- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна наука
- •1.5. Еволюція визначення предмета економічної теорії
- •Загальні властивості та відмінності економічних законів і законів природи
- •1.13. Рівні використання економічних законів
- •Тема 2. Виробництво і його основні фактори. Суспільний продукт
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
- •Взаємозв'язок потреб і виробництва як основа економічного розвитку
- •Тема 4. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Тема 5. Товарне виробництво та товарно-грошові відносини.
- •Основні риси натурального господарства
- •Тема 6. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •Фактори виробництва
- •6.16. Основні п
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки.
- •8.7. Ринкова рівновага попиту і пропозиції
- •10.2. Суб'єкти підприємництва
- •Види та функції інжинірингових фірм
- •12.15. Необхідність і особливості державного регулювання апк
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •Норма нагромадження національного доходу (н)
- •Обчислення ввп методом «за доходами»
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники.
- •Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •Гранична схильність до споживання ( )
- •Гранична схильність до заощадження ( )
- •Національні заощадження ( ), (чисті заощадження)
- •16.3. Внутрішня суперечність зайнятості
- •Повна зайнятість ( )
- •Рівень безробіття ( )
- •Рівень зайнятості ( )
- •20.5. Етапи приватизації в Україні
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
Світове господарство: сутність та структура.
Міжнародний поділ праці і спеціалізація.
Інтернаціоналізація господарських відносин.
Економічні засади функціонування світового господарства
Форми міжнародного поділу праці
Форми інтернаціоналізації економік
Форми міжнародних економічних відносин
Суб'єкти світового господарства
Форми міжнародного руху капіталів
Форми вивозу капіталів
Функції міжнародного ринку капіталу
Форми міжнародного науково-технічного співробітництва
Зміст концепції нового міжнародного економічного порядку
Зміст концепції міжнародної економічної безпеки
Особливості світового ринку послуг
Структура національної валютної системи
Форми золотого стандарту
Причини міжнародної міграції робочої сили
Форми міжнародної міграції робочої сили
Загальна характеристика процесу глобалізації
Фактори глобалізації
Генезис глобальної інтеграції
Ознаки глобалізації
Глобалізація економіки як процес переходу від світової до планетарної господарської системи
Функціональні блоки глобальної економіки
Рівневі прояви глобалізації
Суперечливий вплив глобалізації на світо господарський розвиток
Класифікація глобальних проблем за сферами дії
Інтегративна єдність соціо-еколого-економічного прогресу в концепції самопідтримуючого (сталого) розвитку
Стратегічні напрямки екорозвитку
Основні сфери міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем
Економічна інтеграція — широке міждержавне об’єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру (включаючи спільні керівні та інші установи).
Інтернаціоналізація виробництва — економічна форма розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва. Вона передбачає розвиток таких організаційно-економічних форм, які пов’язують виробництво одних країн зі споживанням його результатів в інших.
Міжнародна кооперація — форма міжнародного поділу праці, яка полягає в розвитку міжнародних виробничих зв’язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб’єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих процесів.
Міжнародна спеціалізація — форма міжнародного поділу праці, за якої зосередження однорідного виробництва у світі відбувається на основі прогресуючої диференціації виробничих процесів між різними країнами та їх суб’єктами.
Міжнародний поділ праці — процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.
Світове господарство — сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою си- стемою міжнародних економічних відносин.
Транснаціоналізація — формування внутрішньокорпоративних міжнародних ринків, що охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої сили.
Транснаціональна корпорація — група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка розташована в одній конкретній країні.
Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Валютний паритет — співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо.
Валютний ринок — система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі-продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.
Вільна торгівля — зовнішньоторговельна політика, що не обмежується жодними протекціоністськими бар’єрами.
Експорт підприємницького капіталу — вкладання (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання частини їх акцій.
Конвертованість валюти — здатність резидентів і нерезидентів вільно, без усіляких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.
Міжнародна валютна система — форма організації валютних відносин у межах світового господарства.
Міжнародна торгівля — форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів і послуг за межі, що позначені державними кордонами.
