51. Основні типи ринкових структур загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.

Досконала конкуренція – такий тип ринкової структури, для якого характерні:

Велика кількість дрібних фірм, частка кожної з яких у загальному обсязі попиту і пропозиції незначна;

Абсолютна однорідність продукції фірми;

Можливість вільно входити на ринок і залишати його;

Відсутність взаємодії постачальників і споживачів між собою, поведінка учасників на ринку не є стратегічною;

Повна поінформованість всіх учасників ринку.

Порушення будь-якої з цих умов призводить до ринку з недосконалою конкуренцією.

Варто зазначити, що реальних ринків, де одночасно і в повному обсязі виконуються всі ці умови, не існує. Мова йде про ідеальну модель ринку, своєрідний еталон, відхилення від якого можуть призвести до певних суспільних втрат.

Серед існуючих ринків до умов ринкової конкуренції наближаються деякі сільськогосподарські ринки, валютні ринки, фондові біржі.

Монополія – це таки йтип ринкової продукції, де:

Весь галузевий випуск постачає одна фірма, а частка кожного споживача в загальному ринковому обсязі незначна;

Наявність бар'єрів для входження на ринок нових фірм;

Споживачі не взаємодіють між собою;

продукція фірми унікальна, не має близьких замінників;

Немає доступу до інформацї.

Наявність на монопольному ринку вхідних бар'єрів унеможливлює дію конкурентного механізму на цьому ринку. Такими бар'єрами можуть виступати: абсолютна перевага в вартості продукції, єкономія від масштабу, потреба більшого початкового капіталу, диференціація продукції, високі транспортні витрати, монопольне володіння всім обсягом пропозиції певного ресурсу.

Бар'єри може створювати і державна влада у вигляді патентів, ліцензій, авторського права, привілегій на здійснення певного виду діяльності лише однією фірмою. Іноді сама державна влада виступає монополістом.

Олігополія – це тип ринкової структури, де:

На ринку функціонує декілька продавців;

Продукція фірм може бути як однорідною, так і диференційованою;

Існують певні бар'єри, що ускладнюють вхід нових фірм на ринок;

Виробники повинні враховувати поведінку конкурентів, тобто діяти стратегічно;

Існують певні перепони на шляху отримання інформації.

Головна риса, притаманна олігополії, ‑ це стратегічна поведінка виробників : фірма-олігополіст повинна обирати стратегію своїх дій на ринку з урахуванням потеційних зустрічних дій конкурентів.

Монополістична конкуренція – тип ринкової структури, де:

На ринку функціонує багато продавців і і покупців, частка кожного з яких в обсягах ринкових продаж незначна;

Продукція виробників неоднорідна, диференційована;

Вільний вхід і вихід на ринок;

Виробники не взаємодіють між собою;

Існує повна поінформованість з приводу ринкових цін, обсягів, попиту.

Монополістична конкуренція має місце тоді, коли велика кількість виробників продають диференційований товар, який є недосконалим замінником товару інших фірм.

Важливою ознакою монополістичної конкуренції є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження в галузь нових фірм.

Попит на продукцію окремої фірми уже не абсолютно еластичний, хоча й залишається високо еластичним. Це означає, що фірми мають певну ринкову владу і можуть змінювати ціни без ризику втрати всіх споживачів.

Теоретично, концепція досконалої конкуренції сприяє найбільш ефективному для суспільства розподілу обмежених ресурсів. На практиці, ділове життя суспільства в більшості випадків відповідає умовам недосконалої конкуренії.