- •«Яблучна полиця», її зміст і призначення.
- •Види комунікації.
- •Використання bliss системи в комунікації дітей із тпм.
- •Діагностика комунікативного розвитку дітей із тпм.
- •Етапи роботи з графічними засобами комунікації.
- •Основні завдання психолого-педагогічної допомоги дітям із тппфр.
- •Основні напрямки роботи з розвитку мовлення дітей із і рівнем знм.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із моторними алаліями.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із складними дизартріями.
- •Особливості комунікації безмовленнєвих дітей / людей.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із анартріями.
- •Особливості мовленнєвого розвитку осіб із афазіями.
- •Особливості розвитку мовлення аутичних дітей
- •Поняття «безмовленнєві діти», особливості їх комунікації.
- •Поняття «якість життя» дитини з ппфр.
- •Поняття аас; її користувачі.
- •Поняття базальної стимуляції як способу навчання комунікації дітей із тпм.
- •Поняття і значення комунікації.
- •Поняття категорії безмовленнєвих дітей.
- •Поняття про тяжкі та багаточисленні порушення психофізичного розвитку.
- •Правила організації спілкування дітей із тпм.
- •Принципи впровадження системи аас.
- •Принципи впровадження ситсеми додаткової комунікації.
- •Принципи нового розуміння співпраці сім’ї і фахівців у розвитку комунікативних умінь дітей із тпм.
- •Прості технічні засоби аас.
- •Розвиваюче середовище як засіб розвитку комунікативних умінь дітей із тпм.
- •Складні технічні засоби аас.
- •Спеціальна методика використання піктограми у розвитку мовлення дітей із тпм.
- •Спеціальна методика навчання елементарним комунікативним функціям дітей із тпм.
- •Спеціальна методика навчання комунікації безмовленнєвих дітей засобами pecs.
- •Спеціальна методика навчання комунікації за допомогою жестів.
- •Спеціальна методика навчання комунікації за допомогою простих технічних засобів.
- •Спеціальна методика розвитку пасивного словника дітей із тпм (із знм).
- •Спеціальна методика формування активної наслідувальної мовленнєвої діяльності у дітей із тпм.
- •Способи навчання комунікації дітей із тпм.
- •Структура та зміст етапів діагностики комунікативного розвитку дітей із тпм.
- •Технології альтернативної і додаткової комунікації.
Особливості мовленнєвого розвитку осіб із афазіями.
Афазія – втрата або розпад мовлення в результаті органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку..
Вчені : Лурія , Брока , Верніке, Цвєткова , Шохор-Троцкая , Савицький.
Механізми : Порушення сенсорного чи перцептивного рівня слухового сприймання.
Сенсорний рівень : розрізнення звуків , імітування. Перцептивний рівень : розпізнавання.
Симптоматика:
Залежно від типу захворювання симптоми афазії відрізняються: так, наприклад, при експресивній афазії людина зазнає труднощів з вимовою слів і речень, а при сенсорній афазії – труднощі з розумінням мови. При глобальній афазії людина не здатна ні говорити, ні сприймати чужу мову.
Залежно від розташування й розміру ушкодженої ділянки мозку симптоми афазії також можуть бути різними; втрата мови може бути як частковою, так і повною. Труднощі зі сприйняттям стосуються як усної, так і письмової мови.
Афазія - один з найважчих наслідків мозкових уражень, при яких системно порушується вся мовленнєва діяльність. Складність мовного порушення при афазії залежить від локалізації ураження (розташування осередку при крововиливі в підкіркових відділах мозку), величини осередку ураження, залишкових і функціонально збережених елементів мовленнєвої діяльності, при ліворукості. В основі будь-якої форми афазії лежить та або інша первинно порушена нейрофізіологічна і нейропсихологічна передумова (наприклад, порушення динамічного або конструктивного праксису, фонематичного слуху, апраксії артикуляційного апарату та ін., що веде до специфічного системного порушення розуміння мовлення, письма, читання, рахунку. При афазії специфічно системно порушується реалізація різних рівнів, сторін, видів мовленнєвої діяльності (усне мовлення, мовленнєва пам'ять, фонематичний слух, розуміння мовлення, писемне мовлення, читання, рахунок та ін.).
Особливості розвитку мовлення аутичних дітей
Розлади аутистичного спектру проявляються у дитячому віці і характеризуються глибокими порушеннями у розвитку, які викликані суттєвими обмеженнями соціальної взаємодії, комунікації і поведінки. Поряд із відсутністю, або порушеною, дуже своєрідною, здібністю до комунікації дуже помітні нав’язливі стереотипні, з постійним повторенням поведінкові образи, а також дуже обмежений набір дій та інтересів.
У дошкільному віці (від 3 до 6 р.) відхилення у розвитку стають більш чіткими. Багато дітей із аутистичними розладами починають у цей період просту комунікацію ( наприклад вимова окремих слів).
Емпірично доведено, що у віці 5-6 років показником подальшого розвитку такої дитини є рівень розвитку мовлення і IQ. IQ< 50 обумовлює низький рівень соціальної функції у дорослому віці. Це відноситься і до ранньої втрати мовлення.
Багато аутистичних людей мовчать взагалі, або говорять із труднощами. Порушення мовленнєвих функцій та комунікації мають комплексний характер. Люди з синдромом Каннера зовсім не можуть розмовляти, вони не в змозі виразити словами свої внутрішні переживання, тому багато аспектів їхнього життя залишаються не з’ясованими. Розуміння мовлення аутистами також досить утруднене. Вони сильно усамітнені емоційно і соціально, рідко вступають у зоровий контакт, рідко діляться своїми почуттями, нездібні приймати перспективу інших.
Названі особливості аутичних людей часто призводять до неправильного розуміння соціальних та комунікативних сигналів, які ідуть від них і до них. Ці люди все життя потребують підтримки у всіх сферах життя, а також в індивідуальному супроводі.
