- •Теорія ймовірностей
- •Математична статистика Методичні вказівки до практичних занять
- •Тема: Розв’язування задач з використанням формул комбінаторики.
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Розв’язування задач з використанням теорем множення ймовірностей.
- •1. Теоретичні вказівки
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Розв’язування задач з використанням формули повної ймовірності і формули Байєса.
- •1. Питання до теми
- •2. Теоретичні вказівки
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Розв’язування задач з використанням формули Бернуллі.
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Розв’язування задач з використанням формули Пуассона, теорем Лапласа
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Знаходження функції і щільності розподілу неперервної випадкової величини.
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Знаходження математичного сподівання дискретної та неперервної випадкової величини.
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Знаходження дисперсії та середнього квадратичного дискретної та неперервної випадкової величини.
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Знаходження довірчих інтервалів для оцінки математичного сподівання нормального розподілу при відомому
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Обчислення вибіркового коефіцієнта кореляції.
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
- •Тема: Знаходження вибіркового рівняння прямої лінії регресії
- •1. Теоретичні вказівки
- •2. Питання до теми
- •3. Розв’язання завдань
- •4. Завдання для самостійного розв’язування.
4. Завдання для самостійного розв’язування.
За номером варіанта зі збірника індивідуальних завдань.
Теорія ймовірностей та математична статистика: Навч. посібник для студентів вузів. / Укладачі: М. В. Дзюба, Л. М. Карпенко, О. В. Черскова – Слов'янськ, 2007.
Тема: Розв’язування задач з використанням теорем множення ймовірностей.
1. Теоретичні вказівки
1. Подія А називається незалежною від події В, якщо імовірність події А не залежність від того, відбулась чи ні подія В.
Якщо ймовірність випадкової події А обчислюється за умови, що подія В відбулася, то така ймовірність називається умовною. Ця ймовірність обчислюється за формулою:
2. Питання до теми
Які події називаються незалежними? залежними?
Сформулюйте теорему множення ймовірностей незалежних подій?
Як обчислити ймовірність здійснення принаймні однієї з незалежник подій?
4. Сформулюйте теорему множення ймовірностей для залежних подій?
3. Розв’язання завдань
Приклад 1. Задана множина цілих чисел. ={1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12}. Навмання беруть одне число. Яка ймовірність того, що це число виявиться кратним 3, коли відомо, що воно є непарним?
Розв’язання. Нехай подія А – поява числа кратного 3, В – кратного 2. Тоді А={3,6,9,12}, m1=4
В= {2,4,6,18,10,12}, m2=6
A B=(6,12), m3=2
P(A)=
;
P(B) =
;
P(A
B)=
Оскільки
Р(А)
Р(А/В), то події А та В є залежними. Умовну
ймовірність Р(А/В) для цієї задачі можна
обчислити й інакше. За умовою задачі
відомо, що взяте навмання число, є
непарним, тобто в цьому разі ми дістали
додаткову інформацію: із множини
беруться лише непарні числа. Отже,
простір елементарних подій тепер має
вигляд
*=={1,3,5,7,9,11},
n*
=6
Елементарні події, що сприяють появі А, - появі числа, кратного 3, утворюють множину А =={3,9}, m*=2
Отже,
Р(А/В) =
.
2. Теорема. Ймовірність спільної появи двох подій дорівнює добутку ймовірності одного з них на умовну ймовірність другого, обчислену з умови, що перша подія вже відбулася: P(AB)= P(A)P(B/A).
Приклад 2. У ящику міститься 15 однотипних деталей. Із них 9 стандартні, а решта браковані. Деталі виймають по одній без повернення. Так було вийнято три деталі. Обчислити ймовірності таких випадкових подій:
А – три деталі виявляться стандартними;
В – усі три деталі виявляться бракованими;
С - дві стандартні й одна бракована.
Розв’язання.
Нехай Аі
– поява стандартної,
- бракованої деталі при і-ому
вийманні. Подія А
= А1
А2
А3,
В =
,
С = (А1
А2
)
(А1
А3
)
(
А2
А3).
Оскільки випадкові події Аі, є залежними, то:
Р(А)
=Р(А1
А2
А3)=Р(А1)
Р(А2/А10)
Р(А3/А1А2)=
Р(В)=Р(
)=
Р(
)Р(
/
)
Р(
/
)=
Р(С) =Р((А1 А2 ) (А1 А3 ) ( А2 А3))=
=Р(А1 А2 ) + Р(А1 А3 ) +Р( А2 А3)=
= Р(А1)Р(А2/А1) Р( /А1А2) +Р(А1) Р( /А1)Р(А3/А1 )+Р( )Р(А2/ )Р(А3/ А2)=
=
3. Формула множення для n залежних випадкових подій А1, А2, ... , Аn:
Приклад 3. Три студенти складають на сесії екзамен з математики. Імовірність того, що перший складає екзамен, дорівнює 0,9, для другого та третього студентів ця ймовірність становить відповідно 0,8 і 0,7.
Обчислити ймовірності таких випадкових подій:
1) А – три студенти складуть екзамен;
2) В – три студенти не складуть екзамену;
3) С – два студенти складуть екзамен.
Розв’язання. Позначимо А1, А2, А3 – випадкові події, які полягають у тому, що перший, другий і третій студенти складуть екзамен з математики. Тоді , , - відповідно не складуть. За умовою задачі маємо:
Р(А1) =0,9, Р(А2)=0,8, Р(А3) =0,7.
Тоді ймовірності протилежних подій такі:
Р( ) = 1- Р(А1) = 1-0,9=0,1
Р( ) =1-Р(А2) = 1-0,8= 0,2
Р( ) = 1- Р(А3) = 1- 0,7=0,3
Позначимо події: А= А1 А2 А3, В= ,
С = (А1 А2 ) (А1 А3 ) ( А2 А3).
Оскільки випадкові події Аі є між собою незалежними, то
Р(А) =Р(А1 А2 А3)= Р(А1) Р(А2)Р(А3) = 0,9*0,8*0,7=0,504
Р(В)=Р( )= Р( ) Р( ) Р( ) = 0,1*0,2*0,3=0,006
Р(С) =Р((А1 А2 ) (А1 А3 ) ( А2 А3))=
=Р(А1 А2 ) + Р(А1 А3 ) +Р( А2 А3)=
= Р(А1) Р(А2) Р( ) + Р(А1)Р( ) Р(А3) +Р( )Р(А2) Р(А3)=
= 0,9*0,8*0,3+0,9*0,2*0,7+0,1*0,8*0,7=0,216+0,126+0,056=0,398
