35. Розвиток персоналу організації.

Розвиток персоналу є важливим фактором успішної діяльності підприємства.

Завданням планування розвитку персоналу є визначення майбутніх вимог, що ставляться до робочих місць, а також планування заходів, необхідних для професійного розвитку працівників.

На підприємствах треба розробляти плани щодо подальшої освіти співробітників, направлених для набуття спеціальної професійної кваліфікації і виробничого досвіду.

Розвиток персоналу - це управління заходами, що сприяють повному розкриттю особистостей та потенціалу працівника.

Розвиток персоналу може бути професіональним та загальним.

Складові процесу розвитку персоналу організації складають:

• Професійне навчання персоналу.

• Виробнича адаптація персоналу.

• Оцінювання та атестація персоналу.

• Планування трудової кар'єри персоналу.

• Професійно-кваліфікаційне просування робітників та фахівців.

• Формування резерву керівників.

• Службово-професійне просування керівників.

Загальний розвиток – особисті якості, адаптація, самовдосконалення.

Професійний розвиток – це набуття працівником нових знань і навичок, які він зможе використовувати в своїй професійній діяльності; це також процес підготовки працівника до вирішення нових виробничих функцій, зайняттю нових посад та усунення розбіжності між вимогами і реальністю. Він вимагає значних зусиль з боку працівника, тому він неможливий без зацікавленості з його сторони. Мотивами стимуляції професійного розвитку можуть бути збереження посади або отримання іншої, забезпечення стабільності або збільшення доходів, розширення контактів працівника, набуття нових знань, що дає йому змогу підвищити конкурентоспроможність на ринку праці.

Управління розвитком персоналу сприяє ефективному використанню трудового потенціалу особистості, підвищенню її соціальної та професійної мобільності, є засобом профілактики масового безробіття.

Розвиток персоналу є одним із важливих напрямків раціонального функціонування організації на ринку.

36. Управління кар’єрою.

Управління кар'єрою персоналу – це комплекс заходів, що здійснюються кадровою службою підприємства, з планування, організації, мотивації і контролю службового зростання персоналу, виходячи з його цілей, потреб, можливостей, здібностей та схильностей, а також виходячи із цілей, потреб, можливостей і соціально-економічних умов підприємства.

Планування кар'єри забезпечує:

• взаємозв'язок цілей підприємства і працівників;

• вивчення і оцінку потенціалу просування працівників; визначення його критеріїв;

• ознайомлення працівників з реальними перспективами їхнього зростання і умовами, що дозволять їм досягти бажаного і уникнути "кар'єрних тупиків".

Як свідчить зарубіжний досвід, необхідно планувати ділову кар’єру з моменту прийняття працівника на роботу до його звільнення.

Розрізняють два види кар’єри: професійну та внутрішньоорганізаційну.

Професійна кар’єра характеризується тим, що конкретний працівник у процесі свого трудового життя проходить різні стадії розвитку: навчання, вступ на роботу, професійний ріст, підтримання індивідуальних професійних здібностей і, нарешті, вихід на пенсію. Усі ці стадії працівник може пройти послідовно в різних організаціях.

Внутрішньоорганізаційна кар’єра охоплює послідовну зміну стадій розвитку працівника в одній організації.

Вона може бути:

• вертикальною — піднімання на вищий ступінь структурної ієрархії;

• горизонтальною — переміщення в іншу функціональну сферу діяльності або виконання певної службової ролі на сходинці, що не має жорсткого формального закріплення в організаційній структурі (наприклад, виконання ролі керівника тимчасової цільової групи, програми тощо).

• центроспрямованою – вихід на безпосереднє співробітництво з керівництвом організації.

• ступенева - просування працівника може здійснюватися за допомогою чергування вертикального росту з горизонтальним, що дає значний ефект.