19. Поняття базальної стимуляції як способу навчання комунікації дітей із тпм.

Базальна стимуляція – розвиток сприймання і усвідомлення власного тіла дитиною. Побудована на тілесному контакті.

1)Соматична стимуляція – вплив на м’язевий тонус та суглобну чуттєвість, розвиток тілесної чуттєвості.

2) Вестибулярна стимуляція- дитину навчають рівноваги та координації тіла як у стані спокою, так і підчас рухів:

-горизонтальні(вправо,вліво)

-вертикальні (вверх,вниз)

-зворотні(вперед-назад)

3)Вібразійна стимуляція- розвиток чуттєвості до коливань повітря, яке викликається за допомогою б.-я. предметів.

4)Оральна стимуляція-артикуляційна…про здатність відчувати органи артикуляції засобами артикуляційної гімнастики та логопедичного масажу….

1)Велика увага приділяється диханню, вмінню використовувати його у б.-я. ситуації.

2) Всиановлення контакту відбувається засобом взаємної ритмізації дихання(дорослий прилаштовується до дихання дитини, а потім іде тілесний контакт) 3)Підключення звуку до дихання(озвучення видиху).

20. Поняття і значення комунікації.

Комунікація – це елемент спілкування, у ході якого здійснюється обмін різними уявленнями, ідеями, інтересами, почуттями. Передаючи інформацію, учасники комунікації в процесі спілкування ставлять перед собою певні цілі та наміри.

Комунікативна діяльність визначається як особливий вид спілкування, що характеризується передачею інформації від джерела до отримувача шляхом визначеного каналу.

Виділяють комунікацію: вербальну комунікацію як знакова система використовує мовлення та передбачає засвоєння мови. Мовлення є основним засобом комунікації між людьми, яке виникає на певному етапі розвитку комунікативної діяльності. Під невербальними  засобами маються на увазі різні замінники звучної мови, що впливають через прямі сенсорні та тілесні контакти.

Невербальні засоби комунікації поділяють на декілька груп: природні експресивні, штучні експресивні, професійні та спеціальні або альтернативні.

До природних експресивих відносяться міміка, жести, пантоміма, вокалізація. Всі вони виконують функції передачі емоцій, пояснення, коментарю, заміщення окремих слів або фраз.

До штучних експресивних засобів можна віднести африканську мову барабанів, мову танцю та мову музики. Оволодіння ними вимагає спеціального навчання.

До професійних засобів належать абетка Морзе, семафорна абетка, сигналізація прапорами, мова програмування тощо.

До спеціальних засобів відносять засоби спілкування людей, не здатних до звичайного усного або писемного мовлення – це дактилювання, жестова мова глухих, мова сліпоглухих, абетка Брайля, піктограми тощо.

21. Поняття категорії безмовленнєвих дітей.

Серед дітей із первинною мовленнєвою патологією виділяють категорію немовленнєвих дітей, які клінічно є неоднорідною групою і характеризуються відсутністю повноцінного активного мовлення, тобто розвиток спілкування за допомогою мовленнєвих засобів для них є неможливим, внаслідок особливостей психофізичного розвитку.

У таку групу входять діти із когнітивними труднощами, з численними порушеннями розвитку, із черепно-мозковими травмами, аутистичними розладами, різними формами дитячого церебрального паралічу та тяжкими порушеннями мовлення.

Характерним для дітей даної категорії є своєрідність спілкування, що виражається у здатності до вокалізації, звуконаслідування, емоційного оклику та окремих побутових слів, які вимовляються нечітко.

Спільним для цих дітей є відсутність мотивації до спілкування, порушення уміння орієнтуватися у ситуації, наявність розладів поведінки, негнучкість у контактах, підвищена емоційна виснаженість. У них знижена психічна активність, увага, сприймання, пам’ять.

Специфіка багаточислених порушень веде за собою повну і постійну залежність таких дітей від навколишнього світу у всіх сферах повсякденного життя. Труднощі спілкування деформують особистість дитини з інвалідністю, призводять до самотності, перешкоджають нормальній життєдіяльності у соціумі.

Усне мовлення як засіб комунікації надто складне. Ці діти постійно потребують відповідної до їх можливостей альтернативи. Тому таких дітей необхідно зацікавити, навчити розуміння мовлення та здатності виражати свої бажання.