69. Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.

Праця – це свідома діяльність людини з виготовлення певної продукції чи надання певних послуг.

  Основними властивостями праці як фактора виробництва є можливість його відтворення та можливість вдосконалення.

Ринок праці – ринок одного з факторів виробництва, де

домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а

фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) – потребують її. На

ринку праці встановлюється ціна праці – ставка заробітної плати – та

обсяг використання праці. Праця (або послуги праці) – один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства; це фізичні і розумові здібності людей, що можуть бути використані у виробництві благ. Унікальність праці як виробничого фактора полягає в тому, що послуги праці неможливо відокремити від робітника. Але через те, що об’єктом купівлі-продажу є лише послуги праці робітника, а не сам робітник, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які визначаються трудовими угодами і чинним законодавством. Обсяг використання праці вимірюються у годинах роботи протягом певного

періоду (отже, праця – це потокова величина).

                Ціною ресурсу праці для фірми є винагорода кожного конкретного працівника. Вона може набувати найрізноманітніших форм: заробітної плати, премії, участі у прибутках фірми, комісійних, винагороди за підсумками року тощо. Вимірюється винагорода в розрахунку за одиницю часу надання трудових послуг.

                Аналогічно до усіх інших ринків, на ринку праці сукупна пропозиція в кожному сегменті складається з індивідуальних пропозицій. Однак форма кривої індивідуальної пропозиції праці суттєво відрізняється від інших ринків (рис. 28).

Індивідуальна пропозиція послуг праці:

L – кількість годин праці; W – зарплата; W0 – найменший

рівень зарплати, при якому робітник починає працювати.

 

                Як видно з наведеного графіку, на ринку праці для індивідуальних пропозицій закон пропозиції діє лише до певної межі (W1). Тобто при низьких рівнях зарплати, чим вона вище, тим більше часу захоче працювати робітник, але при високих рівнях зарплати робітник з її збільшенням прагне працювати все менше, замінюючи робочий час часом відпочинку. Частково це пов’язано з тим, що вільний час – це одне із ключових благ для кожного індивіда, і за високих рівнів зарплати воно стає доступнішим.

70. Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді. Умови отримання економічного прибутку на ринку досконалої конкуренції.

В короткому періоді фірма випускає певний обсяг продукції і повинна лише визначити, чи слід його змінювати з метою максимізації прибутку. Фірма приймає рішення про збільшення випуску, якщо вона буде мати від цього вигоду. Коли йдеться про збільшення випуску продукції на одиницю, то виручка від реалізації одиниці продукції (МК. = Р) має бути не меншою від вар-тост! виробництва цієї одиниці (МС). Отже, мінімальна ціна, за якою фірма погодиться пропонувати додаткову одиницю продукції, що забезпечує їй лише нульовий економічний прибуток (тобто нормальний прибуток), визначається умовою Р = МС. Умова беззбитковості конкурентно! фірми досягається, якщо виробляється обсяг продукції, для якого Р = АТС. Це значить, що ТК. = ТС, а отже збитки підприємства дорівнюють нулю. Якщо ціна не буде відшкодовувати середніх змінних витрат (АVС), то за будь-якого відмінного від нуля обся-гу випуску збитки виявляться більшими, ніж постійні витрати, і фірма, що максимізує прибуток, припинить діяльність.

У мовою отримання економічного прибутку є: P=MR=AR>ATC.