Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_MEiM.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4. Обґрунтування торговельної спеціалізації країни згідно з теоріями абсолютних і порівняльних переваг. Суч методологічний потенціал теорій абсолютних і порівняльних переваг.

Теорія абсолютних переваг - Адам Сміт: 2 країни добровільно вступають у торгові відносини, лише коли обидві виграють.

А. Сміт (та інші економісти-класики) дотримувався думки, що всі країни будуть мати виграш від торгівлі. Він виступав за політику невтручання держави в економічне життя країни. Вільна торгівля буде сприяти найбільш ефективному використанню ресурсів та максимізувати добробут у світовому масштабі. В політиці вільної торгівлі та невтручан­ня держави можливі лише окремі винятки, зокрема це галузі, які мають зна­чення для безпеки країни або будуть потребувати захисту з боку держави.

Насправді торговельні обмеження підтримують ті галузі, які зазнають конкуренції від імпортерів, таким чином торговельні обмеження надають переваги обмеже­ному колу галузей за рах більшості (тих, які змушені платити більшу ціну за товари, що виробляються в країні).

На сьогодня абсолютні переваги можуть пояснити лише невелику частину МТ. Проте дана концепція домінувала аж до появи робіт Д. Рікардо та розробки ним теорії порівняльних переваг, яка більш адекват­но описує причини виникнення та напрями МТ. Ми навіть можемо вважати абсолютні переваги частковим випадком більш загальної теорії порівняльних переваг (Д. Рікардо).

Саме в роботах Сміта та Рікардо отримала своє обгрунтовування і розвиток теорія міжн поділу праці. Аналізуючи МПП, А. Сміт в роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) доводив необхідність знищення бар'єрів МТ, розширення поля міжн обміну повинне вести до спеціалізації нац економік і зростання їх взаємозалежності, до складання загальносвітового господарства.

Розробка теорії порівняльних переваг вважається головним досягненням класиків в науковій теорії МПП.Та теорія порівняльних переваг і досі залишається актуальною. Нові явища в МТ (як, наприклад, збільшення об'ємів внутрішньогалузевої торгівлі між розвинутими країнами) на перший погляд не укладаються в класичну теорію порівняльних переваг. Проте ця теорія, заснована на обліку природних чинників і осн чинників вир.ва, не спростовується новими явищами, а лише вимагає її модифікації розвитку з урахуванням реалій суч світового господарства, особливостей міжн товарного обміну.

5. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона і парадокс Леонтьєва.

Осн положення концепції Х-О можна подати таким чином: найважливішою умовою раціонального обміну товарами між країнами є різниця у співвідношенні в них факторів вир.ва. Теоретичні засади:-однакова кіл.ть країн, факторів, товарів;обидві країни викор-ють одну й ту саму технологію вир-ва;один із товарів є трудомістким, а інший товар - капіталомістким у вирвах обох госп.в;ефект масштабу є однаковим для вир-ва обох товарів в обох країнах (при збільшення витрат праці та капіталу вир-во товарів збільшуватиметься у такій самій пропорції); тощо

Хекшер та Олін започаткували теорію факторонаділеності, яка на сьогодні у концентрованому вигляді зводиться до 4 теорем: - кожна країна має порівняльні переваги щодо випуску товару, вир.во якого потребує значних витрат відносно надлишкового фактора (теорема Хекшера-Оліна);

- вільна торгівля, зрівнюючи факторні винагороди між країнами, слугує заміною зовн мобільності факторів вир.ва (теорема П. Самуельсона або вирівнювання цін факторів);

- зростання відносних цін товарів призводить до винагороди того фактора, який ефективно використовується у вир.ві товару і скорочує реальні винагороди іншого фактора (теорема Столпера-Самуельсона);

- зростання пропозиції одного з факторів вир.ва у разі постійності інших змінних призводить до зростання випуску товару, який виробляється за інтенсивного використання цього фактора, і до скорочення випуску інших товарів (теорема Рибчинського).

У 1954 р. амер. економіст Василій Леонтьєв застосував теорію Хекшера-Оліна до аналізу зовн торгівлі США, а саме: розрахунку повних витрат праці і капіталу на експорт й імпорт. Згідно з робочою гіпотезою, США повинні були експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати - трудомісткі. Однак результат виявився зворотним і дістав назву «парадокс Леонтьєва». Леонтьєв пояснює цей парадокс за рах поділу праці на більш і менш кваліфіковану.. В. Леонтьєв, досліджуючи цей парадокс, створив модель «кваліфікації робочої сили», відповідно до якої у вир.ві задіяні не 3 фактори (праця, земля, капітал), а 4 - кваліфікована праця, некваліфікована праця, земля і капітал. Практичними висновками даної моделі стало те, що відносний надлишок фахового персоналу і висококваліфікованої роб. сили зумовлюють експорт товарів, виготовлення яких потребує кваліфікованої роб. сили, а надлишок некваліфікованої роб. сили сприяє експорту товарів, для ви.ва яких не потрібна висока кваліфікація.