Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
204 Кб
Скачать
☆

63. Договір страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За загальною характеристикою договір страхування є:

-двосторонній;

-реальний (вваж укладеним з моменту внесення 1 страхового внеску);

-відплатний.

-належить до дог про надання фін послуг

- може бути договором на користь 3-ї особи

-є алеаторним

- за своєю суттю є договором приєднання

-притаманні ознаки публ договору

дві форми:

1)договір добровільного страхування

2)договір обов’язкового страхування

Різновидами договору страхування є співстрахування та перестрахування.

Джерела пр регулювання:

  • Цивільний кодекс;

  • Закон України «Про страхування

  • Закон Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

  • Закон України «Про захист прав споживачів»

  • Правила страхування.

- договори страхування, звичаї ділового обороту тощо.

64. Види страхування. Майнове та особисте страхування

Майнове страхування. Об'єктами цієї галузі є матеріальні цінності у широкому понятті - майно громадян, основні й оборотні засоби підприємств, організацій та установ, транспортні засоби тощо. Призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитку, що виражається при загибелі й ушкодженні яких-небудь предметів через настання стратегічного випадку. Страхувальником виступає власник майна. Максимальний розмір страхового відшкодування визначається страховою сумою і виплачується при повній загибелі майна. При ушкодженні майна відшкодування складає частину страхової суми, в залежності від ступеня ушкодження і методу відшкодув

Особове страхування. Об'єктом є життя, здоров'я і працездатність населення. Його призначення - виплата громадянам обумовленої грошової суми при настанні визначеної події в їхньому житті.

Особисте страхування підрозділяється на:

1. Страхування від нещасних випадків:

- індивідуальне страхування громадян;

- страхування працівників за рахунок організацій, де вони працюють;

- страхування дітей і школярів;

- страхування пасажирів авіаційного і залізничного транспорту.

2. Страхування життя:

- змішане страхування; його тарифи підвищуються зі збільшенням віку і знижуються при великій тривалості дії договору;

- страхування дітей;

- весільне страхування;

- страхування пенсій;

- страхування на випадок смерті застрахованого;

- страхування на випадок втрати працездатності.

ання витрат.

65. Кредитний договір. Види кредитів

Поняття кредитного договору.

Кредитний договір — це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановле­них договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки (ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами цього договору.

Кредитний договір, як правило, завжди є відплатним. У зв'язку з цим надання безвідсоткових кре­дитів в Україні можливе лише у виняткових випадках, передбаче­них законом (ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Кредитний договір є двостороннім, тобто договором, за яким обидві сторони договору мають права та обов'язки

Сторони кредитного договору. Сторонами кредитного догово­ру є кредитодавець та позичальник.

Предмет кредитного договору. На відміну від договору пози­ки, предметом кредитного договору можуть бути лише грошові ко­шти у готівковій формі (банкноти або монети) або у безготівковій формі (записи на рахунках банків). Предметом кредитного договору може бути національна валюта України та іноземна валюта.

Форма кредитного договору. Кредитний договір укладається у простій письмовій формі, яка потребує від сторін фіксації його зміс­ту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або ін­ших технічних засобів зв'язку (статті 207, 1055 ЦК України).

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової фор­ми, є нікчемним (ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Види кредитів (ч.2 ст. 347 ГК України).

І За строками користування:

1) короткострокові (до одного року);

2) середньострокові (до трьох років);

3) довгострокові (понад три роки).

ІІ За способом забезпечення:

1) забезпечені;

2) незабезпечені (бланкові).

ІІІ За ступенем ризику

1) стандартні кредити;

2) кредити з підвищеним ризиком.

IV За методами надання:

1) кредити, що надаються у разовому порядку;

2) кредити, що надаються відповідно до відкритої кредитної лінії;

3) гарантовані (із заздалегідь обумовленою датою надання).

V За строками погашення:

1) кредити, що погашаються водночас;

2) кредити, що погашаються у розстрочку;

3) кредити, що погашаються достроково (як за заявою позичальника, так і на вимогу кредитора).

VI За метою надання:

1) підприємницькі кредити;

2) бланкові кредити.

66. Розрахункові відносини. Безготівкові форми розрахунків

Головною складовою платіжного обігу є готівковий та безготівковий обіг грошових коштів. Розрахунки будь-якими платіжними засобами, передбаченими банківськими правилами, є правочинами, а відтак передбачають встановлення, припинення або зміну цивільних прав і обов'язків.

Розрахунок може виконувати ряд функцій. Як правило, проведення розрахунку спрямоване на здійснення платежу, який, у свою чергу, спрямований на повне або часткове виконання грошового зобов'язання шляхом сплати безпосередньо кредитору певної грошової суми готівкою або зарахування коштів у безготівковій формі на визначений кредитором рахунок. Проте розрахунки можуть провадитись з метою зарахування зустрічних вимог (ст. 601 ЦК України) або як дії, спрямовані на здійснення переказу коштів. У деяких випадках під розрахунками розуміють правомірні дії боржника, спрямовані на погашення грошового зобов'язання, які призводять до припинення або заміни цього зобов'язання, наприклад передання відступного (ст. 600 ЦК України), новація (ст. 604 ЦК України) або прощення боргу (ст. 605 ЦК України).

Фізичні особи, які не здійснюють підприємницької діяльності, при розрахунках можуть застосовувати також і безготівкову форму, яка передбачає передачу коштів шляхом використання банківських рахунків і здійснення розрахункових банківських операцій. При цьому слід зазначити, що обліковані на рахунках грошові кошти не можуть розглядатися законним платіжним засобом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" розрахунковими банківськими операціями є рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Під час обігу грошових коштів у безготівковій формі не відбувається передача матеріальних знаків, проте відповідна грошова сума обліковується на відповідному рахунку в банку і надалі грошовий обіг відбувається за допомогою розрахункових документів у електронному вигляді3 або паперовому вигляді.