43. Здійснення цивільних прав

Можливість здійснення суб'єктивного цивільного права полягає в реалізації тих правомірностей, які за своїм змістом закладені у правовідношенні.

Вирізняють два принципові способи реалізації — фактичні і юридичні.

Фактичні полягають у здійсненні таких дій, які викликають їх майнові і немайнові наслідки, що стосуються прав та інтересів окремих осіб, але наслідки ці не мають юридичного характеру.

Юридичні способи здійснення суб'єктивного права полягають у реалізації дій юридичного характеру: правочинів, укладенні авторських договорів та інших наслідків.

Суб'єкти цивільного правовідношення діють на власний розсуд, і їх поведінка має відповідати закону, договору і звичаям ділового обороту. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права (ст. 12 ЦК України) .

Усі питання, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав, вирішуються фізичними та юридичними особами на власний розсуд, що зумовлено особливостями цивільно-правового регулювання, яке в основному є диспозитивним. Проте в цивільному праві можуть використовуватися і зобов'язуючі, і заборонні норми, а також норми, що встановлюють певні обмеження.

44. Особисті немайнові права,що забезпечують природне існування фізичної особи

До особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують їй соціальне буття, належать:

1) право на ім'я;

2) право на гідність, честь і ділову репутацію;

3) право на індивідуальність;

4) право на особисте життя;

5) право на інформацію;

6) право на свободу творчості та вибір роду занять;

7) право на місце проживання та недоторканність життя;

8) право на свободу пересування;

9) право на свободу об'єднань та мирні зібрання.

45. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

Особливістю особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, є те, що вони спрямовані на підтримання існування фізичної особи як біологічної (психосоматичної) істоти. До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, належать:

• право на життя;

• репродуктивні права;

• право на здоров'я;

• право на безпечне довкілля;

• право на свободу та особисту недоторканність;

• право на сім'ю, опіку та піклування.

46. Договори купівлі продажу. Сторони, порядок укладення, зміст, форма

Належить до групи договорів про передання майна у власність або інше речове право.

- Поняття договору - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийнято майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

- Загальна характеристика договору купівлі-продажу:

1) двосторонній або односторонній;

2) консенсуальний або реальний;

3) відплатний.

- Сфера застосування договору купівлі-продажу визначається з урахуванням двох критеріїв:

- суб’єктного складу договору;

- кола суспільних відносин у яких діє договір купівлі-продажу.

Залежно від кола суспільних відносин договір купівлі-продажу може застосовуватися у таких сферах: у повсякденному житті фізичних осіб для задоволення їх побутових потреб, у сферах роздрібної та оптової торгівлі, у сфері господарювання (постачання продукцією), у сфері обміну матеріальними благами тощо.

- Відповідно до сфери застосування договорів купівлі-продажу у ЦК України виділяються такі види договорів купівлі-продажу:

1) загальна купівля-продаж;

2) роздрібна купівля-продаж;

3) поставка;

4) контрактація сільськогосподарської продукції;

5) постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

6) міна.

- До джерел правового регулювання договору купівлі-продажу належать:

1. Нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства), у тому числі міжнародні договори України:

- Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень 1980);

- Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів (Нью-Йорк 1974).

2. Звичай, зокрема, звичай ділового обороту

Стаття 668. Перехід ризику випадкового знищення або

випадкового пошкодження товару

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження

товару, проданого під час його транспортування, переходить до

покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не

встановлено договором або звичаями ділового обороту.

Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)

3. Судовий прецедент

4. Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).

Сторонами договору купівлі-продажу можуть виступати будь-які учасники цивільних відносин у межах встановленої дієздатності, тобто:

1) фізичні особи;

2) юридичні особи;

3) держава Україна;

4) Автономна Республіка Крим;

5) територіальні громади;

6) іноземні держави та інші суб’єкти цивільного права.

- Якщо сторонами договору купівлі-продажу стають суб’єкти господарювання і не господарюючі суб’єкти-юридичні особи, такий договір купівлі-продажу називається господарським (ч.4 ст. 263 ГК України).

-.Зміст договору купівлі-продажу становлять його умови.

- Предмет договору купівлі-продажу.

Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу

1. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами, що мають особистий характер, наприклад, вважаються: вимоги, що випливають із особистих немайнових прав, вимоги про сплату аліментів, пенсій, інших виплат, встановлених законом, вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, вимоги тісно пов’язані з особою кредитора тощо.

- Законом або договором можуть встановлюватися особливі вимоги щодо товару, які вважаються ознаками предмету договору:

1) кількість товару (ст. 669 ЦК);

2) асортимент товару, тобто його співвідношення за видами, моделями, розмірами, кольором або іншими ознаками (ст. 671 ЦК);

3) якість товару (ст. 673 ЦК);

4) комплектність товару, тобто певний набір товару (ст. 683 ЦК);

5) тара та упаковка товару (ст. 685 ЦК).

- Ціна за договором купівлі-продажу.

Стаття 691. Ціна товару

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу,

(Стаття 632. Ціна

4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.)

2. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

3. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання

- Строки у договорі купівлі-продажу.

1) строк виконання обов’язку передати товар.

У строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає можливості визначити цей строк, то відповідно до положень ст. 530 ЦК.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

2) гарантійні строки;

3) строки придатності товару;

4) строки виявлення недоліків і пред’явлення вимоги у зв’язку з недоліками проданого товару;

5) строки позовної давності.

• Інші умови договору купівлі-продажу.

1. умова щодо доставки товару;

2. умова про зберігання проданого товару;

3. умова щодо ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару;

4. умова щодо порядку оплати товару;

5. умова щодо страхування товару;

6. тощо.

47. Договір роздрібної купівлі-продажу. Захист прав споживачів

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

- двосторонній;

- консенсуальний або реальний (якщо виконується в момент укладення договору);

- відплатний.

Укладення та форма договору роздрібної купівлі-продажу

- Особливості укладення:

1) публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу (ст. 699 ЦК);

2) застосування положень про укладення публічного договору (ст. 633 ЦК);

3) надання необхідної та достовірної інформації про товар (ч.1 ст. 700 ЦК);

4) огляд товару, проведення перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром (ч.2 ст. 700 ЦК);

5) момент укладення договору – сплата грошей.

- Особливості форми.

- Може укладатися в різних формах:

1) усній (якщо виконується в момент укладення);

2) письмовій (якщо не виконується в момент укладення):

Н-д- - договір з умовою про доставку товару покупцеві (ст. 704 ЦК);

• 3) шляхом вчинення конклюдентних дій (продаж товарів з використанням автоматів – ст. 703 ЦК). Відповідно до ч.3 ст. 698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство України про захист прав споживачів.

• Це означає, що цей договір укладається у сфері захисту прав споживачів.