- •1.Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення числа
- •2.Методика вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •3.Методика вивчення нумерації чисел в межах 1000.
- •4.Методика вивчення нумерації чисел у концентрі « Багатоцифрові числа»
- •5.Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання. Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6.Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання двоцифрових чисел.
- •7 І 8.Методика вивчення усних і письмових прийомів додавання і віднімання чисел у концентрі «Тисяча».Методика вивчення прийомів додавання та віднімання багатоцифрових чисел.
- •9.Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, звязком між ними.
- •10.Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •11.Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі.
- •12.Методика вивчення табличних випадків множення та ділення.
- •13.Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •14.Методика вивчення особливих випадків множення та ділення з 0 і 1, 10, круглими числами.
- •15.Методика вивчення нумерації чисел в межах 10 і 20.
- •16.Методика вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць, довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях довжини.
- •17.Методика вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях площі.
- •18.Методика вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій на іменованими числами, вираженими в цих одиницях.
- •19.Методика вивчення часу, швидкості, відстані та зв’язку між ними.
- •20.Методика розвязування задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •22. Підготовча робота до ознайомлення з першою простою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •23.Методика навчання учнів розвязувати прості задачі на додавання, віднімання, множення та ділення.
- •24.Методика навчання учнів розвязувати прості задачі на множеня і ділення.
- •25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Методика введення першої першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розвязання цього питання.
- •26.Методика навчання учнів розвязувати задачі на рух.
- •27.Методика навчання учнів розвязувати задачі на знаходження невідомого за двома різницями, на пропорційне ділення.
- •30.Методика вивчення рівнянь, нерівностей, що містять змінну.
- •Найпростіші рівняння:
- •Складені рівняння:
- •31.Методика розвязування задач на подвійне зведення до одиниці та ускладених задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •32.Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами та їх найпростішими властивостями(точка,пряма,відрізок,ламана,многокутники,коло,круг тощо).
- •33.Методика навчання учнів розвязувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •34.Методика навчання учнів розвязувати задачі на обчислення периметра та площі геометричних фігур.
- •35.Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у поч. Школі. Порівняння дробів.
- •Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення числа
32.Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами та їх найпростішими властивостями(точка,пряма,відрізок,ламана,многокутники,коло,круг тощо).
Основним завданням вивчення геометричного матеріалу в 1-3 класах є формування в учнів чітких уявлень і понять про такі геометричні фігури, як точка, пряма лінія, відрізок прямої, ламана лінія, кут, многокутник, круг. Одним із завдань навчання є вироблення в учнів практичних умінь вимірювати і будувати геометричні фігури за допомогою креслярських і вимірювальних інструментів і без них. Треба також дати початкове уявлення про точність побудов і вимірювань. Геом мат в курсі матем не виділено в окремо тему або розділ. На його вивч виділяється 3 – 7 хв кожного уроку матем.
Враховуючи завдання під час вивчення геом. матеріалу треба широко використовувати різні наочні посібники. При ознайомл вчитель повинен навчити виділяти, називати і показувати геом. фігури, правильно зображати фігури на паперу і дошці, позначати вказану фігуру за доп букв.
Розкриваючи геом. матеріал учням 1-3 класів, треба враховувати, що перші уявлення про форму, розміри і взаємне положення предметів у просторі діти нагромаджують ще в дошкільний період. З точкою учні ознайомлюються з перших кроків навчання в 1 класі. Діти за зразком виконують такі завдання: поставити точку в середині клітинки, в середині однієї з сторін клітинки, з’єднайте поставлені точки відрізками за зразком . Точка – це слід який залишає олівець на папері чи місце перетину двох відрізків. У 2 класі учні ознайомл. з позначенням точок латинськими буквами. Через 21 точку можна провести безліч прямих. Через 2 єдину пряму в безліч кривих.
З відрізком прямої учні ознайомлюються також практично: позначають на прямій дві точки і вчитель пояснює, що цю частину прямої від одної точки до другої називають відрізком прямої, або коротко - відрізком, а точки - кінцями відрізка. Діти ставлять точки на інших прямих, накреслених на дошці і показують утворені відрізки і кінці відрізків Поступово учні переконуються, що рівні відрізки мають однакове число взятих одиниць довжини, а нерівні - неоднакове число: той відрізок має більше одиниць, який довший.
