- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна наука
- •1.5. Еволюція визначення предмета економічної теорії
- •Загальні властивості та відмінності економічних законів і законів природи
- •1.13. Рівні використання економічних законів
- •Тема 2. Виробництво і його основні фактори. Суспільний продукт
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
- •Взаємозв'язок потреб і виробництва як основа економічного розвитку
- •Тема 4. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Тема 5. Товарне виробництво та товарно-грошові відносини.
- •Основні риси натурального господарства
- •Тема 6. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •Фактори виробництва
- •6.16. Основні п
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки.
- •8.7. Ринкова рівновага попиту і пропозиції
- •10.2. Суб'єкти підприємництва
- •Види та функції інжинірингових фірм
- •12.15. Необхідність і особливості державного регулювання апк
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •Норма нагромадження національного доходу (н)
- •Обчислення ввп методом «за доходами»
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники.
- •Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •Гранична схильність до споживання ( )
- •Гранична схильність до заощадження ( )
- •Національні заощадження ( ), (чисті заощадження)
- •16.3. Внутрішня суперечність зайнятості
- •Повна зайнятість ( )
- •Рівень безробіття ( )
- •Рівень зайнятості ( )
- •20.5. Етапи приватизації в Україні
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
Гранична схильність до споживання ( )
–
зміни у споживанні;
–
зміни в доході.
Заощадження (З)
З = НД – С
НД – національний доход;
С – споживання
Гранична схильність до заощадження ( )
–
зміни в заощадженні;
– зміни в національному доході
Національні заощадження ( ), (чисті заощадження)
НД – національний доход;
З – обсяги заощаджень національного доходу за рік
Підтема 11.3. Зайнятість, відтворення робочої сили та її державне регулювання
Зайнятість: суть і форми.
Теорії зайнятості. Неповна зайнятість. Безробіття.
Відтворення робочої сили.
Ринок праці як економічна категорія і економічне явище
. Суб'сктно-об'єктна структура ринку праці
16.3. Внутрішня суперечність зайнятості
Типи зайнятості
Формування та рух економічно активного населення
Форми зайнятості
Принципи державного регулювання праці
Методи впливу на рівень зайнятості
Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, справді шукають роботу та здатні приступити до неї.
Вимушена неповна зайнятість — зайнятість працівників, які в поточному році перебували в адміністративних відпустках без збереження заробітної плати або працювали в режимі неповного дня (тижня).
Добровільне безробіття — безробіття, зумовлене тим, що робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але стали б до роботи, якби зарплата була вищою.
Економічно активне населення — населення обох статей віком від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропонування робочої сили для виробництва товарів і послуг.
Ефективність зайнятості — повнота і раціональність у комплексі визначають ефективність зайнятості, тобто забезпечуваний нею оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов.
Зайнятість — діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.
Людський капітал — запас у людини здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, які сприяють зростанню продуктивності її праці і впливають на збільшення доходів (заробітків).
Неповна зайнятість — певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.
Особистий чинник виробництва — робоча сила, яку розглядають у контексті її зв’язку із засобами виробництва, що за своїм характером є об’єктивними чинниками виробництва.
Повна зайнятість — використання всіх придатних для цього ресурсів; характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати.
Продуктивна сила людини праці — робоча сила людини, тобто здатність до праці. Має дві характеристики: 1) кількісну (кількість носіїв здатності до праці) і 2) якісну (стан фізичного розвитку і здоров’я людини (ключовий аспект у сучасних умовах), рівень освіти і кваліфікації, здатність приводити в дію засоби виробництва, удосконалювати засоби і предмети праці, підносити свій рівень кваліфікації).
Рівень безробіття — виражене у відсотках відношення чисельності безробітних до чисельності робочої сили (включаючи й безробітних).
Розширене відтворення сукупної робочої сили — зростання її чисельності в органічному зв’язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення.
Структурне безробіття — невідповідність між пропонуванням і попитом на працівників.
Сукупна робоча сила — кооперація індивідуальних робочих сил у певній суспільно-комбінованій формі.
Форми зайнятості — конкретні способи включення працівників в систему суспільного виробництва.
Фрикційне безробіття — безробіття, що виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, регіонами, а також на різних стадіях життєвого циклу.
Циклічне безробіття — безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються.
Зайнятість – сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних людей робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходу.
Економічно активне населення – це чисельність населення віком від 15 до 60 років (працездатне), яке пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і послуг з метою одержання доходу.
Безробіття – соціально-економічне явище, пов’язане з перевищен-ням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.
Безробітний – це непрацююча особа, працездатна, працездатного віку, яка активно шукає роботу, зареєстрована у службі зайнятості і готова почати працювати у будь-який момент.
Працездатне населення – населення працездатного віку, яке не має обмежень до праці.
Працездатний вік – встановлений державою у законодавчому порядку вік громадян, які складають економічно активне населення.
