- •Проблеми виробництва та розподілу суспільних благ
- •Антимонопольне регулювання як напрямок державної економічної політики
- •Асиметричність інформації на ринку та шляхи подолання негативних наслідків.
- •Бюджетне обмеження. Механізми державного регулювання споживання.
- •8. Види ринкової рівноваги та осн.Підходи до встановлення рівноваги. Стабільність ринкової рівноваги.
- •9.Визначення дисконтної вартості. Внутрішня норма доходу. Норма дисконту.
- •10.Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці.
- •11.Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача.
- •13.Виробнича функція при зміні одного фактору виробництва, її графічна інтерпретація.
- •12.Виробнича функція при зміні двох факторів виробництва. Ізокванта, карта ізоквант.
- •14. Виробнича функція: сутність та її види.
- •15.Встановлення загальної та часткової ринкової рівноваги в процесі взаємодії попиту та пропозиції.
- •15.1 Часткова рівновага
- •15.2 Загальна рівновага
- •16.Досягнення ринкової рівноваги через взаємодію попиту і пропозиції. Рівноважна ціна.
- •17. Досягнення соціального оптимуму.
- •18. Дуополія Курно.
- •21. Ек природа фірми. Аналіз ек організацій та основні форми підприємств.
- •23. Економічний зміст витрат в діяльності фірми, їх класифікація.
- •24. Еластичність попиту: еластичність попиту за ціною, за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •25. Еластичність: зміст, класифікація та фактори, що її визначають.
- •26. Зародження мікроекономіки як науки та основні етапи розвитку
- •27. Індивідуальна пропозиція конкурентної фірми на ринку у короткостроковому періоді
- •28. Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, їх графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.
- •29. Конкурентна рівновага та суспільний добробут
- •30. Корисність. Функція корисності. Концепції визначення корисності.
- •31. Людський капітал як економічна категорія
- •32. Методологія мікроекономіки як науки. Методи мікроекономічного аналізу: зміст та класифікація.
- •33. Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу.
- •35. Мікроекономічний аналіз – це сукупність засобів та прийомів пізнання суті економічних процесів на рівні окремих господарюючих суб'єктів.
- •36. Виділяють чотири моделі ціноутворення. 1 – модель ламаної кривої попиту. 2 – модель лідерства в цінах. 3 –модель, заснована на таємній змові. 4 – модель ціноутворення по принципу “витрати плюс”.
- •37) Модель загальної економічної рівноваги л. Вальраса у математичній формі відбиває взаємозв'язок ринків товарів, послуг, факторів виробництва за умов вільної конкуренції.
- •41. Модель ринку досконалої конкуренції. Ринковий попит та ринкова пропозиція на ринку.
- •42. Модель рівноваги Штакельберга для ринку олігополії
- •43. Монополія: зміст, ознаки, види монополій та причини монополізації
- •44. Монопольна влада. Показники оцінки монопольної влади.
- •45. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.
- •48. Оптимальність в обміні. Продуктова “коробка Еджворта”.
- •49. Оптимальність у виробництві та ефективність використання ресурсів.
- •49. Оптимальність у виробництві та ефективність використання ресурсів.
- •50. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація.
- •51. Основні типи ринкових структур загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •52. Особливості ціноутворення на ринку монополії.
- •53. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. Правило Хотеллінга.
- •54. Поняття ефекту масштабу виробництва, його типи.
- •55. Попит та фактори, що його визначають. Функція попиту.
- •56. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •59. Предмет і методи аналізу ринкових структур
- •60. Прибуток, економічний зміст та форми.
- •61. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •62 Процес інвестування в мікроекономічному аналізі.
- •63 Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін. Ефект доходу та ефект заміщення.
- •64. Рента: зміст та види. Визначення ціни землі
- •65. Ринки факторів виробництва: мікроекономічний аналіз.
- •66. Ринок досконалої конкуренції: суть, основні умови, загальне правило максимізації прибутку.
- •67. Ринок землі. Особливості формування попиту та пропозиції землі.
- •68. Ринок олігополії: суть, ознаки та особливості поведінки фірми на ринку олігополії.
- •69. Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.
- •70. Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді. Умови отримання економічного прибутку на ринку досконалої конкуренції.
- •71. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •1.1 Рівновага фірми в короткостроковому періоді
- •1.2 Фірма у довгостроковому періоді
- •72. Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді. Прибуток фірми на ринку монополістичної конкуренції.
- •73. Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді. Прибуток фірми на ринку монополістичної конкуренції.
- •Сукупний, середній та граничний продукт виробництва; їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •Суспільні витрати від монопольної влади, соціальна ціна монополії.
- •76. Теорія виробництва. Характеристика виробничого процесу, технологічна та економічна ефективність.
- •77. Теорія ігор та моделювання олігополістичної поведінки
- •Функції витрат виробництва за різних типів технологій.
- •Функції суспільного добробуту. Критерії оцінки добробуту.
- •Функція надлишкового попиту
48. Оптимальність в обміні. Продуктова “коробка Еджворта”.
Встановлення загальної рівноваги у конкурентній ринковій економіці означає наявність повної системної ефективності, досягнення Парето- оптимального стану в усіх сферах економічної діяльності – споживанні, обміні та виробництві за відповідності структури виробництва структурі суспільних потреб.
