- •«Яблучна полиця», її зміст і призначення.
- •Види комунікації.
- •Використання bliss системи в комунікації дітей із тпм.
- •Діагностика комунікативного розвитку дітей із тпм.
- •Етапи роботи з графічними засобами комунікації.
- •Основні завдання психолого-педагогічної допомоги дітям із тппфр.
- •Основні напрямки роботи з розвитку мовлення дітей із і рівнем знм.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із моторними алаліями.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із складними дизартріями.
- •Особливості комунікації безмовленнєвих дітей / людей.
- •Особливості мовленнєвого розвитку дітей із анартріями.
- •Особливості мовленнєвого розвитку осіб із афазіями.
- •Особливості розвитку мовлення аутичних дітей
- •Поняття «безмовленнєві діти», особливості їх комунікації.
- •Поняття «якість життя» дитини з ппфр.
- •Поняття аас; її користувачі.
- •Поняття базальної стимуляції як способу навчання комунікації дітей із тпм.
- •Поняття і значення комунікації.
- •Поняття категорії безмовленнєвих дітей.
- •Поняття про тяжкі та багаточисленні порушення психофізичного розвитку.
- •Правила організації спілкування дітей із тпм.
- •Принципи впровадження системи аас.
- •Принципи впровадження ситсеми додаткової комунікації.
- •Принципи нового розуміння співпраці сім’ї і фахівців у розвитку комунікативних умінь дітей із тпм.
- •Прості технічні засоби аас.
- •Розвиваюче середовище як засіб розвитку комунікативних умінь дітей із тпм.
- •Складні технічні засоби аас.
- •Спеціальна методика використання піктограми у розвитку мовлення дітей із тпм.
- •Спеціальна методика навчання елементарним комунікативним функціям дітей із тпм.
- •Спеціальна методика навчання комунікації безмовленнєвих дітей засобами pecs.
- •Спеціальна методика навчання комунікації за допомогою жестів.
- •Спеціальна методика навчання комунікації за допомогою простих технічних засобів.
- •Спеціальна методика розвитку пасивного словника дітей із тпм (із знм).
- •Спеціальна методика формування активної наслідувальної мовленнєвої діяльності у дітей із тпм.
- •Способи навчання комунікації дітей із тпм.
- •Структура та зміст етапів діагностики комунікативного розвитку дітей із тпм.
- •Технології альтернативної і додаткової комунікації.
Особливості комунікації безмовленнєвих дітей / людей.
Бемовленнєві діти – клінічно неоднорідна група дітей, які х-ся відсутністю повноцінного активного мовлення, тобто розвиток спілкування для них за допомогою мовленнєвих засобів є неможливим.
Рівень мовлення, який є у цих дітей, - вокалізації, звуконаслідування, звукокомплеки, емоційні оклики, деякі нечітко вимовлені побутові слова – не можуть слугувати для повноцінного спілкування. Їхнє мовлення не є регулятором поведінки, оскільки вироблення умовних зв’язків на слова значно утруднене.
Група без мовленнєвих дітей неоднорідна. Вона охоплює такі категорії дітей: з сенсорними та моторними алаліями, анартріями, тяжкими дизартріями, РДА, РВ, тяжкими порушеннями слуху. Спільними для них всіх є відсутність мотивації спілкування, невміння орієнтуватися в ситуації, розлади поведінки, негнучкість у контактах, підвищена емоційна виснаженість. Це заважає повноцінному спілкуванню оточенням.
У них часто відмічається неврологічна симптоматика –мінімальна мозкова дисфункція, синдром гіпо і гіперзбудливості, церебрастенічний синдром. Знижена психічна активність, увага, пам'ять, відмічається недостатність цілеспрямованої діяльності. Спостерігаються періодичні кризи( приступи плачу, рефлекси здригування, неспокійна поведінка).
Особливості мовленнєвого розвитку дітей із анартріями.
Анартрія-відсутність мовлення, найтяжчий ступінь дизартрії. Практично відсутня можливість до звуковимови.
Не розвив. звуковимовні здібності в результаті резидуально-органічного порушення ЦНС. Порушується загальна та дрібна моторика;артикул;фонац та дихальний праксис.
Може бути чи повн відсутність голосу або деякі звукоуподібнення. Добре реагують на мовл стимуляції. Зв схожі на голосні а та е. Розуміють звернене мовлення. Можна навчити корист дидакт матеріалом. У дошк віці добре форм жестові,голосові, звуковимовні реакції на спілкування. Є випадки, коли діт з анартр протягом тривалих занять навч звуковим, читати, писати.
Особливості мовленнєвого розвитку дітей із моторними алаліями.
Моторна алалія обумовлена ураженням центрального відділу мовнорухового аналізатора. Дитина з моторною алалією відносно розуміє звернене мовлення, але її власне мовлення не розвивається. У дитини яка розуміє оточуючих та правильно сприймає їх, формується та розвивається самостійне мовлення. Тоді як дитина з моторною алалією не здатна відтворити те, що почула, вона не здатна відтворити артикуляційні устрої. Моторний алалік не може відтворити певну послідовність звуків у слові. У нього не формується образ звуку, та відповідно звуковий образ слова. Він не може знайти правильну послідовність звуків у слові та слів у реченні. Діти з моторною алалією можуть вимовляти одне й те саме слово по-різному. У таких дітей відмічаються великі труднощі в накопиченні словникового запасу, в оволодінні граматичною стороною мовлення, правильною звуковимовою та складовою структурою слова.
Особливості мовленнєвого розвитку дітей із складними дизартріями.
Дизартрія – порушення звуковимовної і просодичної сторони мовлення, внаслідок ураження ЦНС.
В логопедії виділяють такі складні дизартрії: бульбарну, псевдобульбарну, коркову, підкоркову (екстрапірамідну), мозочкові та анартрію.
При бульбарній дизартрії мовленнєвий розвиток характеризується беззвучним голосом, вимова голосних наближається до нейтрального звуку, приголосні неприродно оглушуються, страждає вимова передньоязикових звуків, зберігається розуміння мовлення.
При псевдобульбарній дизартрії мовлення характеризується порушенням голосу, просо дики, труднощами при відборі звуків та диференціації їх за місцем творення, [р], [л] зазвичай відсутні, вимова має заднє звучання, голос назалізований.
При корковій дизартрії страждають передньоязикові, вібранти, фонетичні інтеграції (розрізнення), велика кількість пауз, особливо при збігові приголосних, дитина говорить складами, може бути гучний голос, мовлення не зрозуміле, змазане, уповільнене, поштовхоподібне, наприкінці фрази може спостерігатися крик.
За кіркової дизартрії спостерігається велика пауза між беззвучною фразою та фонацією, страждає темп мовлення, спостерігаються викрики, часто відмовляються від говоріння.
При мозочковій дизартрії мовлення втрачає плавність звучання, стає скандованим, розірваним на склади, слова, дитина може викрикувати.
Анартрія свідчить про практично відсутні можливості до звуковимови, звуки схожі на голосні між о та у, між а та е, и, звернене мовлення розуміють.
