18. Дуополія Курно.

Модель Курно заснована на конкуренції за обсягами випуску. Ціна визначається сукупним обсягом випуску фірм відповідно до лінійної кривої попиту.

Модель Курно заснована на припущенні, що кожна фірма визначає свій обсяг випуску, виходячи з незмінності обсягів випуску конкурента.

Для цієї моделі можна побудувати криві реагування для двох фірм, що визначають оптимальний обсяг випуску однієї з них при заданому обсязі іншої ( Мал.58 ).

Рівновага Курно.

Якщо на ринок виходить тільки фірма 1, то, як монополіст вона вибирає обсяг випуску Qm=240. Фірма 2, вийшовши на ринок, у своїй стратегії буде виходити з фіксованого обсягу пропозиції 240, і виходячи зі своєї кривої реагування R2 , визначить обсяг Q=120. Тоді фірма 1, виходячи з цього обсягу і своєї кривої реагування R1, визначить обсяг Q=180. Фірма 2 відповідає обсягу Q=150. Цей процес продовжується доти, доки фірми не зійдуться на обсязі Q 1 =Q 2 =160 (точка Е).

Якщо порівняти цей обсяг з обсягом конкурентної рівноваги (QК=480), то ми бачимо, що кожна фірма в стані рівноваги Курно (точка E Курно мал.58. ) забезпечує тільки третину ефективного конкурентного обсягу , а галузь, при дуополії Курно випускає 2/3 конкурентного обсягу , чиста монополія забезпечує тільки ½ цього обсягу. Таким чином, конкуренція за обсягами у моделі Курно не призводить ринок до стану конкурентної рівноваги (на відмінну від моделі Бертрана).

19 - 20. Економіка добробуту. Поняття оптимальності за Парето.

Стан економіки називають Парето ефективним у виробництві, якщо неможливо збільшити виробництво одного чи кількох продуктів, не скорочуючи виробництва інших. Названі умови Парето ефективності симетричні лише з тією різницею, в першому випадку загальні обсяги споживчих благ передбачаються заданими, фіксованими, тоді як у другому вони передбачаються змінюючими залежно від розподілу чинників виробництва між випусками різних благ, табл. 16.1). Нарешті, структура випуску благ є Парето-ефективною, якщо неможливо збільшити добробут хоча б одного індивіда, не зменшуючи добробуту інших, шляхом зміни структури (комбінації) що випускаються благ. Це умова вимагає, рівності граничної норми продуктової трансформації граничним нормам заміни благ обох споживачів. Всі три ці умови виконуються в умовах досконалої конкуренції, причому тільки для двох споживачів чи двох підприємств, й для як завгодно великого їх. Умова Парето-оптимальності обміні, в розподіл благ,MRSAXY = MRSBXY = ... (16.1)виконується за цілком конкурентній рівновазі, оскільки всі суб'єкти при досконалій конкуренції зіштовхуються з одним і тим ж співвідношенням цін, PX/PY, що й наводить їх при максимізації корисністі до зрівняння їх граничних норм заміни. Так само умова Парето-оптимальності виробництва благMRTSXKL = MRTSYKL = ┘ (16.2) виконується умова досконалої конкуренції, бо кожне підприємство в цих умовах зіштовхується з одним і тим ж співвідношенням цін виробничих ресурсів До і L, що й наводить їх при максимізації прибутку до зрівняння їх граничних норм технічної заміни виробничих ресурсів. Нарешті, умова Парето-ефективності в структурі випускуMRPTXY = MRSAXY = MRSBXY = ┘ (16.3) також виконується в умовах досконалої конкуренції, оскільки абсолютно конкурентні підприємства прирівнюють свої граничні витрати з тими самими цінами, з якими зіштовхуються покупці:MCX/MCY = PY/PX (16.4) Той факт, що загально конкурентна рівновага і Парето-оптимальність припускають виконання одних і тих самих умов, (16.1)-(16.3), означає, що між ними існує тісний взаємозв'язок, який узагальнюється у двох основних теоремах теорії громадського добробуту. Перша теорема теорії громадського добробуту стверджує, що в загального рівновага розміщення (англ, allocation) економічних ресурсів Парето-оптимальна. Друга основна теорема теорії громадського добробуту стверджує: за умови, що всі криві байдужості опуклі щодо початку координат, для будь-якого Парето-ефективності розподілу ресурсів існує система цін, яка забезпечує спільну економічну рівновагу.