Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Наочний посІбник.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
29 Мб
Скачать
☆
  1. Гранична схильність до споживання ( )

– зміни у споживанні;

– зміни в доході.

  1. Заощадження (З)

З = НД – С

НД – національний доход;

С – споживання

  1. Гранична схильність до заощадження ( )

– зміни в заощадженні;

– зміни в національному доході

  1. Національні заощадження ( ), (чисті заощадження)

НД – національний доход;

З – обсяги заощаджень національного доходу за рік

Підтема 11.3. Зайнятість, відтворення робочої сили та її державне регулювання

  • Зайнятість: суть і форми.

  • Теорії зайнятості. Неповна зайнятість. Безробіття.

  • Відтворення робочої сили.

Ринок праці як економічна категорія і економічне явище

. Суб'сктно-об'єктна структура ринку праці

16.3. Внутрішня суперечність зайнятості

Типи зайнятості

Формування та рух економічно активного насе­лення

Форми зайнятості

Принципи державного регулювання праці

Методи впливу на рівень зайнятості

Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, справді шукають роботу та здатні приступити до неї.

Вимушена неповна зайнятість — зайнятість працівників, які в поточному році перебували в адміністративних відпустках без збереження заробітної плати або працювали в режимі неповного дня (тижня).

Добровільне безробіття — безробіття, зумовлене тим, що робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але стали б до роботи, якби зарплата була вищою.

Економічно активне населення — населення обох статей віком від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропонування робочої сили для виробництва товарів і послуг.

Ефективність зайнятості — повнота і раціональність у комплексі визначають ефективність зайнятості, тобто забезпечуваний нею оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов.

Зайнятість — діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.

Людський капітал — запас у людини здоров’я, знань, навичок, здіб­ностей, мотивацій, які сприяють зростанню продуктивності її праці і впливають на збільшення доходів (заробітків).

Неповна зайнятість — певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.

Особистий чинник виробництва — робоча сила, яку розглядають у контексті її зв’язку із засобами виробництва, що за своїм характером є об’єктивними чинниками виробництва.

Повна зайнятість — використання всіх придатних для цього ресурсів; характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати.

Продуктивна сила людини праці — робоча сила людини, тобто здатність до праці. Має дві характеристики: 1) кількісну (кількість носіїв здатності до праці) і 2) якісну (стан фізичного розвитку і здоров’я людини (ключовий аспект у сучасних умовах), рівень освіти і кваліфікації, здатність приводити в дію засоби виробництва, удосконалювати засоби і предмети праці, підносити свій рівень кваліфікації).

Рівень безробіття — виражене у відсотках відношення чисельності безробітних до чисельності робочої сили (включаючи й безробітних).

Розширене відтворення сукупної робочої сили — зростання її чисельності в органічному зв’язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення.

Структурне безробіття — невідповідність між пропонуванням і попитом на працівників.

Сукупна робоча сила — кооперація індивідуальних робочих сил у певній суспільно-комбінованій формі.

Форми зайнятості — конкретні способи включення працівників в систему суспільного виробництва.

Фрикційне безробіття — безробіття, що виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, регіонами, а також на різних стадіях життєвого циклу.

Циклічне безробіття — безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються.

Зайнятість – сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних людей робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходу.

Економічно активне населення – це чисельність населення віком від 15 до 60 років (працездатне), яке пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і послуг з метою одержання доходу.

Безробіття – соціально-економічне явище, пов’язане з перевищен-ням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.

Безробітний – це непрацююча особа, працездатна, працездатного віку, яка активно шукає роботу, зареєстрована у службі зайнятості і готова почати працювати у будь-який момент.

Працездатне населення – населення працездатного віку, яке не має обмежень до праці.

Працездатний вік – встановлений державою у законодавчому порядку вік громадян, які складають економічно активне населення.