7. Теорія ринкових імперфекцій та теорія інтернаціоналізації.

Теорії ринк імперфекцій передумала теорія руху капіталу, яка грунтується на уявленнях про чисту конк-цію і передбачає: 1)вир-во однорідних продуктів багатьма фірмами; 2)відсутність бар’єрів входу і виходу з бізнесу; 3)вільний доступ до ринк інф-ції; 4)абсолютну мобільність всіх факторів вир-ва. Згідно з цією теорією ПЗІ пояснюються з позиції диференціації прибутку або %-них ставок у різних країнах. Інш. словами, ця теорія стверджує, що фірма долає нац. кордони з метою отримання більшого доходу в заруб країні порівняно з очікуваним від д-сті на внутр ринку.

У 1960-ті роки домінуючою стала теорія ринкових імперфекцій. У 1960 році С.Хаймер і дещо пізніше Ч. Кіндлебергер довели неадекватність припущень про чисту конкуренцію проблемам аналізу ПЗІ. Вони показали, що для здійснення ПЗІ фірма повинна мати певні переваги над місцевими підприємницькими структурами (переваги в технолог. рівні, управлініні, інноваційному потенціалі, розвиненість фін. інфрастр-ри). Іншими словами, повинні існувати певні імперфекції ритку. Ці переваги повинні, з одного боку, мати міжнародну мобільність, а з іншого, повинні бути вищими, ніж затрати при переході на зарубіжний ринок.

В умовах динамічного розвитку ТНК з 1960-70-х років з’являються теорії, які пояснюють це явище. Серед них-теорія інтернаціоналізації, згідно з якою рух капіталу пояснюється перевагами створення внутрішньокорпоративного зовнішнього ринку та міжнародного за характером ринку (інтернального ринку).

Кожна фірма переслідує мету мінімізації трансакційних витрат (витрат на укладання угод). Зі зменшенням трансакційних витрат операції фірм починають набирати “внутрішнього характеру”, тобто відбувається інтерналізація ринків. Мета мінімізації транскацій залишається основним мотивом переведення діял.ті за кордон.

8 Еклектична теорія міжнародного виробництва Дж.Данінга.

Англ економіст Дж. Даннінг зробив значний внесок у розвиток теоретичної бази, яка пояснює стратегічні аспекти інтернаціоналізації. Інтегруючи результати досліджень у галузі МТ, індустріальних організацій та ринкових інперфекцій, він запропонував модель OLI, яка ілюструє вибір стратегії входження до заруб ринку на базі 3 груп детермінуючих факторів, що являють собою переваги: володіння, дислокації, інтернаціоналізації.

1) переваги володіння (ownership advantages O): конкурентні переваги фірми (включаючи технолог. рівень, управлінсікий та маркетинг. досвід, імідж), економія на масштабах тощо;

2) переваги дислокації (lokation advantages, L) включають виробничі витрати в заруб. країні, тарифи, податки, трансп. витрати, політ. ризик, розвиненість інфрастр-ри тощо;

3) переваги інтерналізації (internalization advantages,I) пов’язані з можливістю отримання кращих результатів за рахунок самостійної діяльності в зарубіжній країні порівняно з використанням місцевих дистриб’юторів та ліцензіатів.

Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинників окремих країн та конкурентних переваг фірм дає змогу знаходити адекватний рівень інтерналізації д-сті на заруб. ринках.

Еклектична теорія в цілому зумовлює позитивну кореляцію між конкурентоспроможністю фірми та рівнем її інтерналізації, а також пов’язує міжн. успіх інвестиц. д-сті фірми не лише з наявністю конкурентних переваг, а й з потенціалом її глоб. мобілізації в межах внутрішньокорпоративних ринків.