Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_MEiM.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

29. Спеціальні (вільні) економічні зони в Україні: визначення, класифікація, механізм функціонування та перспективи розвитку.

Організаційно оформленою і достатньо апробованою в світовій практиці передумовою активізації міжнародної інвестиційної діяльності є створення вільних економічних зон (ВЕЗ). ВЕЗ– частина території, на якій товари розглядалися як об’єкти, що знаходяться поза межами національної митної системи і тому не підлягають обов’язковому митному контролю та оподаткуванню.

Разом з тим як в іноземній, так і вітчизняній науковій літературі розповсюджено визначення ВЕЗ як частини національної території, економічний потенціал якої зорієнтований на вирішення специфічного завдання або комплексу завдань.

Види:

    • безмитні торг. зони (порти, склади, транзитні зони, митні зони на підпр-вах);

    • експортні вир-чі зони (промисл., туристсько-рекреаційні);

    • імпортні вир-чі зони, зони із заміщення імпорту;

    • банк. і страх. безмитні зони;

    • зони технол. розвитку (технопарки, технополіси);

    • комплексні зони.

Д/ ВЕЗ передбачаються:

  • пільг. режим та пільг. рівень опод-ня, специфічні валют-фін. умови, банківсько-кред. система, система страх-ня, умови окремих видів платежів та система державн. інвест-ня;

  • система держ. гарантій (право на вивез-ня прибутку та капіталу, інвест-го у ВЕЗ, за межі зони та У.);

  • самостійність ек. д-ті підприємств;

  • контрактна основа працевлаштування;

ліквідація ВЕЗ після закінчення строку або до з ініціативи Президента або Кабміну

Головні мотиви їх ствоpення: збiльшення валютних надходжень до кpаїни; pозвиток експоpтних виpобництв; технiчна модеpнiзацiя окpемих галузей; pозвиток економiчно вiдсталих pегiонiв; забезпечення якомога більшої зайнятості населення; розвиток інфраструктури тощо. Згідно з ЗУ "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" в Україні залежно від господарської спрямованості та економіко-правових умов діяльності можуть створюватися такі ВЕЗ:

науково-технічні зони - ВЕЗ, туристично-рекреаційні зони, банківсько-страхові, зони прикордонної торгівлі.

Крім вищезазначених, в У можуть створюватися ВЕЗ інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у собі риси та елементи зон різних типів

30. Масштаби і особливості залучення портфельних інвестицій в економіку У

МПІ – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають права реального контролю над об’єктом інвестування. Здійснюються такі вкладення або в акції, або в боргові цінні папери (боргові розписки, облігації). Головною метою є не участь в управління підприємством, а отримання доходу у вигляді дивідендів.

На 1.04.2010 отримано 15187 млн. дол. США, більшу частину яких складають інвестиції в боргові ЦП.

У 2012 р. портфельні інвестиції зросли на 5,386 млрд доларів, до 27,129 млрд доларів.

Найбільший попит у інвесторів мали компанії ГМК, ПЕК і машинобудівного комплексу. За даними експертів, 80% цих (портфельних) інвестицій мають іноземне походження.

Прямих портфельних інвестицій за минулий рік в Україну прийшло 500 мільйонів доларів. Статистика показує нам показник прямих іноземних інвестицій у 6 мільярдів. Але 5 мільярдів становлять наші зовнішні борги.

Одна з причин, які стримують прихід великих іноз. інвестицій в укр. ек-ку, — нерозвинений фондовий ринок. Ось і виходить: є інвестори, є капітал, але немає ринку, куди цей капітал можна було б вкласти. Адже поважні російські та іноземні компанії найчастіше хочуть вкласти в підприємство не 1 млн. доларів, а десятки й сотні мільйонів. Проте, Захід цікавить можливість заробити на портф. інвестиціях. Західні фонди і банки охоче відкривають депозити у вітчизняних банках, вкладають кошти у вітчизняні держоблігації і (через укр. банки) в депозитні сертифікати Нацбанку

Очікується, що зміни в регулюванні зовн. торгівлі та валютному регулюванні разом зі зміцненням гривні приведуть до зниження інфляції, зменшення доларизації, збільшення інвест. імпорту для модернізації виробництв і вищого ек. зростання.