- •1.Завдання педагогіки
- •4.Система освіти за рубежем
- •Характеристика змісту освіти у Німеччині.
- •6.Предмет,завдання і основні категорії дидактики
- •Основні дидактичні категорії
- •7.Процес навчання як цілісна система та його характеристика
- •Основні функції навчання та їх взаємозв’язок
- •Основні етапи оволодіння знаннями
- •Види навчання
- •8.Закономірності та приципи навчання
- •Характаристика принципів навчання
- •9.Зміст освіти в школі
- •Джерела і фактори формування змісту освіти
- •У навчальному процесі підручник виконує такі функції:
- •10.Методи навчання
- •11.Засоби навчання
- •12. Форми організації навчання
- •Шляхи удосконалення класно-урочна система навчання
- •13.Урок як основна форма організації навчання
- •Нестандартні уроки
- •14.Позаурочні форми навчання
- •15.Диференціація та індивідуалізація навчання
- •Функції контролю
- •Види контролю знань, умінь I навичок учнів
- •Методи контролю знань, yмiнь та навичок.
- •17.Суть виховання як педагогічного процесу Виховний процес як система, його особливості,структура,рушійні сили
- •Рушійні сили процесу виховання.
- •Сутність процесу виховання
- •18.Основні принципи виховання
- •Принципи національного виховання
- •19.Зміст процесу виховання
- •Пріорітетні напрямки виховання
- •Естетичне виховання
- •Фізичне виховання
- •20. Моральне виховання
- •Завдання морального виховання.
- •Рилятивістське і християнське трактування моральних вартостей
- •21.Національне виховання
- •Особливості української виховної традиції
- •22.Громадське виховання
- •23.Сімейне виховання
- •24.Загальні методи виховання Поняття про методи,прийоми,та засоби виховання
- •Взаємозв'язок методів і засобів виховання
- •Умови оптимального вибору методів виховання.
- •Вибір методів виховання
- •25.Форми виховної діяльності
- •Фронтальні ,масові ,групові форми
- •Індивідуальна виховна робота.
- •Форми виховної роботи поділяють на три групи:
- •Позакласна та позашкільна виховна робота
- •Форми позакласної виховної роботи
- •Класна година як одна з форм позакласної виховної роботи
- •Основні типи позашкільних виховних закладів
- •26.Інститути та чинники виховання і самовиховання
- •Дитячі та молодіжні громадські організації
- •Церква як чинник виховання
- •Виховна функція мистецтва
- •Спілкування як чинник виховання
- •27.Класний керівник як організатор позаурочної діяльності дітей
- •Робота з батьками та громадськістю
- •Вивчення учнів та індивідуальна робота з ними
- •28.Етнопедагогічні засади сучасного українського виховання Сутність поняття народна педагогіка , етнопедагогіка
- •Форми й методи виховання
- •Провідні напрями родинного виховання
- •Народна дидактика
- •Принципи й методи навчання та форми його організації
- •Сімя як найперший інститут виховання
- •29.Наукові основи управлінь школою
- •Основні напрямки демократизації управління школою в суч.Умовах
- •Управління навчально-виховною роботою в школі
- •Поняття управління,організація,керівництво
- •30.Методична робота в школі та атестація педагогічного персоналу
- •Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
- •Наукова організація педагогічної праці
- •2.Професія педагога та його роль у суспільстві
- •Творчий характер діяльності вчителя
- •Безперервність педагогічної самоосвіти
- •3.Система освіти в Україні та перспективи її реформування
Дитячі та молодіжні громадські організації
Соціальна педагогіка акцентує увагу на тих соціальних інститутах, які виконують насамперед виховні та соціокультурні функції (сім'я, школа, позашкільні заклади, об'єднання), тобто ставлять за мету засвоєння та відтворення культурних і соціальних цінностей, залучення індивідів до певної субкультури, соціалізацію індивідів шляхом засвоєння усталених соціокультурних стандартів поведінки, захисту цінностей і норм.
Одним із таких соціальних інститутів є дитячі та молодіжні громадські організації. Сформувавшись упродовж XX ст. як світовий соціально-виховний феномен, вони стали об'єктом дослідження багатьох наук - історії, соціології, педагогіки, психології та і н.
Дитяча громадська організація - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою якого е здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.
Підлітки та молодь об'єднуються в молодіжні організації.
Молодіжна громадська організація - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.
Членство в молодіжних і дитячих громадських організаціях буває індивідуальним і колективним. Колективними членами можуть бути колективи інших молодіжних та дитячих громадських організацій.
Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників.
Церква як чинник виховання
Виховна функція релігії.
1. Релігія належить до чинників виховання, що апелюють одночасно як до розуму дитини, так і до її душі. Тут гармонійно поєднуються як вербальні (раціоналістичні), так і позавербальні (містичні) канали взаємодії людини зі світом, спілкування з Богом. Ця особливість релігії робить її могутнім каталізатором розвитку душі, становлення здатності людини усвідомлювати все розумом і бачити серцем, набувати "досвіду серця".
2. Утверджуючи віру в ідеали, релігія тим самим утворює надійний фундамент моральності людини. Віруюча людина сприймає мораль для себе як імператив. Моральність, що не підтримується вірою, завжди виявляє тенденцію до релятивізму, а відтак і до занепаду.
3. Релігії, зокрема, християнські, добре адаптовані до соціального життя. Вони визнають усю систему цінностей національного виховання і можуть органічно доповнювати його.
4. Поширюючи ідеї євангельського вчення, релігія пом'якшує і гуманізує погляди людини. Вона високо ставить її гідність, обстоює рівність людей ("демократизм") і рівність народів (антишовіністична спрямованість), веде до становлення демократичного світогляду.
5. Християнські релігії є виразником цілісного ідеалу виховання, яким є Христос, і цей ідеал є головною складовою національних ідеалів виховання в усіх європейських народів ("Бог і Батьківщина").
6. Виховання на засадах релігії спонукає людину покладатися на себе і виробляти в собі почуття відповідальності за себе і за інших людей. Вона виключає психологію споживацтва. Цим передбачається необхідність розвивати прагнення людини, активність її волі, здатність працювати розумом і душею. Усе це веде до формування повноцінного характеру.
7. Релігійне виховання володіє добре відпрацьованим методичним інструментарієм, що стосується виховання і душі, й тіла. Він закладений в ритуально-звичаєвих дійствах — як суто церковного, так і світського характеру, особливо в сфері життя сім'ї та громади.
8. Релігія і релігійна практика є специфічним — поруч з психологією — засобом пізнання "душі", доступу до неї. І якщо психоаналіз полегшує душу, але не дає ліків на майбутнє, то релігія оберігає і лікує її, вказує на сенс нашого існування. Гостра потреба в такому духовному трактуванні внутрішнього життя людини зумовлює пропозиції введення інституту душпастирства у навчальних закладах, зокрема у вищих, в українській армії тощо — поруч з психологічною службою.