Міжнародна трудова міграція — форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.
Міжнародне науково-технічне співробітництво — форма міжнародних економічних відносин, що являє собою систему економічних зв’язків у сфері науки, техніки, виробництва.
Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) — переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання.
Міжнародні валютні відносини — форма міжнародних економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням грошей як світових.
Міжнародні економічні відносини — система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли за межі національних господарств.
Міжнародні фінансово-кредитні відносини — відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків.
Національна валютна система — форма організації валютних відносин країни, що визначається її валютним законодавством.
Нетарифне обмеження — регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою кількісних (квотування, ліцензування, «добровільне обмеження»), прихованих (державні закупівлі, технічні бар’єри) або фінансових (субсидії, кредитування, демпінг) інструментів.
Платіжний баланс — статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться дані щодо зовнішньоекономічних операцій даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.
Позиковий капітал експортується у вигляді грошових кредитів уряду або підприємствам інших країн, вкладення грошей на банківські рахунки за кордон.
Портфельні інвестиції — капіталовкладення в підприємства інших країн, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.
Протекціонізм — політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту національної економіки, стимулює розвиток вітчизняного виробництва.
Прямі інвестиції — капіталовкладення в підприємства інших країн, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід.
Світова ціна — інтернаціональна вартість товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певного виду продукції та формується в процесі здійснення великих і результативних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку.
Світовий ринок позикових капіталів — механізм акумуляції та перерозподілу світових фінансових ресурсів, котрий діє під впливом попиту на позиковий капітал та його пропонування з боку позичальників і кредиторів з різних країн.
Світовий товарний ринок — частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів матеріального виробництва.
Тарифне обмеження — інструмент регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою мит і тарифних квот.
Глобалістика — самостійна галузь знань про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації.
Глобальні проблеми — всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу.
Демілітаризація економіки — роззброєння і ліквідація оборонних галузей виробництва.
Екологічно безпечне розширене відтворення світової економіки — нарощування обсягів виробництва, яке супроводжується прискореним розвитком технологій, що поступово поліпшують навколишнє середовище та якість життя людей на земній планеті.
Екологія — характеризує взаємовідносини суспільства з природою, посилення людського впливу на навколишній світ.
Збереження миру — це ліквідація озброєнь, демілітаризація економік усіх країн планети, повна ліквідація воєнних блоків та воєнних конфліктів як між країнами, так і в окремих країнах.
Конверсія — зміна пропорцій розподілу фінансових, людських і матеріальних ресурсів між цивільною і військовою сферами, переключення в ході роззброєння військового виробництва й інших видів військової діяльності на мирні цілі.
Нове політичне мислення — усвідомлення всіма народами планети важливості негайного вирішення глобальних проблем, включаючи розробку системи ефективних міжнародних процедур і механізмів, здатних забезпечити збереження і розвиток людської цивілізації в цілому.
Цивільне виробництво — виробництво продукції для задоволення особистих потреб людей у предметах споживання і виробничих потреб.
Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національ-них економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торгівельно-виробничими, фінансовими, науково-технічними зв’язками.
Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів і послуг відповідно до їх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.
Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних зв’язків між країнами.
Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.
Міжнародні корпорації (МК) – концерн або союз концернів різних країн, які домінують в одній або кількох сферах світового господарства.
Транснаціональні корпорації (ТНК) – фірми, які здійснюють основні операції за межами країни, в якій зареєстровані.
Транснаціональні банки (ТНБ) – крупні банки-посередники, які контролюють валютні і кредитні операції на світовому ринку.
Міжнародний рух капіталів (МРК) – переміщення засобів за кордон або з-за кордону з метою отримання прибутку.
Прямі інвестиції – інвестиції, які надають право управлінського контролю за об’єктом, у який інвестовані кошти.
Портфельні інвестиції – вкладання шляхом придбання акцій іноземних підприємств у розмірах, які не забезпечують право власності або контролю над ними.
Сек’юритизація – зростання ролі цінних паперів, як інструменту регулювання руху цінних паперів.
Світова торгівля – форма міжнародних економічних відносин, яка базується на міжнародному поділі праці.