У конкурентній „економіці обміну” кожен споживач, розподіляючи оптимально свій доход, прирівнює відношення граничних корисностей благ до відношення їхніх цін і згідно з кардиналістською версією максимізує корис- ність за умови:
MUx /Px =MUy /Py або MUx /MUy =Px /Py
Оскільки MUx/MUy=MRSxy, то MRSxy = Px/Py
На конкурентному ринку всі споживачі купують товари за одними й тими ж рівноважними цінами, тому гранична норма заміни благ для всіх спожива- чів (M , N ) в економіці буде однаковою:
MRSMXY =Px /Py =MRSNXY.
Взаємовигідний обмін триває доти, доки всі MRSXY для всіх споживачів не зрівняються: MRSMXY = MRSNXY . За умови рівності граничних норм заміни для всіх учасників обміну досягається оптимальний розподіл благ між індивідами у споживанні, має місце рівновага, ефективна за Парето. Будь-які можливості поліпшення розподілу ресурсів споживання вичерпані. Не існує вигідних обмінів і жодної можливості підвищення добробуту як всіх споживачів у цілому, так і будь- якого з них за рахунок іншого.
Оптимізацію рішень щодо ефективного розподілу благ у процесі обміну на досконало конкурентному ринку за ординалістською версією ілюструє графічна модель „скринька Еджворта”. Вона представляє всі можливі варіанти розподілу двох благ (X,Y) між двома споживачами (M,N). Рівновага встановлюється у точках дотику кривих байдужості кожного зі споживачів до лінії відносних цін (бюджетного обмеження) Px / Py . Якщо на XY конкурентному ринку попит не відповідає пропонуванню, ціни будуть змінюватись доти, доки криві байдужості обох споживачів знов стануть дотич- ними до лінії цін.
У точці рівноваги граничні норми заміни благ кожного учасника ринку дорівнюють співвідношенням цін товарів: MRSMXY =Px /Py =MRSNXY
Якщо кожен учасник обміну максимізує свою корисність і при цьому відбувається взаємовигідна торгівля, то в результаті на ринку споживчих то- варів встановлюється рівновага, за якої розподіл благ є Парето-ефективним за споживанням та обміном.
Крива контрактів у продуктовій скриньці Еджворта сполучає всі точки ефективного розподілу обмежених благ між двома індивідами. Кожна точка на кривій контрактів відповідає точці ринкової рівноваги і ефективна за Парето, оскільки у цих точках жоден зі споживачів не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому стану іншого. На основі кривої конт- рактів будується межа можливих корисностей (UPC) .
49. Оптимальність у виробництві та ефективність використання ресурсів.
Ефективним є виробництво, яке дає змогу випустити максимальний фізичних обсяг високоякісного продукту за допомогою заданого обсягу введених до виробничого процесу ресурсів або, інакше кажучи, яке дає змогу випустити заданий фізичний обсяг високоякісної продукції за допомогою мінімального обсягу введених ресурсів. Зв’язок між задіяними у виробничому процесі ресурсами та фізичним обсягом випуску описується виробничою функцією. Q= f(L, K) Виробнича функція графічно може бути представлена у вигляді особливої кривої - ізокванти. Изокванта - це крива, що показує всі поєднання факторів в межах одного і того ж обсягу виробництва. Ізокванти у виробництві виконують ту ж функцію, що і криві байдужості в споживанні, тому вони подібні: на графіку також мають негативний нахил, володіють певною пропорцією заміщення факторів, не перетинаються між собою і чим далі розташовані від початку координат, тим більший результат виробництва відображають.
Зрушення ізокванти можливий під впливом зростання залучених ресурсів, технічного прогресу і часто супроводжується зміною її нахилу. Цей нахил завжди визначає граничну норму технологічного заміщення одного фактора іншим (MRTS). Гранична норма технологічного заміщення одного фактора іншим являє собою величину, на яку може бути скорочений один фактор за рахунок використання додаткової одиниці іншого чинника при незмінному обсязі виробництва. (16.2)
де MRTS-гранична норма технологічного заміщення одного фактора іншим. Ізокванта - результат взаємодії факторів виробництва. Отже, можливості виробництва не в останню чергу лімітуються фінансовими засобами підприємця. Роль бюджетної лінії в цьому випадку виконує изокоста.
Ізокоста - лінія, що обмежує комбінацію ресурсів грошовими витратами на виробництво, тому її часто називають лінією рівних витрат. З її допомогою визначаються бюджетні можливості виробника.
Бюджетні обмеження виробника можна розрахувати:
C = r * K + w * L,
де C-бюджетне обмеження виробника; r-ціна послуг капіталу (годинна орендна плата); K - капітал; w - ціна послуг праці (годинна оплата праці); L-праця.
Навіть
якщо підприємець використовує не
позикові, а власні кошти - це все одно
витрати ресурсів, і їх слід вважати.
Співвідношення цін факторів r / w показує
нахил ізокости.
K – капитал; L – труд.
Зростання бюджетних можливостей підприємця зрушує ізокости вправо, а зниження - вліво. Той же ефект досягається в умовах незмінності витрат при зниженні чи зростанні ринкових цін на ресурси.
Шляхом поєднання графіків ізокванти і ізокости можна визначити рівновагу виробника, тобто той оптимальний набір ресурсів, який при наявних фінансових витратах дає найкращий результат (рис. 16.4).
Рис. 16.4. рівновага виробника
y1, y2, y3 - ізокванти; E - точка оптимуму.
