- •1.Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення числа
- •2.Методика вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •3.Методика вивчення нумерації чисел в межах 1000.
- •4.Методика вивчення нумерації чисел у концентрі « Багатоцифрові числа»
- •5.Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання. Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6.Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання двоцифрових чисел.
- •7 І 8.Методика вивчення усних і письмових прийомів додавання і віднімання чисел у концентрі «Тисяча».Методика вивчення прийомів додавання та віднімання багатоцифрових чисел.
- •9.Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, звязком між ними.
- •10.Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •11.Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі.
- •12.Методика вивчення табличних випадків множення та ділення.
- •13.Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •14.Методика вивчення особливих випадків множення та ділення з 0 і 1, 10, круглими числами.
- •15.Методика вивчення нумерації чисел в межах 10 і 20.
- •16.Методика вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць, довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях довжини.
- •17.Методика вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях площі.
- •18.Методика вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій на іменованими числами, вираженими в цих одиницях.
- •19.Методика вивчення часу, швидкості, відстані та зв’язку між ними.
- •20.Методика розвязування задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •22. Підготовча робота до ознайомлення з першою простою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •23.Методика навчання учнів розвязувати прості задачі на додавання, віднімання, множення та ділення.
- •24.Методика навчання учнів розвязувати прості задачі на множеня і ділення.
- •25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Методика введення першої першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розвязання цього питання.
- •26.Методика навчання учнів розвязувати задачі на рух.
- •27.Методика навчання учнів розвязувати задачі на знаходження невідомого за двома різницями, на пропорційне ділення.
- •30.Методика вивчення рівнянь, нерівностей, що містять змінну.
- •Найпростіші рівняння:
- •Складені рівняння:
- •31.Методика розвязування задач на подвійне зведення до одиниці та ускладених задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •32.Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами та їх найпростішими властивостями(точка,пряма,відрізок,ламана,многокутники,коло,круг тощо).
- •33.Методика навчання учнів розвязувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •34.Методика навчання учнів розвязувати задачі на обчислення периметра та площі геометричних фігур.
- •35.Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у поч. Школі. Порівняння дробів.
- •Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення числа
25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Методика введення першої першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розвязання цього питання.
Підготовча робота до введення складених задач. На уроках ознайомлення зі складеними задачами важливо, щоб учні зрозуміли їхню основну відмінність від простих: ці задачі не можна розв'язати відразу, однією дією. Щоб відповісти на запитання задачі, спочатку знаходять число, якого немає в умові задачі. Розв’яз задач з недостатніми даними, розв’яз задач які входять до складеної, у постановці запитання до задачі, розв’яз задач із двома запитаннями.
Ознайомлення зі складеною задачею. Для ознайомлення учнів зі складеною задачею доцільно взяти таку, яка розв'язується різними діями першого ступеня. Варто розпочати із задачі, що складається з задач на знаходження суми й остачі.
Задача. Сашко приніс 6 морквин, а Оленка — 4 морквини. 8 морквин вони віддали кролям. Скільки морквин залишилося?
Розгляньмо два способи введення складеної задачі.
І спосіб. Учитель читає задачу, а хлопчик і дівчинка виконують відповідно ті дії, про які йдеться в умові. Повторюючи задачу, вчитель записує її коротко на дошці:
Принесли — 6 м. і 4 м. Віддали — 8 м. Залишилося — ? Потім за цим записом задачу аналізують.
Сашко приніс 6 морквин, а Оленка — 4 морквини. Про що можна дізнатися за цими даними? (Скільки всього морквин принесли Сашко й Оленка). Якою дією? (Дією додавання). Якщо буде відомо, скільки всього морквин принесли діти і скільки морквин вони віддали кролям, то про що можна дізнатися? Якою дією? (Учитель записує на дошці розв'язання, залучаючи дітей).
II спосіб. На столі стоїть кошик і лежать 6 та 4 морквини.
— Складемо і розв'яжемо задачу про морквини. Сашко приніс 6 морквин і поклав їх у кошик. (Учитель показує 6 морквин і кладе їх у кошик). Оленка принесла 4 морквини і поклала їх у кошик. (Учитель інсценує). 8 морквин діти віддали кролям. (Учитель виймає з кошика 8 морквин). Отже, що нам відомо? Скільки морквин приніс Сашко? (6). Скільки морквин принесла Оленка? (4). Скільки морквин діти віддали кролям? (8). А що нам невідомо? (Вчитель заглядає в кошик). Скільки морквин залишилося в кошику? Це є запитання задачі. Ми склали задачу. Запишемо її коротко і повторимо зміст задачі.
— Правильно, у кошику залишилось 2 морквини. Як ви дізналися про це? (Від числа 10 відняли 8). Звідки взялося число 10? В умові ж його не було. (До числа 6 додали 4).
Отже, ми спочатку до числа 6 додали 4. Про що дізналися цією дією? (Скільки всього морквин поклали в кошик). Що робили потім? (Від числа 10 відняли 8. Отримали 2, тобто знайшли, скільки морквин залишилось у кошику). Щоб розв'язати цю задачу, ми виконали не одну, а дві дії. Причому ми не тільки дібрали дії, а й визначили порядок їх виконання, тобто склали план розв'язування. Запишемо розв'язання: 1)6 + 4= 10(м.); 2) 10-8 = 2 (м.). 250
Учитель спочатку з'ясовує, про що дізналися в першій дії, а тоді — в другій дії.
Тут ознайомлення зі складеною задачею відбувається так само, як і ознайомлення з простою задачею. Потребу у виконанні двох дій і складанні плану розв'язування учні "відкривають" самі.
Із даної складеної задачі утворили 2 прості задачі з яких лруга є продовженням першої.