Світовий ринок – сфера товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділі праці.
Фритредерство – свобода торгівлі.
Протекціонізм – захист інтересів національного виробника.
Експорт (Е) – продаж товарів і послуг зарубіжному контрагенту.
Імпорт (Z) – купівля у зарубіжного контрагента товарів і послуг.
Зовнішньоторговий оборот – сума експорту та імпорту.
Реекспорт – придбання в іншій країні товарів не для власного використання, а на продаж третій країні.
Реімпорт – придбання реекспортного товару країною-споживачем.
Платіжний баланс (ZB) – статистичний звіт, у якому показане співвідношення між сукупними надходженнями з-за кордону та платежами за кордон за певний період.
Торговельний баланс – статистичний звіт, у якому зазначені платежі з експорту, імпорту та реекспорту товарів за певний період.
Кредитні рахунки – забезпечують надходження іноземної валюти в країну.
Дебетові рахунки – пов’язані з витратами іноземної валюти.
Сальдо зовнішньоторгівельного балансу – різниця між кредитом і дебетом.
Торгівля борговими зобов’язаннями – надання позики однією державою іншій або придбання акцій однією державою у іншої, яке відображене в платіжному балансі.
Імпорт боргового зобов’язання (дебет) – надання позики іншій державі.
Експорт боргового зобов’язання (кредит) – отримання позики з-за кордону.
Платіжний баланс – фактично виконані надходження і платежі.
Розрахунковий баланс – включає всі вимоги і зобов’язання країни до закордону у т.ч. і непогашені.
Валюта – грошова одиниця країни або грошові одиниці іноземних держав.
Національна валютна система – форма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством.
Курс валюти – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Котирування – визначення офіційними державними органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.
Конвертованість – здатність національної валюти обмінюватись на іноземну валюту.
Повна конвертованість – можливість вільно, без будь-яких обмежень, здійснювати всі валютні операції як юридичним, так і фізичним особам.
Часткова конвертованість – обмеження на здійснення валютних операцій.
Зовнішня конвертованість – повна свобода, надана іноземним фізичним та юридичним особам на здійснення валютних операцій.
Внутрішня конвертованість – надання права на обмінні операції тільки фізичним і юридичним особам даної країни.
Міжнародна міграція робочої сили (ММРС) – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування здібностей, кращих умов життя.
Глобалізація (планетарний, всеосяжний) – процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційних, технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв’язків і взаємозалежностей.
Глобалізація економіки – складова загального процесу глобаліза-ції, яка означає інтеграцію світового господарства в єдиний економічний простір на основі усуспільнення виробництва, прискорення міжнародних переміщень товарів, капіталів, широкого розвитку новітніх інформацій-них технологій, глобальних телекомунікаційних мереж.
Глобальна економіка – етап розвитку світової економіки, яка перетворюється на цілісний глобальний організм.
Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природними, антропо-генними (соціальними, економічними) явищами, що виникли в процесі розвитку світової сучасної цивілізації та мають загальнопланетарний характер за своїми масштабами, значенням, способами вирішення і потребують координації зусиль усього світового співтовариства.
Екологічна криза – незворотні антропогенні зміни екологічного характеру, глобальне порушення екологічної рівноваги, деградація при-родного середовища, яке втрачає здатність до відтворення та само-регулювання.
Екологічний демпінг – політика необґрунтованого зниження експортних цін за рахунок скорочення витрат на природозберігаючі технології.
Екологічний неоколоніалізм – екологічна експансія розвинених країн, їх спроби розв’язати власні екологічні проблеми за рахунок інших держав (переміщення шкідливих виробництв, токсичних і радіоактивних відходів).
Екологічний протекціонізм – державна політика, спрямована на заборону та обмеження екологонебезпечного виробництва.
Сталість економічного розвитку – здатність економічної системи зберігати динамізм, стабільне збалансоване зростання у часі і просторо-вих рамках.
Сталість людського розвитку – задоволення фізичних, духовних та інших потреб людей на сталій основі без погіршення можливостей вибору для наступних поколінь.
