Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
педагогіка.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
957 Кб
Скачать
☆

20. Моральне виховання

Сутність морального виховання

Термін «моральність» бере свій початок від слова вдачу. По латині звичаї звучать як / moralis / - мораль. «Порядки» - це ті еталони і норми, якими керуються люди у своїй поведінці, у своїх повсякденних вчинках. Звичаї не вічні і не незмінні категорії, вони відтворюються силою звички мас, підтримуються авторитетом громадської думки, а не правових положень. »[1. c.155]

Разом з тим моральні вимоги, норми, звичаї отримують певну обгрунтування у вигляді уявлень про те, як треба людині жити, поводитися в суспільстві і т.д.

Мораль історично конкретна, вона змінюється з розвитком суспільства. Ні моралі, єдиної для всіх часів і народів. У міру зміни суспільно-економічних формацій змінювалися уявлення про моральність, що личать нормах і моралі поведінки в суспільному середовищі.

Л.А. Григорович дав наступне визначення «моральність» - це особистісна характеристика, що об'єднує такі якості і властивості, як доброта, порядність, дисциплінованість, колективізм. »[5. c.104]

І.С. Мар'єнко позначив «моральність - як невід'ємну бік особистості, що забезпечує добровільне дотримання нею існуючих норм, правил, принципів поведінки. Вони знаходять вираження у ставленні до Батьківщини, суспільства, колективу, окремих людей, до самого себе, праці і т.д. »[11. c.7]

«Моральні норми» - це правила, вимоги, що визначають, як людина повинна діяти в тій чи іншій конкретній ситуації.

Моральна норма може спонукати дитину до певних вчинків і дій, а може і забороняти або застерігати від них. [5. c.104]

«Виховання» - процес цілеспрямованого формування особистості. Це спеціально організоване, кероване і контрольоване взаємодія вихователів і вихованців, кінцевою своєю метою має формування особистості, потрібною і корисною суспільству.

Поняття «моральне виховання» всеосяжно. Воно пронизує всі сторони життєдіяльності людини. Саме тому видатний педагог сучасності В.А. Сухомлинський, розробивши виховну систему про всебічний розвиток особистості, цілком обгрунтовано вважав, що її сістемаобразующій ознака - моральне виховання. «Серцевина морального виховання - розвиток моральних почуттів особистості.» [25.c. 29]

«Моральне виховання» - це цілеспрямоване і систематичне вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам суспільної моралі. "[12. c. 163]

Моральне виховання ефективно здійснюється тільки як цілісний процес педагогічної, що відповідає нормам загальнолюдської моралі, організації всього життя молодших підлітків: діяльності, відносин, спілкування з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.

Результатом цілісного процесу є формування морально цілісну особистість, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної волі, навичок, звичок, суспільно цінного поведінки.

Моральне виховання включає: формування свідомості зв'язку з суспільством, залежно від нього, необхідності узгоджувати свою поведінку з інтересами суспільства; ознайомлення з моральними ідеалами, вимогами суспільства, доказ їх правомірності та розумності; перетворення моральних знань в моральні переконання, створення системи цих переконань; формування стійких моральних почуттів, високої культури поведінки як однієї з головних проявів поваги людини до людей; формування моральних звичок.

«Моральне виховання особистості» - складний і багатогранний процес, що включає педагогічні та соціальні явища. Однак процес морального виховання певною мірою автономний. На цю його специфіку свого часу вказував А.С. Макаренко.

Основні завдання морального виховання:

1. формування моральної свідомості;

2. виховання і розвиток моральних почуттів;

3. вироблення умінь і звичок моральної поведінки.

Моральна свідомість - активний процес відображення моральних відносин, станів. Суб'єктивною рушійною силою розвитку моральної свідомості є моральне мислення - процес постійного накопичення і осмислення моральних фактів, відносин, ситуацій, їх аналіз, оцінка, прийняття етичних рішень, здійснення відповідальних виборів. Моральні переживання, муки совісті уражаються єдністю чуттєвих станів, відображених у свідомості, і їх осмисленням, оцінкою, моральним мисленням.

Моральність особистості складається із суб'єктивно освоєних моральних принципів, якими вона керується в системі відносин і постійно пульсуючого морального мислення.

Моральні почуття, свідомість і мислення є основою і стимулом прояви моральної волі. Поза моральної волі і дієво практичного відношення до світу не існує реальної моральності особистості. Вона реалізується в єдності морального почуття і свідомої непохитної рішучості здійснити свої моральні переконання в життя.

Джерело моральних звичок - в єдності глибокої свідомості і особистої емоційної оцінки явищ, взаємин між людьми, їх моральних якостей. Моральні звички - це абетка моральних ідей і переконань. Формування моральних звичок - це той шлях проникненню вихователя в духовний світ вихованця, без якого неможливе розуміння людини і вплив на нього найтоншими засобами - словом красою. [19. c.192] Завдяки моральної звичкою норми суспільної свідомості і суспільної моралі стають духовним надбанням особистості. Без моральної звички неможливі самоствердження, самовиховання, повагу до самого себе.

Моральна поведінка особистості має наступну послідовність:

- Життєва ситуація - породжене нею морально - чуттєве переживання - моральне осмислення ситуації і мотивів поведінки,

- Вибір і прийняття рішень - вольовий стимул - вчинок. У життєвій практиці, особливо в екстремальних умовах, завжди реалізуються в єдності всі названі компоненти.

Найважливішим засобом морального виховання є використання створених в культурі на різних етапах історичного розвитку моральних ідеалів, тобто зразків моральної поведінки, до якого прагне людина. Як правило, моральні ідеали формуються в рамках гуманістичного світогляду як узагальненої системи поглядів і переконань, в якій людина виражає своє ставлення до оточуючої його природної і соціальної середовищі і центрується навколо людини. При цьому відношення людини містить не тільки оцінку світу як об'єктивної реальності, але й оцінку свого місця в навколишній дійсності, зв'язків з іншими людьми.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]