При формув уявлень про пряму вчитель приносить нитку і пропонує її натягнути. Тоді притиснути до дошки та провести вздовж неї слід. Це пряма лінія. Ослаблена нитка – крива.
Використовуючи поняття відрізка, учнів 2 класу ознайомлюють з ламаною лінією. Для цього за зразком, дають завдання учням побудувати лінію з паличок або паперових смужок. Учитель дає назву новій лінії. На дошці зображують іноді ламану за допомогою кольорової нитки, натягнутої між кількома кнопками - „точками”, які не лежать на одній прямій. Учні проводять ламані лінії на дошці і в зошитах: ставлять 3 точки, які не лежать на одній прямій, і з’єднують їх відрізками. Щоразу діти підраховують, скільки відрізків має ламана лінія, або скільки в неї ланок.
Поняття про многокутники формуються у дітей поступово, протягом усього початкового навчання і в наступних класах. Спочатку під час вивчення першого десятка, геометричні використовують як дидактичний матеріал. Потім вивчають окремі види многокутників. На цьому етапі розглядають елементи многокутників: сторони, дуги, вершини. Потім діти самостійно моделюють трикутники з паличок і кусочків пластиліну або з паперових смужок; позначивши вершини, креслять і розмальовують трикутники в зошитах; знаходять предмети, які мають форму трикутників; відшукують трикутники серед інших геометричних фігур, накреслених на дошці. При цьому вчитель повинен потурбуватись, щоб учні розглядали різні види трикутників (рівносторонні, прямокутний, тупокутний, гострокутний.У процесі таких вправ діти навчаються правильно показувати елементи трикутника: вершини (показують точки), сторони (показують відрізки, проводячи указкою від одного кінця відрізка до другого), кути (показують кут разом з його внутрішньою частиною віялоподібним рухом указки від однієї сторони кута до другої, встановлюючи один кінець її у вершині кута).
Далі в такому самому плані розглядають чотирикутники, п’ятикутники і т.д., пов’язуючи цю роботу з вивченням відповідних чисел у межах першого десятка. Виділяючи елементи многокутників, учні підмічають зв’язок між числом елементів і назвою фігури (три сторони, три вершини, три кути - трикутник; чотири сторони, чотири вершини, чотири кути - чотирикутник і т.д.). Крім того, діти усвідомлюють, що многокутник, має однакову кількість кутів, вершин і сторін.. Для моделювання краще використати набір паличок або паперових смужок різної довжини, щоб спостереження не обмежувались рівносторонніми многокутниками.
У II класі учні ознайомлюються з колом, навчаються креслити коло за допомогою циркуля, ознайомлюються з елементами кола і круга - центром і радіусом. Точку в яку ставлять циркуль назив центром, а інша ніжка рухається, викреслюючи лінію назив колом. Частина аркуша обмежена колом є кругом. Усі ці відомості діти засвоюють у процесі практичних вправ. Наприклад, з’єднавши точки, що лежать на колі, з центром і порівнявши утворені відрізки, діти впевнюються, що ці відрізки рівні між собою. Вводять назву таких відрізків - радіус круга або кола. Зіставивши круг з многокутником, учні встановлюють, що межею многокутника є замкнута ламана лінія, а межею круга - замкнута крива лінія - коло. Щоб учні не плутали круг і коло, дають спеціальні вправи, наприклад: проведіть коло і розмалюйте круг, позначте центр круга або кола, а також точки, які лежать всередині круга, зовні круга, на колі.
Учні І-ІУ класів повинні навчитися виконувати наступні елементарні геометричні побудови:
побудова точки; побудова прямої; побудова кривих; побудова відрізків; побудова многокутників;
побудова кутів; побудова кола. Всі вказані побудови виконуються, як правило на папері в клітинку.
Вимоги до формування у дітей необхідності дотримання у процесі геометричних побудов наступні: а) формування уміння правильно використовувати при побудовах олівець (тримання, нахил, натискування); б) правильне положення руки, яка тримає лінійку чи косинець; в) висока якість виконуваних малюнків, що включає однакову товщину ліній, охайність, чіткість.
г) дотримання вказаних розмірів.
