Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

Підвищення кваліфікації, методичної майстерності педагогів відбуваються завдяки внутрішкільній системі методичної роботи та навчанню з відривом від основного місця роботи. Кожний педагог, незалежно від закладу, в якому працює, повинен один раз на 4—5 років проходити підвищення кваліфікації в закладах післядипломної освіти, на відповідних факультетах педагогічних інститутів, курсах, на факультетах підвищення кваліфікації на базі педагогічних університетів. Школи направляють педагогів відповідно до термінів перепідготовки та офіційного набору певних груп за профілем перепідготовки. Підвищення кваліфікації керівників шкіл здійснюється у спеціальних групах (на факультетах, в інститутах), які зосереджують свою роботу на вивченні сучасної теорії управління (менеджменту). Для стимулювання діяльності вчителів щодо підвищення їх професійної кваліфікації, методичної майстерності, спрямованості до якісних результатів у навчанні й вихованні школярів, починаючи з 1972 p., запроваджено їх атестацію.

Атестація педагогів — комплексна перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня. Передбачає визначення відповідності педагогічних працівників зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюють кваліфікаційну категорію, визначають тарифний розряд оплати праці, присвоюють педагогічне звання.

Наукова організація педагогічної праці

Наукова організація педагогічної праці (НОПП) - система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на вдосконалення педагогічної праці та її умов, забезпечення максимальної ефективності навчання і виховання за раціонального використання часу, сил, засобів педагога та учнів. НОПП охоплює такі проблеми, як економія, раціональне використання часу, створення і раціональне використання сприятливих умов праці та відпочинку, максимальне піклування про здоров'я та всебічний розвиток усіх учасників трудового процесу. Загальний зміст її утворюють НОП педагога, НОП учнів, наукова організація праці педагогічного колективу школи.

Важливими елементами наукової організації праці вчителя є організація часу, методика роботи з книгою, техніка фіксації та оброблення інформації, методика відбору і зберігання готової інформації. Учитель повинен уміти правильно розраховувати, розподіляти час, уникати формальних заходів, намагатися поєднувати різні види діяльності (перевірку зошитів і слухання цікавої радіопередачі), використовувати раціональні методи виконання запланованого, кооперуватися з іншими вчителями (проведення класних годин у паралельних класах) тощо.

Організація внутрішньошкільного контролю

Структура організації внутрішньошкільного контролю складається з таких етапів: 1) визначення мети і об'єкта контролю; 2) складання плану перевірки; 3) вибір видів і методів контролю; 4) констатування фактичного стану справ; 5) об'єктивна оцінка цього стану; 6) висновки, що випливають з оцінки даного стану; 7) рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків; 9) повторний контроль за виконанням рекомендацій.

Контроль за станом викладання навчальних предметів. Мета такого контролю — це підвищення якості викладання вчителем навчальних предметів і якості знань, умінь і навичок та вихованості учнів. У річному плані роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати, а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи), і в якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагальнюватимуться у наказі.

У ході перевірки стану викладання навчального предмету вивчаються такі питання:

— якість та ефективність уроків учителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

— виконання вчителем навчальних планів і програм;

— організація позакласної роботи з предмета; участь учителя в різних формах методичної роботи.

Перед відвідуванням і спостереженням уроків директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) знайомиться з програмними вимогами з даного навчального предмета, із змістом навчального матеріалу в підручниках, посібниках, з методичними рекомендаціями, статтями в предметних журналах щодо вивчення окремих тем, з методичними листами Міністерства освіти, , на основі записів у журналі встановлює, який матеріал вже вивчено, що задано додому, яка система оцінок учнів.

Результати спостереження навчальних занять директор, заступник директора фіксують у журналі внутрішньошкільного контролю (кожен окремо). Форма запису і ведення журналу довільна. У процесі спостереження уроків перевіряючий звертає увагу на такі питання:

— знання вчителем фактичного матеріалу; доцільність вибору методів і прийомів навчання;способи активізації і стимулювання пізнавальної діяльності учнів;

— питома вага самостійних і творчих завдань на уроці; використання диференційованого та індивідуального підходу до учнів на уроці; дотримання принципів навчання;

— виховання інтересу до предмета; система перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів, вмотивованість і об'єктивність оцінювання; щільність уроку, раціональне використання часу;

• використання можливостей уроку для формування загальнонавчальних умінь і навичок; якість засвоєння учнями навчального матеріалу на уроці; обсяг і характер домашніх завдань;психологічний мікроклімат на уроці.