні переживання.